Ухвала суду № 40319110, 27.08.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р.Справа № 816/2544/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. по справі № 816/2544/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення від 28.04.2014 року № 0021171503, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 15951,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, слугували висновки податкового органу про порушення підприємством вимог ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в частині несвоєчасності сплати самостійно обрахованих податкових зобов'язань. Разом з тим, позивачем було у повній мірі сплачено грошові зобов'язання з податку на прибуток, що підтверджується платіжними дорученнями. Підприємство також зверталось до відповідача із заявою про зарахування коштів, які були помилково зараховані на рахунок авансових внесків, на рахунок за платежем податок на прибуток, після чого відповідні суми було перераховано відповідачем. Крім того, у зв'язку невчасною сплатою частини самостійно обрахованих грошових зобов'язань з податку на прибуток, позивачем було самостійно сплачено штрафні санкції. Також, позивач наголошував, що суму самостійного обрахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток було зменшено поданою уточнюючою декларацією. В зв'язку з чим, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства є помилковими, та як наслідок, спірне податкове повідомлення-рішення - незаконним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 28.04.2014 року № 0021171503.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно обрахованих грошових зобов'язань з податку на прибуток. Зазначає, що фактичне погашення недоїмки в сумі 34582,12 грн. мало місце лише 19.03.2014 року, а саме в день, коли податковим органом було прийнято рішення за заявою платника про перерахування коштів з бюджетного рахунку (авансові внески) на бюджетний рахунок (податок на прибуток), у той час, як датою сплати податку на прибуток було 11.03.2014 року, тобто з простроченням у 8 днів. Фактичне погашення недоїмки по податку на прибуток в сумі 73485,80 грн. мало місце лише 24.03.2014 року, у той час, коли крайньою датою сплати самостійно обрахованого грошового зобов'язання було 11.03.2014 року. Суму податку на прибуток в розмірі 51443,08 грн. погашено 04.04.2014 року шляхом подання позивачем уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091289074, тобто, з простроченням на 24 дні. Враховуючи наведене, податковим органом було правомірно на підставі положень ст.126 ПК України застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 15951,10 грн. за прострочення вказаних вище 8, 13, 24 календарних днів граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачем надано клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. Разом з тим, оскільки позивач не позбавлений можливості направити іншого представника, через необхідність дотримання строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання,та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Євростандарт-Автогаз" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м.Полтаві.

Співробітниками ДПІ у м.Полтаві 16.04.2014 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, у ході якої досліджено податкову декларацію ТОВ "Євростандарт-Автогаз" з податку на прибуток підприємств за 2013 рік №9091160908 від 03.03.2014 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт №2505/16-01-15-03/37958775 від 16.04.2014 року, у якому зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 ст. 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати податку на прибуток.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.2014 №0021171503, яким застосовано до позивача штраф в сумі 15951,10 грн.

Позивач не погодившись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, провів процедуру його адміністративного оскарження, за наслідком якої, рішенням ГУ Міндоходів у Полтавській області від 02.06.2014 року №1155/10/16-31-10-04-12 скаргу ТОВ "Євростандарт-Автогаз" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - є незаконним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні правові норми щодо строку сплати суми податкового зобов'язання містяться в п.203.2 ст.203 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Євростандарт-Автогаз" 03.03.2014 року подано відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091160908, в рядку код 11 "Податок на прибуток від діяльності за 2013 рік" якою задекларовано суму 499001 грн. Граничний строк сплати відповідних обрахованих грошових зобов'язань - 11.03.2014 року.

04.04.2014 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій в рядку код 11 "Податок на прибуток від діяльності за 2013 рік" зазначено суму 499001 грн., однак були змінені рядок код 13 "Зменшення нарахованої суми податку" з суми 334490 грн. на суму 392521 грн., і відповідно було змінено рядок код 14 "Податок на прибуток за звітний (податковий) період" з суми 1645511 грн. на суму 106480 грн. (на 58031 грн.). Відповідно, сума, що підлягала сплаті скала 106480 грн. При цьому позивачем було враховано сплачені у встановленому законом порядку суми авансових внесків з податку на прибуток на загальну суму 392520,88 грн., згідно платіжних доручень №39 від 11.01.2013 р. на суму 29015,44 грн.; №170 від 18.02.2013 р. на суму 29015,44 грн.; №303 від 22.03.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №357 від 03.04.2013 р. на суму 10000,00 грн.; №452 від 25.04.2013 р. на суму 23449,00 грн.; №583 від 22.05.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №765 від 25.06.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №863 від 08.07.2013 р. на суму 10000,00 грн.; №1056 від 29.07.2013 р. на суму 23449,00 грн.; №1297 від 30.08.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №1479 від 27.09.2013 р. на суму 23449,00 грн.; №1491 від 30.09.2013 р. на суму 10000,00 грн.; №1709 від 29.10.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №1866 від 21.11.2013 р. на суму 33449,00 грн.; №1988 від 09.12.2013 р. на суму 10000,00 грн.; №2103 від 30.08.2013 р. на суму 23449,00грн (а.с.17-20).

