Постанова № 40314028, 18.08.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2014 р. Справа№ 927/64/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

прокурор: Курбатова І.С. - за посвідченням

від позивача: Сіндряков О.В. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. (дата підписання 17.03.2014р.)

по справі №927/64/14 (суддя Михайлюк С.І.)

за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання"

про стягнення 13 798 600, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. по справі №927/64/14 позовні вимоги задоволено частково; провадження у справі в частині стягнення 815000грн. припинено; стягнуто з комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" на користь публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України 3262217,48грн. боргу, 400000грн. пені, 226109,18грн. 3%річних.; виконання рішення суду в частині стягнення 3262217,48грн. розстрочено на два місяці, зі сплатою комунальним підприємством "Прилукитепловодопостачання" на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 11 квітня 2014р. та до 11 травня 2014р. по 1631108,74грн.; виконання рішення суду в частині стягнення 400000грн. пені, 226109,18грн. 3% річних розстрочено на шість місяців зі сплатою комунальним підприємством "Прилукитепловодопостачання" на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до 11 квітня 2014р., 11 травня 2014р., 11 червня 2014р., 11липня 2014р., 11 серпня 2014р, 11вересня 2014р. по 104351,53грн.; стягнуто з комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання" на користь Державного бюджету України 73080грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. по справі №927/64/14 в частині відмови у стягненні 249 644, 45 грн. пені та в частині застосування розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення основного боргу, пені та 3% річних на 2 місяці та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 249 644,45 грн. пені, в решті рішення залишити без змін.

В апеляційні скарзі позивач вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. у справі №927/64/14 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М., апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.05.2014р.

26.05.2014 через відділ документального забезпечення суду відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014р. розгляд справи №927/64/14 відкладено на 16.06.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Тищенко А.І.

16.06.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення суду подані письмові пояснення, а представником відповідача надано реєстр здійснених платежів за природний газ.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р., розгляд справи №927/64/14 відкладено на 05.08.2014р.

04.08.2014р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи; від прокурора надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. розгляд справи відкладено на 18.08.2014.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Шаптала Є.Ю.

18.08.2014 представником позивача через відділ документального забезпечення суду подані письмові пояснення у справі, в яких він просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. по справі №927/64/14 в частині відмови у стягненні 249 644, 45 грн. пені та в частині застосування розстрочення виконання рішення суду на 2 місяці в частині стягнення 3 262 217,48 грн., застосування розстрочення виконання рішення суду на 6 місяці в частині стягнення 400 000,00 грн. пені та 226 109,18 грн. 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 249 644,45 грн. пені, в решті рішення залишити без змін.

В судове засідання 18.08.2014р. прокурор та представник позивача з'явилися, представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, та просили її задовольнити.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Прилукитепловодопостачання" (покупець) укладено Договір № 13/3140-БО-39 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України позивачем, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками продавця та газотранспортного підприємства 3 примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригінала акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу визначена у розділі 5 Договору та змінювалась відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.07.2013р. до Договору.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання Договору, за період січень-вересень 2013р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 9 177 217,48грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу (а.с. 36-44).

Проте, відповідач розрахувався за поставлений газ лише частково, в сумі 3 300 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 06.11.2013р. №17, від 13.11.2013р. №19, від 06.12.2013р. №29, від 16.12.2013р. №32, від 27.12.2013р. №34, від 03.01.2014р. №1 (а.с. 92-97).

Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем сплачено ще 1 800 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.01.2014р. №191, від 23.01.2014р. №195, від 28.01.2014р. №208, від 29.01.2014р. № 213, від 30.01.2014р. №225, від 03.02.2014р. №3, від 04.02.2014р. № 4, від 05.02.2014р. №5 (а.с. 84-91), у зв'язку з чим позивач заявою про уточнення позовних вимог зменшив їх розмір та просив стягнути з відповідача 4 077 217,48 грн. - основного боргу, 649 644,45 грн. - пені, 226 109,18 грн. - 3%річних. Вказана заява була підтримана прокурором.

Наявність основного боргу в сумі 4 077 217,48 грн. відповідач визнав у поданому суду першої інстанції відзиві на позов (а.с. 82-83).

В подальшому, відповідачем було сплачено 815 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 24.02.2014р. №6, від 26.02.2014р. №362, від 03.03.2014р. №7, від 04.03.2014р. №8, від 06.03.2014р. №428 (а.с.140-142, 156-157).

Згідно з п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення 815 000,00 грн. боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, борг відповідача на час розгляду справи в суді першої інстанції становив 3 262 217,48 грн.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення відповідачем умов Договору встановлений, останнім не спростований, таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 262 217,48 грн. боргу підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач свої зобов'язання з оплати природного газу здійснював з простроченням, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 649 644,45 грн. - пені та 226 109,18 грн. - 3%річних.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем умов п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Оскільки факт порушення (прострочення) відповідачем грошового зобов'язання по оплаті за газ підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечувався, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає умовам договору та вимогам закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позовних вимог в частині нарахування пені на суму 649 644,45 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволена частково на суму 400 000,00 грн., оскільки суд скористався своїм правом передбаченим ст. 83 ГПК України та зменшив розмір штрафних санкцій.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині 3 % річних, суд першої інстанцій правильно встановив, що порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого природного газу є підставою для покладення на останнього обов'язку по сплаті 226 109,18грн. - 3%річних.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні 249 644,45 грн. пені, у зв'язку із зменшенням її розміру, та застосував розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення основного боргу, пені та 3 % річних.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з п.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що в силу п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Зменшуючи розмір штрафних санкцій та застосувавши розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення основного боргу, пені та 3% річних, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на спричинення порушенням зобов'язання збитків іншим учасникам господарських відносин або свідчили, що боржник ухилявся від виконання грошового обов'язку за договором при наявній можливості здійснити оплату. Судом враховано, що основним джерелом надходження коштів до відповідача є комунальні платежі споживачів послуг, які не покривають витрати підприємства на оплату природного газу; відповідач частково здійснював розрахунок до звернення до суду та в ході розгляду справи; діяльність відповідача пов'язана з виробництвом теплової енергії, транспортуванням, розподілом тепла для населення, об'єктів соціальної інфраструктури, наданням послуг з теплопостачання, холодного та гарячого водопостачання, водовідведенням, очищенням нечистот.

Оцінюючи наявні у справі матеріали та мотиви, які викладені у рішенні суду щодо зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення, а також враховуючи послуги, які надає відповідач своїм контрагентам (бюджетним організаціям), виконуючи договір укладений між сторонами, судова колегія приходить до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано використав своє право щодо зменшення неустойки передбачене ст. 83 ГПК України, з посиланням на ст. 233 ГК України та ст.551 ЦК України, та задовольнив клопотання відповідача і розстрочив виконання рішення щодо стягнення основного боргу, пені та 3% річних.

Варто зауважити, що, як вбачається з наданих відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу копій платіжних доручень відповідач після прийняття рішення у даній справі сплатив позивачу суму основного боргу за Договором. Тобто, дії відповідача підтверджують, що він не ухилявся від виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р., як необґрунтована, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. у справі №927/64/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2014р. у справі №927/64/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/64/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

Є.Ю. Шаптала