Рішення № 40316902, 27.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р. Справа № 23/100-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць Д.Г., судді: Ярема В.А., Лилак Т.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг», Київська область, м. Ірпінь, смт.Гомель

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України, м. Київ

про стягнення 7924241,21 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Липська Н.В. (довіреність №010-01/2341 від 11 квітня 2014 року);

Будниченко О.В. (довіреність №010-01/2345 від 11 квітня 2014 року)

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Рохманюк Т.А. (довіреність №7.1-25/4346 від 15 травня 2014 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (далі - відповідач) про стягнення 7924241,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до умов кредитного договору від 7 червня 2010 року за №151210К14 відкрив відповідачу кредитну лінію та надав останньому кредитні кошти в розмірі 9500000,00 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів з терміном остаточного повернення кредитних коштів 20 червня 2012 року. В порушення умов кредитного договору від 7 червня 2010 року за №151210К14 відповідач заборгованість по кредиту, по процентам, комісії, у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 7 червня 2010 року за №151210К14 в сумі 7924241,21 грн., яка складається з 6800000,00 грн. заборгованості за кредитом, 495550,00 грн. заборгованості за процентами, 118591,67 грн. заборгованості за комісією, 426224,36 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісіями, 83875,18 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 18 жовтня 2012 року та призначено справу до розгляду на 31 жовтня 2012 року.

Відповідно до ухвали суду від 31 жовтня 2012 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 20 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 20 листопада 2012 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11 грудня 2012 року.

У судовому засіданні 11 грудня 2012 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25 грудня 2012 року.

Ухвалою суду від 25 грудня 2012 року господарський суд Київської області, керуючись ст. 22 та ст. 41 ГПК України, призначив у справі №23/100-12 судову економічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та виніс на її розгляд наступні питання: Чи відповідають наданий позивачем розрахунок та виписка із балансу умовам кредитного договору №151210К14 від 7 червня 2010 року в частині нарахування комісії? Яку суму комісії має сплатити відповідач? Чи вірно застосовується відсоткова ставка у розмірі 22,25% річних по розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за процентами за кредитним договором №151210К14 від 7 червня 2010 року за період з 1 серпня 2011 року по 1 жовтня 2012 року? З якого періоду в балансі позивача заборгованість перенесена на рахунки простроченої заборгованості? Який розмір відсоткової ставки повинен застосовуватися за процентами за кредитним договором №151210К14 від 7 червня 2010 року за період з 1 серпня 2011 року по 1 жовтня 2012 року? При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, на час проведення економічної експертизи судом було зупинено провадження у справі.

2 вересня 2013 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшов висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року за №139/140/13-45 (вх. №239/12 від 2 вересня 2013 року) у справі №23/100-12.

Ухвалою суду від 5 вересня 2013 року поновлено провадження у справі №23/100-12 та призначено розгляд справи на 18 вересня 2013 року.

У судовому засіданні 18 вересня 2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 2 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2013 року у справі №23/100-12 призначено колегіальний розгляд у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2013 року справу №23/100-12 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Заєць Д.Г., судді: Конюх О.В., Лилак Т.Д. та призначено справу до розгляду на 30 жовтня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 30 жовтня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 20 листопада 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 20 листопада 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11 грудня 2013 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2013 року провадження у справі №23/100-12 зупинено до розгляду пов'язаної з нею господарської справи №910/20107/13, яка розглядалась господарським судом м. Києва.

Ухвалою суду від 25 березня 2014 року розгляд справи поновлено та призначено її розгляд на 8 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 8 квітня 2014 року вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та відкладено розгляд справи на 22 квітня 2014 року.

Відповідно до ухвали суду від 22 квітня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 21 травня 2014 року.

На підставі розпорядження в.о. голови господарського суду Київської області №90-АР від 20 травня 2014 року здійснено заміну у складі колегії суддів, яка розглядає справу №23/100-12, а саме, суддю Конюх О.В. замінено на суддю Ярему В.А.

Відповідно до ухвали суду від 21 травня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 11 червня 2014 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2014 року провадження у справі №23/100-12 зупинено до розгляду пов'язаної з нею господарської справи №910/16705/13, яка розглядалась Вищим господарським судом України.

Ухвалою суду від 11 липня 2014 року розгляд справи поновлено та призначено її розгляд на 27 серпня 2014 року.

13 серпня 2014 року через канцелярію суду представником позивача подано остаточну заяву про збільшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 7 червня 2010 року за №151210К14 в сумі 8399400,32 грн., яка складається з 6777245,03 грн. заборгованості за кредитом, 542686,64 грн. заборгованості за процентами, 0,00 грн. заборгованості за комісією, 609277,62 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісіями, 470009,03 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, з несвоєчасною сплатою процентів та комісій.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

27 серпня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

7 червня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк» (за договором - банк) та Товариством з обмежено відповідальністю «Агрохолдинг» (за договором - позичальник) укладено кредитний договір за №151210К14.

Відповідно до пункту 3.1 договору банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Згідно пункту 3.2.1 договору ліміт кредитної лінії: 9500000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2.2 договору (в редакції додаткового договору №151210К14-8 від 2 лютого 2012 року) кінцевий термін погашення кредиту: 20 червня 2012 року.

Пунктом 3.2.4 договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20,25%.

