Постанова № 40312166, 12.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2014 р. № 820/14708/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням

Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В:

Заявник, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст.1833 КАС України із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроспром", в якому просить суд стягнути до Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юридична адреса платника: АДРЕСА_1; відкриті розрахункові рахунки НОМЕР_2 ПУАТ "Фідобанк", МФО300175, НОМЕР_3 ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, НОМЕР_4, НОМЕР_5 Харків. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, НОМЕР_6 АТ Банк "Меркурій" у м. Харків, МФО 351663; в загальному розмірі 99027,48 грн. (в тому числі по податку па додану вартість 96291,25 грн. на розрахунковий рахунок 31112029700429, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011 та орендою платою за землю з фізичних осіб 2736,23 грн. на розрахунковий рахунок 33218815700438, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ В Харківській області, МФО 851011).

В обґрунтування позову заявник зазначив, що станом на 08.08.2014р., фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 99 027,48 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення по податку на додану у розмірі 96291,25 грн., та по деклараціям з орендної плати за землю з фізичних осіб, які були самостійно подані позивачем у розмірі 2730,00 грн., та пеня у розмірі 6,23 грн. З метою інформування платника податків про наявність податкового боргу на адресу останнього 02.06.2014р. було виставлено податкову вимогу № 1377-25, а у зв'язку з тим що відповідач самостійно суму боргу зазначену у податковій вимозі не сплатив, заявник звернуся до суду з поданням про стягнення цієї суми в судовому порядку

В судове засідання представник заявника не прибув, надав суду клопотання в якому просив розглядати справу за своєю відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи вищенаведені обставини та керуючись положеннями ст.ст. 41, 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі уповноважених представників сторін в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши та дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, вважає, що заявлене подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Харківським районним управлінням юстиції Харківської області в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи зареєстровано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, яка перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1.

Як платник податків фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 07.02.2002р.за №6229.

Підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним поданням у порядку, передбаченому ст.183-3 КАС України, стала наявність у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою останнім у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з податку за землю визначеного у поданих 15.02.2014 року та 27.01.2014 податкових деклараціях з плати за землю земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1300004225 та №9002614080 (відповідно до яких земельний податок складає 210,00 грн. на місяць), та податковому повідомленні - рішення №0000981702 від 28.03.2013 року, яке було оскаржене відповідачем у судовому порядку. Проте постановою Харківського окружного адміністративного суду залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, позовну заяву ФО-П ОСОБА_1 щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000981702 від 28.03.2013 року залишено без задоволення. На даний час податкове повідомлення - рішення №0000981702 від 28.03.2013 року є узгодженим.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, судом враховується, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати земельного податку та податку на додану вартість платниками податку визначений Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання з податку за землю суд зазначає наступне.

У відповідності до положень статей 269, 270, 271 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пп. 14.1.34. п. 14.1 ПК України власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно. Фізичні особи набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю); прийняття спадщини (ст. 81 ЗК України).

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ПК України). У фізичних осіб земельні ділянки державної та комунальної власності можуть знаходитись у користуванні лише на праві оренди (ст. 93 ЗК України). Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.285.1 та п.285.2 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Приписами п.287.3 ст.287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача суми податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0000981702 від 28.03.2013 року, суд зазначає наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, позовну заяву ФО-П ОСОБА_1 щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000981702 від 28.03.2013 року залишено без задоволення. На даний час податкове повідомлення - рішення №0000981702 від 28.03.2013 року є узгодженим.

Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки винесене податковим органом податкове повідомлення - рішення є чинним на момент розгляду справи, то загальна сума податкового боргу відповідача складає 99027,48 що підтверджується розрахунком заборгованості, та зворотнім боком облікових карток.

Крім того, у зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було вручено податкову вимогу від 02.06.2014 року №1377-25 яка була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, проте повернулось у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті Кодексу зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 ст.183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

З правового аналізу наведених норм права вбачається, що орган державної податкової служби наділений правом звернутися до суду з відповідним поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини, щодо існування у відповідача податкового боргу який виник на підставі податкового повідомлення-рішення з податку на додану у розмірі 96291,25 грн., та по деклараціям з орендної плати за землю з фізичних осіб, які були самостійно подані позивачем у розмірі 2730,00 грн., та пеня у розмірі 6,23 грн. у загальному розмірі 99027,48 грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення подання Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно із наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про наявність розрахункових рахунків в банківських установах зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має розрахункові рахунки НОМЕР_2 ПУАТ «Фідобанк», МФО300175, НОМЕР_3 ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, НОМЕР_4, НОМЕР_5 Харків.ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, НОМЕР_6 АТ Банк «Меркурій» у м. Харків, МФО 351663.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-11, 86, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 КАС країни, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до Державного бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юридична адреса платника: АДРЕСА_1; відкриті розрахункові рахунки НОМЕР_2 ПУАТ "Фідобанк", МФО300175, НОМЕР_3 ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614, НОМЕР_4, НОМЕР_5 Харків. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, НОМЕР_6 АТ Банк "Меркурій" у м. Харків, МФО 351663; в загальному розмірі 99027,48 грн. (в тому числі по податку па додану вартість 96291,25 грн., (дев'яносто шість тисяч двісті дев'яносто одна грн.) на розрахунковий рахунок 31112029700429, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011 та орендою платою за землю з фізичних осіб 2736,23 грн., (дві тисячі сімсот тридцять шість грн., 23 коп.) на розрахунковий рахунок 33218815700438, одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ В Харківській області, МФО 851011).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.