Ухвала суду № 40307998, 27.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року справа №812/2196/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Білак С.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2196/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області, Реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області, Реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, в якому просив суд визнати незаконними дії особи з назвою «Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області» щодо складання вимоги № Ф-955/955 від 15.11.2013 р. у зв'язку з відсутністю у останнього відповідного обсягу повноважень; скасувати державну реєстрацію особи з назвою «Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області» як таку, що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с. 2-7).

Звертаючись з адміністративним позовом позивач мотивував свої вимоги щодо незгоди зі спірною вимогою тим, що наказ Міністерства доходів і зборів України № 54 від 17.04.2013 року є нечинним відповідно до п. 3 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92, а отже і положення про Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області також є нечинним. Таким чином особа з назвою «ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ МД» є недієздатною особою, оскільки не має відповідних установчих документів. Враховуючи вищенаведене є очевидним факт того, що подане державному реєстратору положення про Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області не має відповідної відмітки про його реєстрацію і є нечинним оскільки рішення про його затвердження не набуло чинності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено. (а.с. 103-105).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 117-119).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції зробивши висновок про те, що Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області ідентифікаційний код юридичної особи 385795221, зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 07.06.2013 року за № 13831020000003390 згідно до інформації офіційного веб-сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», фактично відмовився з'ясовувати істотні обставини справи,а саме чи є чинним положення про державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Крім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції зробив невірний висновок про те, що фізична особа має право, в тому числі у судовому порядку, вимагати скасування чи прийняття рішень, вчинення або утримання від вчинення дій, усунення бездіяльності виключно при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій саме щодо цієї фізичної особи. Отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача права на звернення до суду з вимогами про скасування як незаконної державної реєстрації «Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного Управління Міндоходів у Луганській області».

В апеляційній скарзі апелянт просив розглянути справу у його відсутність.

Представники відповідачів належним чином повідомлені про розгляд справи в судове засідання не прибули. Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про відсутність з боку відповідача порушень прав, свобод та інтересів позивача при створенні та реєстрації ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області, позивачем не надано жодних доказів того, що свідчило б про наявність порушень його прав як фізичної особи з боку відповідача при створенні та реєстрації Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що оскаржуючи спірну вимогу від 15.11.2013 року Ф- 955/955 позивач обґрунтовував свою незгоду з нею тільки непроведенням державної реєстрації ДПІ, інших зауважень, щодо порушення відповідачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем не наведено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755 від 15.05.2003 року, для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

- два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник);

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

- інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

У разі утворення юридичної особи на підставі модельного статуту в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи проставляється відповідна відмітка з посиланням на типовий установчий документ.

У випадках, що передбачені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання (частина 3 ст.24 цього Закону).

За відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.

Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами п'ятим - восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Як встановлено з матеріалів справи, 07.06.2013 року державному реєстратору Сєвєродонецької міської ради були подані ОСОБА_3 наступні документи:

1. Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореною шляхом заснування нової юридичної особи (форма № 1) від 07.06.2013 року;

2. Квитанція № кі2/7/6 від 07.06.2013 року;

3. Постанова Кабінету міністрів України від 20.03.2013р. № 229

4. Наказ про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Луганській області № 54 від 17.04.2013 року;

5. Наказ про призначення № 550-0 від 24.05.2013 року видане Міністерством доходів і зборів України;

6. Наказ про призначення ОСОБА_3 № 62-0 від 07.06.2013 року видане Головним управлінням мін доходів у Луганській області;

7. Положення про державну податкову інспекцію у м.Сєвєродонецьку Головного управління міндоходів у Луганській області затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року № 54.

На підставі поданих документів державним реєстратором Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради проведено реєстраційну дію «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» (а.с. 51-95).

Судова колегія звертає увагу на те, що до реєстраційної справи додано наказ № 54 від 17.04.2013 року Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Луганській області». Разом з тим, позивачем не надано доказів як суду першої так і апеляційної інстанції щодо визнання вказаного наказу нечинним або його скасування Міністерством доходів і зборів України або в судовому порядку шляхом ухвалення відповідного судового рішення. Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Щодо правомірності спірної вимоги, судова колегія зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено (станом на час виникнення спірних правовідносин), що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Перелік осіб, які є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, визначено ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; відповідно до п. 4 ч. 2 цієї ж статті платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

У частині 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганскій області винесено вимогу щодо ОСОБА_2 про сплату боргу з єдиного внеску № Ф-955/955 у розмірі 12 164,81, у тому числі недоїмка - 11994,81 грн. та штрафи - 170,00 грн. (а.с. 8). Доказів відсутності заборгованості станом на 01 листопада 2013 року зі сплати єдиного внеску позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги приписи ч 3 ст. 2 КАС України, судова колегія дійшла висновку про те, що спірна вимога прийнята Державною податковою інспекцією у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області обґрунтовано, з дотриманням приписів діючого законодавства, на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2196/14 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі № 812/2196/14 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

С.В. Білак

М.Г. Сухарьок