Податковим органом як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і за наслідком її апеляційного перегляду, не заперечувалась правомірність вказаних нарахувань.

Посилаючись на порушення позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, обґрунтованість застосування штрафних санкцій, податковий вказує наступне.

Так, на думку перевіряючих, грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 34582,12 грн. було сплачено ТОВ "Євростандарт-Автогаз" із затриманням граничного строку сплати на 8 календарних дні, оскільки така сплата була проведена 19.03.2014 року шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку авансових внесків на бюджетний рахунок податку на прибуток.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями податкового органу, враховуючи наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, вказана сума податку на прибуток сплачена позивачем 11.03.2014 року, згідно платіжного доручення №356, проте суму було помилково перераховано на бюджетний рахунок авансових внесків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З огляду на вказану вище помилку, позивач звернувся до ДПІ у м. Полтаві із заявою про перерахування коштів в сумі 34582,12 грн. з бюджетного рахунку авансових внесків на бюджетний рахунок податку на прибуток. Відповідачем 19.03.2014 року на прохання ТОВ "Євростандарт-Автогаз" було перераховано означений платіж на бюджетний рахунок податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу, що днем сплати податку на прибуток в сумі 34582,12 грн. слід вважати саме 19.03.2014 року, тобто день перерахування коштів з бюджетного рахунку авансових внесків на бюджетний рахунок податку на прибуток, оскільки фактично платником було сплачено грошове зобов'язання у встановлений законом строк, а саме 11.03.2014 року.

Відповідно до ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що невірне зазначення платником номера рахунку бюджету (при цьому з правильним зазначенням коду платежу) не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк. Фактично сплата грошового зобов'язання мала місце у встановлений податковим законодавством строк та надійшла на бюджетний рахунок.

Таким чином, оскільки в даному випадку помилкове перерахування податку на неналежний рахунок не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Крім того, на думку перевіряючих, грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 73485,80 грн. було сплачено ТОВ "Євростандарт-Автогаз" із затриманням граничного строку сплати на 13 календарних дні, оскільки така сплата проведена 24.03.2014 року шляхом перерахування коштів на бюджетний рахунок податку на прибуток.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями податкового органу, враховуючи наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, згідно платіжного доручення №444, від 24.03.2014 року ТОВ "Євростандарт-Автогаз" було самостійно сплачено кошти в сумі 73485,80 гр., у т.ч. податок на прибуток підприємств в сумі 66897,88 грн. та штрафні санкції в розмірі 10% від сплаченої суми за порушення граничного строку сплати на 13 днів.

Вказана обставина не була спростована податковим органом ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що застосування податковим органом штрафних санкцій на підставі вказаного порушення є безпідставним та необґрунтованим.

Також, перевіряючи дійшли висновку, що грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 51443,08 грн. було погашено ТОВ "Євростандарт-Автогаз" 04.04.2014 року шляхом подання уточненої податкової декларації (задекларовані суми було зменшено на 58031 грн.), тобто із порушенням граничного строку сплати (11.03.2014 року) на 24 календарних дні.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями податкового органу, враховуючи наступне.

Згідно пункту 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи із системного аналізу вказаної правової норми, колегія суддів дійшла висновку, що коригування платником податків своїх грошових зобов'язань шляхом подання уточнюючої декларації, в розумінні положень ПК України, не є сплатою таких податкових зобов'язань.

Згідно п.116.1 ст.116 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідальність у виді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовується у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Такий штраф становить :

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що застосування податковим органом штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1. статті 126 ПК України, можливе лише у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

В свою чергу, як було встановлено під час розгляду справи, в даному випадку сплата грошового зобов'язання не проводилась, а мало місце факт помилкового внесення до декларації з податку на прибуток за 2013 рік суми 58031 грн. та виправлення такої помилки шляхом подання уточнюючої декларації від 04.04.2014.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому застосування податковим органом до позивача суми штрафних санкцій на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - є незаконним.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року по справі №818/2544/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2014р. по справі №816/2544/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.