Рішення № 40316957, 01.09.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року Справа № 925/1358/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Старчик А.А. - за довіреністю,

відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Звенигородського підприємства теплових мереж

про стягнення 824 185 грн. 90 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 824 185 грн. 90 коп., зокрема 687 447 грн. 48 коп. боргу за природний газ, отриманий відповідачем в 2013 році відповідно до укладеного між сторонами договору № 13/4005-ТЕ-36 від 30.09.2013 купівлі - продажу природного газу, 52 348 грн. 74 коп. пені, 73 648 грн. 90 коп. збитків внаслідок інфляції, 10 740 грн. 78 коп. три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу в установлені в договорі строки.

Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвали суду від 07.08.2014, 21.08.2014 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, що є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій ухвал суду. У справі є доказ вручення 09.08.2014 ухвали суду уповноваженому представнику відповідача. Суду не надіслано заперечень проти позовних вимоги позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез'явлення представника у судове засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві, повідомив, що кошти відповідачем не сплачувалися, борг не змінився, просив задовольнити позов у заявленій сумі та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.09.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець за договором, позивач у справі) та Звенигородське підприємство теплових мереж (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір купівлі - продажу природного газу № 13/4005-ТЕ-36 від 30 вересня 2013 року (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо - комерційної діяльності).

Згідно пункту 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 1 093 тис. куб. м. відповідно до графіка, вказаного в цьому пункті Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1 091,00 грн., крім того, ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 7.2 Договору сторони визначили, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

На виконання Договору протягом жовтня - грудня 2013 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 777 447грн. 48 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 24.01.2014 на суму 111 187 грн. 74 коп. за жовтень, на суму 246 573 грн. 42 коп. за листопад, на суму 419 686 грн. 32 коп. за грудень 2013 року. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені їхніми печатками, їх засвідчені копії містяться в матеріалах справи (а. с. 15-17), спір щодо вартості чи об'ємів спожитого природного газу між сторонами відсутній.

Відповідач частково сплатив позивачу борг за природний газ у сумі 90 000 грн. Відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 687 447 грн. 48 коп., яку позивач пред'явив до стягнення. А також позивач пред'явив до стягнення з відповідача пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання відповідно до розрахунків, доданих до позовної заяви (а. с. 21-22).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Договір купівлі - продажу природного газу № 13/4005-ТЕ-36 від 30 вересня 2013 року підписаний повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду і за своєю правовою природою є договором поставки.

Стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу, а останній отримав жовтня - грудня 2013 року природний газ на загальну суму 777 447грн. 48 коп., про що сторони підписали акти приймання-передачі природного газу від 24.01.2014 за жовтень, листопад, грудень 2013 року. Відповідач перерахував позивачу 29.11.2013 кошти за спожитий газ в сумі 90 000 грн. Залишок боргу складає 687 447 грн. 48 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 687 447 грн. 48 коп. боргу підтверджена матеріалами справи, є законною, обґрунтованою, не спростованою і не запереченою відповідачем, отже є такою, що підлягає задоволенню.

В статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

В частині 6 статті 231 ГК України вказано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як уже зазначалось вище, в пункті 7.2 Договору сторони передбачили, що у разі порушень Покупцем умов п. 6.1 Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Пунктом 9.3 Договору сторони передбачили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пеня в сумі 52 348 грн. 74 коп. нарахована позивачем окремо за кожен місяць, в розмірі, встановленому за згодою сторін, на кожну із прострочених сум та за періоди, коли фактично існувала заборгованість, строк нарахування не перевищує 6 місяців. Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він виконаний вірно, відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі 52 348 грн. 74 коп.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 73 648 грн. 90 коп. збитків від інфляції та 10 740 грн. 78 коп. три проценти річних підлягають задоволенню у заявлених сумах, відповідно до припису статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції позивачем виконаний вірно, відповідач його не оспорив, тому вимоги позивача про стягнення 10 740 грн. 78 коп. три проценти річних та 73 648 грн. 90 коп. збитків від інфляції підлягають задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору сумі 16 483 грн. 71 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із Звенигородського підприємства теплових мереж (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Кримського, 25, ідентифікаційний код 02082717) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 687 447 грн. 48 коп. (шістсот вісімдесят сім тисяч чотириста сорок сім гривень 48 копійок) боргу, 52 348 грн. 74 коп. (п'ятдесят дві тисячі триста сорок вісім гривень 74 копійки) пені, 73 648 грн. 90 коп. (сімдесят три тисячі шістсот сорок вісім гривень 90 копійок) збитків внаслідок інфляції, 10 740 грн. 78 коп. (десять тисяч сімсот сорок гривень 78 копійок) три проценти річних, 16 483 грн. 71 коп. (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 71 копійку) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 02.09.2014.

Суддя А.Д. Пащенко