Рішення № 40312598, 22.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13728/14

22.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей»

Про стягнення 31 631,76 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інгредія» (далі – позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» (далі – відповідач) про стягнення 31 631,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № ІН-15/1/08/13 від 15.08.2013р.

Ухвалою суду від 10.07.2014р. порушено провадження у справі № 910/13728/14 та призначено розгляд на 22.08.2014 р.

21.08.2014р. позивач подав через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог.

22.08.2014р. відповідач подав через канцелярію суду докази сплати основного боргу.

22.08.2014р. представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд встановив, що відповідачем було сплачено суму основного боргу у повному обсязі, внаслідок чого дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № ІН-15/1/08/13 від 15.08.2013р. (далі – договір), за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а останній зобов`язався приймати цей товар та сплачувати його вартість на умовах договору (п. 1.1 договору).

Позивач свої договірні зобов`язання виконав належним чином та поставив товар відповідачу на загальну суму 217 802,30 грн., про що свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання товару, копії яких долучені до матеріалів справи.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що відповідач зобов`язаний сплатити 100% вартість отриманого товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, в порушення умов договору, відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 217 802,30 грн. внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 31 500,72 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач мав розрахуватись з позивачем до 12.05.2014р. включно, проте він цього не здійснив.

Згідно позовної заяви, поданої на розгляд суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 31 631,76 грн. боргу, а саме: 31 500,72 грн. – основного боргу, 131,04 грн. – 3% річних та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

У судовому засіданні 22.08.2014р. суд встановив, що відповідач сплатив позивачу основний борг у розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно ч.4 ст. 232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами справляється по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків іншій стороні.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи доведено вину відповідача у прострочці сплати вартості отриманого товару у розмірі 31500,72 грн., тому нараховані позивачем 131,04 гн. – 3% річних підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі, оскільки було доведено порушення виконання грошового зобов`язання з боку відповідача.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням сплати основного боргу.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову частково, покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки борг було погашено вже після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апогей» (02094 м. Київ, вул. Миколи Лебедєва 6, код ЄДРПОУ 20021369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгредія» (04112 м.Київ, вул. Олени Теліги 4, офіс 10, код ЄДРПОУ 38618806) 131 (сто тридцять одну) грн. 04 коп. – 3% річних та судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 31 500,72 грн. – провадження припинити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 29.08.2014р.)

Суддя В.І.Мельник