Постанова № 40313895, 05.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. cправа № 804/13208/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі Пешехоновій О.В.

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача 1 Бабаніної Т.І.

представника відповідача 2 Зуєва О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Вільногірського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на службі в органах внутрішніх справ, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви в редакції від 17.10.2013 р. (а.с. 28-30), просив суд визнати незаконними та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ № 1909 від 12.08.2013 р., яким останнього звільнено з ОВС за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ № 114 від 20.07.1991 р., наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 246 о/с дск від 10.09.2013 р. з аналогічним формулюванням, висновки атестування та рішення відповідача щодо висновків атестації, поновити його на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної міліції Вільногірського МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області в званні підполковника міліції з 10.09.2013 р., нарахувати та виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням змін до позову від 16.01.2014 року (а.с. 116-121), ОСОБА_1 зазначив, що його було звільнено з ОВС за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012р. № 155. Дане порушення, за висновком відповідача, виразилось у керуванні ним транспортним засобом після вживання з підлеглим працівником спиртних напоїв та вчинення дорожньо-транспортної пригоди 08.08.2013 р. близько 06.00 год. по вул. Промисловій у м. Вільногірську Дніпропетровської області. Внаслідок чого, ОСОБА_1 та пасажиру автомобіля - ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. За даним фактом прокуратурою м. Вільногірська розпочато кримінальне провадження, у якому на момент звільнення позивача не прийнято остаточне процесуальне рішення, підозру у вчиненні кримінального правопорушення також нікому не пред'явлено. Крім того, за фактом ДТП представниками відповідача на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області № 1846 від 08.08.2013 р. проведено службове розслідування, за результатами якого, на думку позивача, зроблено хибний висновок про те, що останній здійснив порушення транспортної дисципліни через вживання спиртних напоїв з підлеглим працівником та, як наслідок, вчинив ДТП. Позивач вважає, що висновок про знаходження його в стані алкогольного сп'яніння є необґрунтованим та спростовується відсутністю адміністративного протоколу, який мав бути складений у такому разі за ст.ст. 124,130 КУпАП, факт вживання алкоголю документально не підтверджено, тест на алкоголь пройти йому не пропонували. Вважає безпідставним та передчасним винесення наказів про його звільнення з органів ОВС, оскільки його провина за результатами досудового розслідування не доведена, проти обставин, викладених в службових документах, він особисто заперечує, зокрема наполягає на тому, що з об'єктивних причин не справився з керуванням автомобілем. Таким чином, стверджує, що він не порушував Присяги працівника ОВС, а також Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України. На момент вчинення ДТП перебував у черговій відпустці з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, згідно наказу начальника Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 31.07.2013 р. № 109 о/с, а в період часу з 08.08.2013 р. по 30.08.2013 р. перебував на стаціонарному лікуванні в Центральній міській лікарні м. Вільногірська, у зв'язку з отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Згідно наказу № 219 о/с від 08.08.2013 р. був відкликаний з частини чергової відпустки за 2013 рік, у зв'язку із службовою необхідністю. Вважає, що винесення наказу про звільнення у період його тимчасової непрацездатності є порушенням ст. 40 Кодексу законів про працю України. Крім того, позивач стверджує, що не був присутнім на засіданні атестаційної комісії, що не дало йому змоги надати керівництву ГУМВС України в Дніпропетровській області свої доводи з даних обставин. Посилаючись на вказані обставини у їх сукупності, ОСОБА_1 просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 за довіреностями Бабаніна Т.І., Зуєв О.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В наданих до суду запереченнях (а.с.107-110) та додаткових запереченнях проти адміністративного позову (а.с.128-129) відповідач 1 та відповідач 2 виклали свої доводи на спростування позиції позивача, зазначивши про наступне.

Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стало проведення службового розслідування, під час якого встановлено, що 08.08.2013 року приблизно о 06.00 год. заступник начальника відділу - начальник кримінальної міліції Вільногірського МВ підполковник міліції ОСОБА_1, перебуваючи у черговій відпустці за 2013 рік, у цивільному одязі, керуючи власним легковим автомобілем, на вул. Промисловій м. Вільногірська не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, а потім - на ліву по ходу руху обочину, де зіткнувся з деревом. Унаслідок автоаварії останній та пасажир транспортного засобу оперуповноважений ДСБЕЗ Вільногорського МВ старший лейтенант міліції ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Підполковника міліції ОСОБА_1 членами СОГ Вільногірського МВ було доставлено до Вільногірської центральної міської лікарні для проведення медичного огляду, а також освідування з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 самовільно залишив лікарню, не пройшовши медогляду та освідування, за адресою проживання був відсутній, на дзвінки не відповідав. 08.08.2013 року працівниками УКР та ВІОС УКЗ ГУМВС здійснено виїзд до м. Вільногірська, де вжитими заходами встановлено місце знаходження підполковника міліції ОСОБА_1 08.08.2013 року о 20.00 у останнього взято кров на аналіз (згідно даних довідки від 14.08.2013 р., в крові ОСОБА_1 знаходилося 0,42 промілей алкоголю), та було поміщено на стаціонарне лікування до Вільногірської центральної міської лікарні. В ході службового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовилися надавати будь-які письмові пояснення з приводу ДТП, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Грубе порушення заступником начальника відділу - начальником кримінальної міліції Вільногірського МВ підполковником міліції ОСОБА_1 вимог ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу ЗС, що виразилося у керуванні транспортним засобом після вживання з підлеглим працівником спиртних напоїв та вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, викликало обґрунтоване обурення з боку жителів м. Вільногірська у вигляді розміщення 09.08.2013 року на Інтернет - сайтах анонімних звернень щодо його негідної поведінки у побуті. За результатами службового розслідування, було видано наказ ГУМВС України від 12.08.2013 р. № 1909 , який реалізовано в установленому порядку наказом по особовому складу від 10.09.2013 р. № 246 о/с дск, після виходу ОСОБА_1 з лікарняного. Відповідачі вважають, що ОСОБА_1 допустив також грубе порушення загальних та спеціальних нормативно - правових актів в частині недотримання транспортної дисципліни, хоча неодноразово попереджався про недопущення під час керування службовим та власним автотранспортом нехтування Правилами дорожнього руху, безглуздого ризику, самовпевненості за кермом, знаходження в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, особистої недисциплінованості, випадків скоєння дорожньо-транспортних пригод (що підтверджується картою на співробітника, який має посвідчення водія, рапортом -зобов'язанням ОСОБА_1 від 11.04.2012 р., рапортами ОСОБА_1 від 05.07.2013 та від 31.07.2013 року, наказами по Вільногірському МВ від 16.07.2013 р. № 177 та № 178). Просять суд врахувати, що ОСОБА_1 проходив публічну службу, обіймав керівну посаду, та повинен був усвідомлювати, що межа допустимої критики щодо публічних осіб є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Особи, які обіймають публічні посади, погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, а тому вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків, і повинні це усвідомлювати. Таким чином, відповідачі стверджують, що ОСОБА_1 вчинив дії, які є несумісними з перебуванням на службі в ОВС, і не дозволяють йому уособлювати правоохоронні органи без шкоди для їх авторитету, підривають довіру в очах населення до правоохоронних органів, негативно впливають на формування позитивного іміджу міліції.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 10.11.1992 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ Дніпропетровської області. З 10.06.2013 р. його призначено заступником начальника - начальником кримінальної міліції Вільногірського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області відповідно до наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 148 о/с від 10.06.2013 р. (а.с. 80).

10.09.2013 р., відповідно до наказу начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 246 о/с дск, підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено в запас Збройних сил України з посади заступника начальника - начальника кримінальної міліції Вільногірського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 45).

Підставою для звільнення став наказ начальника ГУ МВС України в дніпропетровській області № 1909 від 12.08.2013 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Вільногірського МВ», яким за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 р. № 155, що виразились у скоєнні вчинків, які призвели до зради моральних принципів служби в органах внутрішніх справ України, що викликало обурення з боку суспільства, а також не вжиття 08.08.2013 р. всіх можливих заходів щодо уникнення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 52).

Зазначений наказ було винесено за результатами службового розслідування, проведеного за фактом вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди за участі працівників Вільногірського МВ, та складеного на підставі нього відповідного висновку від 12.08.2013 року, затвердженого начальником ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с.49-51).

