Ухвала суду № 40315395, 10.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/6157/13-к 10.06.2014 10.06.2014 10.06.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10 червня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Пустовара М.Л. Семенчука О.В. Значок І.С.

за участі секретаря Змунчілової І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160040001018 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженки м. Миколаїв, прож. АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 307 КК України,

Учасники судового провадження.

прокурор Брек Г.С.

захисник ОСОБА_5

обвинувачена ОСОБА_4

судовий розпорядник Овчаренко М.М.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_4 просить вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2014 року 2014 року скасувати.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_4 визнана винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України та їй призначено покарання у виді 6 років позбавлення

Провадження №11-кп/784/289/14 Головуючий 1 інстанції: Крутій Ю.П.

Категорія: ч.2 ст. 307 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Значок І.С.

волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить їй на праві приватної власності.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.11.2012 року, остаточно призначено до відбування покарання 6 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить їй на праві приватної власності.

Узагальнені доводи апелянта.

Обвинувачена ОСОБА_4 вважає вирок суду незаконним, так як судом першої інстанції допущена неповнота судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Твердить, що у неї не було попередньої змови на збут наркотичних речовин та корисливої мети, а працюючи хатньою працівницею у будинку ОСОБА_7, лише передала шприци покупцю.

Зазначає, що при ухвалені вироку суд не взяв до уваги покази покупця який стверджував, що гроші ОСОБА_4 не передавав, наркотичну речовину купував у ОСОБА_7 а також що при обшуку у неї не було вилучено грошових коштів і при просвічуванні її руки не світилися.

Вказує на відсутність у неї захисника під час розгляду справи у суді 1 інстанції.

Просить врахувати, що під час іспитового строку за попереднім вироком порушень не допускала, має на у риманні малолітню дитину.

Позиції інших учасників провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4 прокурор прокуратури Ленінського району м. Миколаєва, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, вирок без змін.

Зазначає, що в ході досудового розслідування і під час судового розгляду ОСОБА_4 неодноразово роз'яснювалося її право на захист, а також отримання безоплатної правової допомоги. При цьому ОСОБА_4 відмовилася від захисника, захист своїх інтересів взяла на себе.

Вказує, що в ході проведення досудового розслідування і судового розгляду встановлено, що саме ОСОБА_4 виконувалися дії по передачі наркотичного засобу покупцю, підтвердження якості наркотичного засобу, отримання від останнього пустих шприців. Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були узгодженими.

Зазначає, що доводи апелянта про те, що ОСОБА_8 придбавав наркотичний засіб у ОСОБА_7 без її участі спростовуються показами самого свідка та матеріалами слідства, відповідно до яких обставини участі ОСОБА_4 при діях пов'язаних зі збутом наркотичного засобу ОСОБА_8 знайшли чітке підтвердження.

Вказує, що судом була прийнята до уваги позитивна характеристика обвинуваченої, внаслідок чого їй було призначене мінімальне покарання за санкцією ч.2 ст. 307 КК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

07.06.2013 р. в період часу з 11:17 год. по 11:27 год. ОСОБА_4, знаходячись у будинку іншої особи, кримінальне провадження відносно якої зупинено в зв'язку з хворобою, за адресою: АДРЕСА_2 діючи за попередньою змовою з останньою, отримавши від покупця ОСОБА_8, два медичних шприци, розпакувала їх і передала іншій особі, яка отримавши від ОСОБА_8, грошові кошти в сумі 500 грн., за придбання особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, набрала в два медичних шприци, особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій загальною вагою 9,15 гр. (вага опію при перерахунку на суху речовину становить 0,101 гр.), які передала ОСОБА_4 Остання, реалізуючи умисел на збут особливо небезпечних наркотичних засобів, передала вище вказані медичні шприци з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим ОСОБА_8

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Суд, заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника на підтримку апеляційної скарги та пом'якшення призначеного покарання, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим і просив залишити його без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшов до таких висновків.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами по справі, яким суд дав належну кримінально - правову оцінку.

Так, обвинувачена, як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі та у апеляційному суді не заперечувала свою участь у скоєнні злочину, а саме те, що передавала шприци з опієм ОСОБА_8.

Обвинувачена ОСОБА_7, провадження відносно якої зупинено у зв'язку із хворобою, у суді першої інстанція поясняла, що за її місцем помешкання вона продала ОСОБА_8 наркотичний засіб - опій, отримавши винагороду у розмірі 500грн. При цьому була присутня ОСОБА_4, яка прийшла допомогти їй прибрати будинок. Остання взяла у ОСОБА_8 два шприци, розпакувала та передала їй. Вона (ОСОБА_7) набрала в них опій і передала ОСОБА_4, а та віддала їх ОСОБА_8. Крім того, ОСОБА_4 провела ОСОБА_8 до кімнати котельні для вживання останнім частини придбаного наркотичного засобу.

Такі показання обвинувачених узгоджуються з дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме: даними протоколу про результати проведення негласних слідчих дій у формі оперативної закупки наркотичного засобу опію із застосуванням аудіо-відео контролю, на підтвердження обставин події злочину та безпосередньої участі ОСОБА_4 у збуті наркотиків; протоколами обшуку ОСОБА_7 та її помешкання, в результаті яких виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 500 грн., отримані з продажу наркотиків та наркотичний засіб - опій ацетильований; висновками судово-хімічних експертиз № 666 від 7.06.2014р. та №669 від 10.06.2014р. про те, що рідина, яка видана закупником ОСОБА_8 та та, яку було вилучено за місцем мешкання ОСОБА_7 належить до особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.

На підставі сукупності викладених вище доказів суд дійшов правильного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_4 у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів вчиненому за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України. Дії обвинуваченої кваліфіковані вірно за ч.2 ст.307 КК України.

Доводи обвинуваченої про відсутність корисливого мотиву на вчинення злочину до уваги не приймаються, оскільки, ОСОБА_8 придбано наркотичний засіб у обвинуваченої та іншої особи за грошові кошти у сумі 500грн., про що ОСОБА_4, як співучасниці злочину, було достеменно відомо. Вказане свідчить про те, що злочин вчинено саме із корисливого мотиву. Щодо розподілу цих грошових коштів між учасниками злочину, то це як на кваліфікацію дій обвинуваченої так і на висновок суду про мотив вчинення злочину не впливає.

Покарання обвинуваченій призначено у відповідності з вимогами ст.65-67 КПК України, в нижній межі санкції статті обвинувачення з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин та характеристики особи обвинуваченої, у тому числі і тих, на які посилається апелянт.

За сукупністю вироків до цього покарання приєднано лише 1 місяць позбавлення волі, що також не може вважатися надмірно суворим.

Таким чином, покарання ОСОБА_4 є відповідним закону і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Підстави для пом'якшення цього покарання, у тому числі застосування положень ст.69 КК України, з урахуванням вчинення ОСОБА_4 умисного тяжкого злочину в період іспитового строку за попереднім вироком, яким вона засуджена за злочин середньої тяжкості, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, відсутні.

З цих же підстав не підлягає задоволенню і доводи щодо виключення з покарання ОСОБА_4 додаткового обов'язкового покарання конфіскації майна.

Істотного порушення кримінально процесуального закону, яке б перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Зокрема не знайшли свого підтвердження посилання апелянта на порушення судом права обвинуваченої на захист.

З урахуванням викладеного підстав для зміни чи скасування вироку про що просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2014року у відношенні ОСОБА_4 залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скаргу до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка утримується під вартою,- в той же строк з дня вручення їй копії судового рішення. .

Головуючий

Судді