Ухвала суду № 40314132, 26.08.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3712/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комісії державних нагород та Геральдики при Президентові України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комісії державних нагород та Геральдики при Президентові України про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Комісії державних нагород та геральдики при Президентові України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року даний адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано протокольне рішення № 3/2013 від 04.07.2013 року в частині відхилення клопотання про присвоєння почесного звання "Мати-героїня" ОСОБА_2 В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання 26 серпня 2014 року не з"явилися. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. В тексті апеляційної скарги відповідач просив розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_2 є матір'ю п'ятьох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5. Дані факти підтверджуються відповідними свідоцтвами про народження.

У квітні 2013 року Вінницька обласна державна адміністрація звернулась до Президента України з поданям про присвоєння позивачу почесного звання України «Мати-героїня».

Листом від 22 липня 2013 року позивачу було повідомлено, що Адміністрацією Президента України відхилено клопотання про присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня».

Задовольняючи даний адміністративний позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач відповідає вимогам до кандидата на присвоєння почесного звання України «Мати-героїня».

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державні нагороди України»державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Згідно пунктам 9, 10 та 12 Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001, почесне звання України «Мати-героїня»присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Подання про присвоєння почесних звань вносяться Президентові України Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Конституційним Судом України, Верховним Судом України, Вищим арбітражним судом України, Генеральною прокуратурою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України, творчими спілками, об'єднаннями громадян.

Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

Пунктом 2 Указу Президента України від 06 лютого 2008 року № 102/2008 «Про деякі питання вдосконалення нагородної справи в Україні»зобов'язано комісії державних нагород та геральдики вживати заходів до забезпечення прозорості та відкритості під час попереднього розгляду питань, пов'язаних із відзначенням державними нагородами України, об'єктивної оцінки заслуг осіб, які представляються до нагородження, максимального врахування при цьому пропозицій трудових колективів, громадськості, зокрема, при вирішенні питань щодо присвоєння звання Герой України та почесного звання України «Мати-героїня».

На підставі наведених положень чинного законодавства України питання щодо присвоєння почесного звання України «Мати-героїня»порушується органами місцевого самоврядування шляхом направлення відповідного подання Президентові України через обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації. При цьому підлягають обов'язковому врахуванню не лише факт народження та виховання жінкою до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, а і її особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей у дітей.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знашло своє підтвердження в апеляційному розгляді справи, відповідачем безпідставно відмовлено в присвоєнні позивачу звання "Мати-героїні" виходячи з наступного.

Позивач народила та виховала до восьмирічного віку п'ятьох дітей, четверо з яких закінчили вищі навчальні заклади та працюють в різних галузях народного господарства, створили сім'ї, п'ята дитина позивача - ОСОБА_7 помер у 20 - річному віці, який також отримав базову загальну середню освіту, що свідчить про належне виховання її дітей.

Крім того, позивач самостійно виховала та створила сприятливі умови для здобуття всіма її дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необгрунтованості підстави відповідача у присвоєні їй почесного звання "Матері-героїні", у зв'язку з притягненням її сина-Вербицького В.В. до кримінальної відповідальності, оскільки згідно з п. 9 Положення, почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, а ОСОБА_7 притягувався до кримінальної відповідальності після досягнення 14 - річного віку.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання позивача звернутися з клопотанням про присвоєння ОСОБА_2 почесного звання "Мати-героїня" колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про відмову їй у задоволенні, оскільки обов'язок подання відповідного клопотання в даному випадку покладений на орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комісії державних нагород та Геральдики при Президентові України, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.