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2013 о 06.10 год. до чергової частини Вільногірського МВ надійшла інформація про те, що на вул. Промисловій у м. Вільногірську відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля «Ауді» білого кольору, д.з. НОМЕР_1. По прибутті на місце виклику, членами СОГ Вільногірського МВ з'ясовано, що 08.08.2013 р. приблизно о 06.00 год. заступник начальника відділу - начальник кримінальної міліції цього ж міського відділу, підполковник міліції ОСОБА_1, перебуваючи у черговій відпустці за 2013 рік, у цивільному одязі, керуючи легковим автомобілем «Ауді 100», д.з. НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого 12.06.2012 р. Дніпродзержинським МРЕВ, на вул. Промисловій м. Вільногірська, напроти міського автовокзалу, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, потім - на ліву по ходу руху обочину, де допустив зіткнення з деревом. Внаслідок цього пасажир даного транспортного засобу - оперуповноважений СДСБЕЗ Вільногірського МВ старший лейтенант міліції ОСОБА_5, який знаходився поза службою, у цивільному одязі на передньому пасажирському сидінні, отримав тілесні ушкодження та каретою швидкої медичної допомоги був доставлений до Вільногірської центральної міської лікарні. В даному медичному закладі ОСОБА_5 повідомив, що тимчасово не працює, йому було поставлено попередній діагноз: «Перелом правого стегна», після чого, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, каретою швидкої медичної допомоги направлено до 8-ї Дніпродзержинської міської лікарні медичної допомоги, де з діагнозом: «Закритий осколочний перелом стегнової кістки зі зміщенням, забиті рани нижньої та верхньої губи, грудної клітини, садна» госпіталізовано до реанімаційного відділення. Проведеним на місці ДТП оглядом легкового автомобіля «Ауді», д.з. НОМЕР_1, виявлено наступні механічні пошкодження: пошкоджено передню частину, капот, лобове скло, у салоні - панель керування, перемикання швидкостей, рульове колесо, дзеркало заднього виду автомобілю.

В свою чергу, підполковника міліції ОСОБА_1 співробітниками Вільногірського МВ було доставлено до Вільногірської центральної лікарні для проведення медичного огляду, а також освідування з виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Проте, ОСОБА_1 самовільно залишив лікарню, не пройшовши медогляду та освідування, направившись у невідомому напрямку, за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, був відсутній, на дзвінки на мобільний телефон не відповідав.

Цієї ж доби о 13.30 год., перед проведенням операції ОСОБА_5 повідомив лікарям, що він є працівником міліції та тілесні ушкодження отримав під час ДТП, про що було поінформовано чергову частину Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ.

За вказівкою керівництва ГУМВС, працівниками УДСБЕЗ та ВІОС УКЗ Головного управління здійснено виїзд до 8-ї Дніпродзержинської міської лікарні швидкої медичної допомоги, де у їх присутності у потерпілого взято кров на аналіз. Згідно з результатами токсикологічного дослідження від 08.08.2013 р. № 17, на 13.00 год. у сечі та крові ОСОБА_5 виявлено 2,25 та 0,82 промілей алкоголю, відповідно.

Також, 08.08.2013 р. працівниками УКР та ВІОС УКЗ ГУМВС здійснено виїзд до м. Вільногірська, де вжитими заходами увечері того ж дня встановлено місце знаходження підполковника міліції ОСОБА_1, та цього ж дня о 20.00 год. останнього доправлено до лікарні, де було взято кров на аналіз, та з діагнозом: «Забій грудини, забій правої половини грудної клітини, множинні садна тіла» поміщено на стаціонарне лікування до Вільногірської центральної міської лікарні.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди, зареєстрованої 08.08.2013 р. в ЖЄО Вільногірського МВ за № 958, відкрито кримінальне провадження № 42013040150000017 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України.

При цьому, в ході службового розслідування підполковник міліції ОСОБА_1 та старший лейтенант міліції ОСОБА_5 відмовилися надавати будь-які письмові пояснення з приводу ДТП, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з графіком несення служби у добовому наряді та в складі СОГ Вільногірського МВ на липень - серпень 2013 року, о 09.00 08.08.2013 р. старший лейтенант міліції ОСОБА_5 повинен був заступити у добовий наряд та нести службу у резервній СОГ.

За матеріалами службового розслідування, опитана продавець магазину «Чайка» ОСОБА_7 повідомила, що приблизно о 01.30 год. 08.08.2013 р. до зазначеного магазину на легковому автомобілі білого кольору приїхали працівники міліції у цивільному одязі. В одному із них вона впізнала ОСОБА_1, який керував транспортним засобом. Чоловіки вжили по три півлітрових кухлі пива та поїхали. Також, опитаний мешканець м. Вільногірська гр. ОСОБА_8 повідомив, що 08.08.2013 р. приблизно о 01.00 год. на вул. Леніна у м. Вільногірську, біля магазину «Благо» він бачив працівників міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у салоні легкового автомобіля білого кольору, які вживали спиртні напої.

