Рішення № 40314867, 29.08.2014, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1449/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2014 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Бельмеги М.В.

секретаря Лаюк Г.Д.

за участю:

позивачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду у м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 квітня 2014 року шлюб між сторонами розірвано відповідно до рішення Косівського районного суду від 15.04.2014 року. Упродовж подружнього життя сторін, у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина після розірвання шлюбу проживає з позивачкою, яка повністю утримує дитину. Відповідач після розірвання шлюбу проживає окремо та не цікавиться життям дитини. Відповідач ухиляється від матеріального і фінансового утримання дитини. Просила стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 900 гривень.

Позивачка - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до часткового задоволення за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі, який було розірвано відповідно до рішення Косівського районного суду від 15.04.2014 року (а.с. 4), у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), який на згідно з копією довідки від 05.06.2014 р. проживає із позивачкою (а.с. 6).

У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка від заробітку (доходу) матері батька дитини, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, згідно з якою якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 3 ст. 184 СК України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Таким чином, виходячи із зазначеного принципу рівності обов'язків обох батьків щодо дітей, кожен із них зобов'язаний забезпечувати утримання дітям не менше відповідного прожиткового мінімуму, що діє на час вирішення спору, при відсутності домовленості між батьками про розмір сплати аліментів.

Відповідно до ч.ч. 7-8 ст. 7 СК України дитині має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. згідно х п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» для дітей віком від 6 до 18 років установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1286 гривень.

Враховуючи наведене і те, що батьки мають рівні обов'язки щодо своїх дітей, суд приходить до висновку, що із відповідача слід стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного ст.ст. 180, 182-184 СК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя с. Уторопи участок Груні, Косівського району Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, і.н. НОМЕР_1, жительки с. Пістить Косівського району Івано-Франківської області, щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі по 600 (шістсот) гривень.

Стягнення аліментів розпочати з дня подачі позову до суду, тобто з 18 червня 2014 року і проводити до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя с. Уторопи участок Груні, Косівського району Івано-Франківської області, судовий збір у розмірі 243,60 (двісті сорок три гривні 60 копійок) грн., до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, Код банку отримувача (МФО) 836014, Рахунок отримувача 31210206700266, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02891606).

Заяву про перегляд заочного рішення, відповідач може подати до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду, позивачка може подати до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В. Бельмега