Крім того, як вбачається з пункту 3.2.5 договору сторони дійшли згоди, що процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% у разі невиконання/порушення позичальником будь-якої з умов щодо: забезпечення надходження валютної виручки згідно з пп. 5.1.4.7 цього договору; та/або - підтримання встановленого обсягу загальних грошових потоків та/або середньоденних залишків коштів на поточному рахунку позичальника згідно з пп. 5.1.4.9 цього договору, починаючи з першого числа місяця, наступного за тим, у якому сталося таке (-і) порушення, і до останнього числа місяця, у якому таку (-і) умову (-и) було виконано. Ненадання позичальником до банку довідок згідно з пп. 5.3.1 (в), (д), (е), (є) у терміни, визначені пп. 5.3.1 цього договору вважається невиконанням умов пп. 5.1.4.7 та/або 5.1.4.9 цього договору з відповідним підвищенням розміру процентної ставки на 2%.

Процентна ставка за користування кредитом збільшується на 2% у разі невиконання/порушення позичальником умови щодо виконання показників наданого Бізнс-Плану згідно з пп. 5.1.9 цього договору, починаючи з першого числа кварталу наступного за тим, у якому сталося таке порушення, закінчуючи останнім числом кварталу, у якому таку умову було виконано.

Згідно пункту 3.2.6.1 позичальник щомісяця сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,254% від ліміту кредитної лінії.

Пунктом 3.3.1 договору передбачено, що банк надає позичальникові кредит на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, комісії, плати та інших платежів, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 3.4.1 договору позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору в строк, зазначений у п. 3.2 цього договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника. Строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими.

Згідно пункту 3.4.2 договору у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку надання та погашення кредиту, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Як вбачається з пункту 3.5.1 договору сторони договору дійшли згоди, що позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до пункту 4.1.1 договору позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п. 3.2 цього договору.

Пунктом 5.1.2 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.

Відповідно до пп. 5.1.4.9 кредитного договору позичальник зобов'язався спрямовувати грошові надходження на власні рахунки, відкриті в установі відповідача, таким чином, щоб щомісячно обсяг: - загальних грошових потоків на рахунках, відкритих у банку, був не менше 10000000,00 грн.; - середньоденних залишків коштів на поточних рахунках, відкритих у банку, був не менше 300000,00 грн.

Згідно пункту 7.1 договору позичальник зобов'язується виконувати вимоги цього договору. Позичальник несе відповідальність за невиконання цього договору згідно з положеннями цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.2 договору у разі невиконання зобов'язань згідно з пп. 3.4.1, 3.5.1, статтею 4 цього договору позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України на рахунок, зазначений у п. 3.8 (б) цього договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кредитні кошти в розмірі 9500000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Проте, відповідач, станом на день прийняття рішення у справі лише частково здійснив погашення основного боргу.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 10561 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, пунктом 3.2.4 договору встановлено процентну ставку у розмірі 20,25%.

Крім того, пунктом 3.2.5 договору передбачено збільшення процентної ставки на 2% у разі невиконання/порушення позичальником умов договору.

Судом встановлено, що відповідач не забезпечив підтримання щомісячного обсягу загальних грошових потоків на його рахунку в установі позивача у розмірі, не меншому 10000000,00 грн., як це передбачено підпунктом 5.1.4.9 кредитного договору, а отже, настала умова, за якої позивач мав право збільшити процентну ставку за користування кредитними коштами у встановленому договором розмірі, порядку та на встановлений договором строк.

Ухвалою суду від 11 червня 2014 року провадження у справі №23/100-12 було зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи №910/16705/13 Вищим господарським судом України.

Зупиняючи провадження у справі №23/100-12 господарський суд Київської області виходив з того, що факти, встановлені під час розгляду касаційної скарги у справі №910/16705/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання здійснити перерахунок та стягнення 381810,32 грн., зокрема, щодо вірності застосування відсоткової ставки в розмірі 22,25% річних за договором №151210К14 від 7 червня 2010 року, будуть мати преюдиціальне значення для вирішення господарської справи №23/100-12.

Так, постановою Вищого господарського суду України у справі №910/16705/13 встановлено правомірність застосування позивачем відсоткової ставки у розмірі 22,25% за договором №151210К14 від 7 червня 2010 року.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 677245,03 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 542868,64 грн. залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 6777245,03 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 542868,64 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені (наведено у розрахунку заборгованості відповідача станом на 1 серпня 2014 року та залучено до матеріалів справи) за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісій за управління кредитом та зміну умов кредитного договору, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 609277,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки, відповідач допускав несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів і комісій, нараховані позивачем 3% річних (наведено у розрахунку заборгованості відповідача станом на 1 серпня 2014 року та залучено до матеріалів справи) у сумі 470009,03 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг» (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Радгоспна, 34, код 32754128) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) - 6777245 (шість мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч двісті сорок п'ять) грн. 03 коп. заборгованості за кредитом, 542868 (п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 64 коп. заборгованості за процентами, 609277 (шістсот дев'ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 62 коп. пені, 470009 (чотириста сімдесят тисяч дев'ять) грн. 03 коп. 3% річних та 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 29 серпня 2014 року

Головуючий суддя Заєць Д.Г.

Суддя Ярема В.А.

Суддя Лилак Т.Д.