Разом з висновками службового розслідування, до суду надано матеріали перевірки, з яких вбачається вчинення з боку позивача дій, які дискредитують звання осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до рапорту старшого інспектора ВДАІ Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Шевченка Р.А., останній при спілкуванні з ОСОБА_1 на місці ДТП чув від нього стійкий запах алкоголю, у зв'язку з чим, виписав йому направлення на проведення медичного обстеження на предмет знаходження у стані алкогольного сп'яніння, яке віддав медсестрі, оскільки ОСОБА_1 був направлений на рентген. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_1 покинув територію лікарні без проведення обстеження (а.с.58). Аналогічні обставини викладені у поясненнях Шевченка Р.А. від 08.08.2013 р. (а.с. 61).

Згідно пояснень медсестри Вільногірської центральної лікарні ОСОБА_10 від 08.08.2013 р., 08.08.2013 р. о 09.20 год. до приймального відділення був доставлений працівник міліції ОСОБА_1 для проходження медичного обстеження на предмет перебування у стані алкогольного сп'яніння, проте, через деякий час, коли прийшов лікар-нарколог, працівники міліції повідомили їй, що ОСОБА_1 відмовився здавати аналізи та втік з лікарні (а.с.65).

Згідно рапорту старшого інспектора СКЗ Вільногірського МВ Зуєва О.А., він приймав участь у виїзді на місце ДТП, та бачив, що ОСОБА_1 був направлений до Вільногірської ЦМЛ для встановлення наявності алкоголю в крові. Старшим інспектором ВДАІ Вільногірського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області Шевченко Р.А. було виписано направлення на проведення такого обстеження, ОСОБА_1 завели до приймального відділення лікарні. Однак, після проходження останнім рентгену, з'ясувалось, що він відмовився від проходження освідування на предмет алкогольного сп'яніння та втік з лікарні у невідомому напрямку (а.с.69-70).

Згідно рапорту начальника ВДАІ Вільногірського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_12, він спілкувався з ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди та чув від останнього запах алкоголю, у зв'язку з чим був направлений на відповідне обстеження до лікарні (а.с. 59).

Згідно пояснень продавця магазину «Чайка» ОСОБА_7, 08.08.2013 р. біля 01.30 год. працівник міліції ОСОБА_1, який був у цивільному одязі, розпивав спиртні напої разом з іншим працівником міліції біля магазину «Чайка», після чого вони на автомобілі білого кольору поїхали. Аналогічні пояснення надані гр. ОСОБА_13 (а.с.62-63).

Згідно пояснень співробітника Вільногірського МВ ОСОБА_14 від 08.08.2013 р., в цей день приблизно о 02.30 год. вона бачила начальника кримінальної міліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого ВБЕЗ ОСОБА_5 біля магазину «Чайка», які розпивали спиртні напої. Поспілкувавшись з ними близько п'яти хвилин, вона пішла (а.с. 64).

Допитаний в судовому засіданні 20.03.2014 р. в якості свідка ОСОБА_12, який на час скоєння ДТП обіймав посаду начальника ВДАІ Вільногірського МВ, повністю підтвердив обставини, викладені ним у даному рапорті (а.с.59, 179-181).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15, який обіймає посаду першого заступника начальника Вільногірського МВ, а на час події 08.08.2013 р. виконував обов'язки начальника Вільногірського МВ, підтвердив, що 08.08.2013 р. виїзджав на місце ДТП, та давав вказівку про видачу ОСОБА_1 направлення на освідування на стан сп'яніння, вказана процедура є обов'язковою. Крім того, останній зазначив, що є членом постійно діючої комісії з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, та перед відпусткою ОСОБА_1 під розписку попереджався про необхідність додержання безпеки руху. Крім того, сам ОСОБА_1 також є членом вказаної комісії. Свідок ОСОБА_15 також підтвердив обставини, викладені у його рапорті від 15.08.2013 р. (а.с. 68).

Свідок ОСОБА_16, помічник начальника-оперативний черговий Вільногірського МВ, в судовому засіданні підтвердив, що приймав повідомлення про ДТП, яке скоїв ОСОБА_1, яке надійшло телефоном від невідомої особи. Про вказані обставини він доповів начальнику та ОСОБА_15 Матеріалів, складених СОГ, не бачив, оскільки його чергування завершилося 08.08.2013 р. о 09.00 год.

Свідок ОСОБА_17 - слідчий СВ Вільногірського МВ, повідомила суду, що близько 07.00 год. 08.08.2013 року у складі СОГ виїзджала на місце ДТП, у яку потрапили працівники МВ Сидоренко та ОСОБА_5. Автомобіль «Ауді», що належить ОСОБА_1, зіткнувся з деревом, та знаходився на схилі в кюветі. Керівництво вже знало про цю подію, вона ним про неї не доповідала. Пояснень у ОСОБА_1 не відбирала, хоча як слідчий СОГ повинна була. На місці пригоди з ним не спілкувалася, можливо, це робив співробітник ДАІ, а тому повідомити про його стан (щодо сп'яніння) не може. Направлення особи, що скоїла ДТП, на медогляд - це обов'язкова процедура, тому може стверджувати, що направлення ОСОБА_1 видавалося.

Свідок ОСОБА_18 - інспектор ВДАІ Вільногірського МВ, повідомив суду, що зранку 08.08.2013 р. виїзджав на місце ДТП, де автомобіль «Ауді» скоїв наїзд на дерево. Йому відомо, що до пригоди були причетні працівники Вільногірського МВ ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Там вже була слідчо-оперативна група. На автомобілі «Ауді», який знаходився на узбіччі, не було номерних знаків. На питання суду також зазначив, що пояснення від учасників ДТП відбираються обов'язково: якщо це пригода без тілесних ушкоджень - їх відбирають працівники ДАІ, якщо є тілесні ушкодження - відбирають члени СОГ.

Проаналізувавши надані свідками показання та співставивши їх з наявними у справі доказами, в тому числі з їх письмовими поясненнями та рапортами, що складалися безпосередньо після подій 08.08.2013 р. та під час службового розслідування, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Факт відмови його від проходження зранку 08.08.2013 р., тобто безпосередньо після події, медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, при наявності виписаного направлення, додатково підтверджує вказані обставини.

Крім того, згідно наданих на вимогу суду медичних документів, ОСОБА_1 проходив лікування у Вільногірській міській центральній лікарні в період часу з 08.08.2013 р. по 19.08.2013 р. з діагнозом: закритий перелом 4,7 ребер зліва. Забій правого коленого суглобу, множинні травми тіла, алкогольне сп'яніння. Про стан алкогольного сп'яніння зазначається як у виписному епікрізі з історії хвороби (а.с.164).

Згідно медичної картки хворого ОСОБА_1 № 2305, останньому проведено хіміко-токсикологічний аналіз на вміст алкоголю, що підтверджено відповідною випискою № 9043 від 14.08.2013 р., відповідно до якого, станом на час 20 год. 05 хв. 08.08.2013 р. (тобто через майже 14 годин після ДТП) встановлено наявність алкоголю у розмірі 0,42%о (а.с.160).

Отже, з сукупності досліджених під час розгляду справи доказів, зокрема, матеріалів службового розслідування, медичних документів, пояснень осіб, в тому числі наданих суду при допиті в якості свідків, суд погоджується з висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУМВС України в Дніпропетровській області 12.08.2013 р., про скоєння ОСОБА_1 вчинку, що призвів до зради моральних принципів служби в органах внутрішніх справ України, грубого порушення вимог Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника ОВС України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України № 155 від 22.02.2012 р., що виразилося у керуванні транспортним засобом після вживання спиртних напоїв з підлеглим працівником, та вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 49-51).

При цьому, судом також враховано, що згідно наказу № 177 від 16.07.2013 р., у Вільногірському МВ створено постійно діючу комісію з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, до складу якої за посадою включено і ОСОБА_1 На членів комісії покладено обов'язок здійснювати постійний контроль за недопущенням особовим складом міського відділу порушень правил дорожнього руху (а.с. 71).

Отже, будучи не лише публічною особою, яка обіймає адміністративну посаду в органах внутрішніх справ, але й членом постійно діючої комісії з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, ОСОБА_1 допустив вчинок, що дискредитує його як працівника міліції та особу керівного складу: допустив розпиття спиртних напоїв з підлеглим працівником у громадському місці, керування автотранспортом у нетверезому стані, а в подальшому, після скоєння ДТП з наслідками у вигляді тілесних ушкоджень, ухилився від своєчасного проходження медичного освідування на стан сп'яніння, що суд розцінює виключно як бажання уникнути дисциплінарної відповідальності.

Згідно роз'яснень Вищого адміністративного суду України від 27.06.2008 р., відносини публічної служби є предметом конституційного і адміністративного права. Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначені законодавством, а не трудовою угодою, тому спори за участі службовців повинні розглядатися за спеціальними законами. Таким чином, особливості прийняття на службу в органи внутрішніх справ, проходження такої служби та звільнення з неї, встановлені спеціальними нормативними актами.

Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби особи рядового і начальницького складу, особи, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з ОВС з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Ст. 7 Дисциплінарного Статуту ОВС визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів, наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, з гідністю і честю доводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Ст. 8 Дисциплінарного Статуту визначено, що начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що ОСОБА_1 проходив публічну службу, обіймав керівну посаду, а тому повинен був усвідомлювати, що до нього пред'являються підвищені вимоги щодо поведінки, в тому числі і в побуті, і що межа допустимої критики щодо публічних осіб є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Особи, які обіймають публічні посади, тим самим погоджуються з цим, а тому підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої критики та критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків, і повинні це усвідомлювати.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про міліцію» встановлено, що службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежне виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку. Як визначено в п. 23 Положення про проходження служби, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством рядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним Статутом. Згідно ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту, притягнення працівника міліції в установленому порядку до адміністративної, матеріальної чи кримінальної відповідальності не перешкоджає нести одночасно і дисциплінарну відповідальність згідно із Статутом. Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівника міліції за порушення дисципліни, передбачений ст. 12 Дисциплінарного статуту, де серед інших стягнень, пунктом 8 зазначено звільнення з органів внутрішніх справ.

Таким чином, відсутність підстав для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, не може ототожнюватися з відсутністю фактів скоєння діянь, які дискредитують звання особи начальницького складу дисципліни.

За викладених обставин, суд не приймає до уваги доводи позивача про незаконність свого звільнення з огляду на відсутність застосування до нього інших видів відповідальності, зокрема, адміністративної та кримінальної.

Безпідставними, на думку суду, є також посилання позивача на незаконність звільнення його в період тимчасової непрацездатності, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово працездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Порядок накладення дисциплінарного стягнення регламентується ст.ст. 14-16 Дисциплінарного статуту. Зазначеними нормами передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. У разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника. Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі ж проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

У спірних правовідносинах, позивач скоїв вчинок, що дискредитує звання начальницького складу, 08 серпня 2013 року. В цей час він перебував у відпустці, з якої був відкликаний цього ж дня, а потім, в період з 08.08.2013 року по 13.08.2013 року, знаходився на стаціонарному лікуванні, а по 30.08.2013 р. - на амбулаторному лікуванні, про що виданий лікарняний листок. До роботи ОСОБА_1 став 02.09.2013 р., та був звільнений з ОВС наказом ГУМВС України в області від 10.09.2013 р. № 246 о/с дск, тобто, після виходу на службу, та не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, яке завершено 12.08.2013 року.

Відповідно до п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р., особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Підставу припинення служби в органах внутрішніх справ передбачено п. 66 Положення про проходження служби особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Таким чином, відповідач - ГУ МВС України в Дніпропетровській області, при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством. Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів про його звільнення - відсутні.

З огляду на відсутність підстав для визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, відсутні також підстави для задоволення похідних від них вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стосовно ж вимог про скасування висновків атестування про невідповідність займаній посаді за моральними якостями (а.с. 83-84), суд зазначає, що сам по собі атестаційний лист не є рішенням відповідача, яке без видання відповідного наказу тягне самостійні негативні наслідки для позивача, крім того, відповідний наказ відповідача про звільнення з посади оскаржено позивачем в судовому порядку, що є достатнім способом захисту. Суд також зазначає, що незгода ОСОБА_1 зі змістом атестаційного листа була предметом окремого службового розслідування, про що складено відповідний висновок від 06.09.2013 р. (а.с. 85-87).

За викладених обставин у їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя В.В. Чорна