Рішення № 40307091, 27.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Справа № 914/2055/14

За позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка", м. Харків,

до відповідача:

публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич,

про:

розірвання договору та стягнення заборгованості.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:

не з’явився,

відповідача:

не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" до публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" про стягнення коштів. Ухвалою від 12.06.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.07.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між сторонами укладено договір №УМ-007/02-13 від 16.08.2013 р. На виконання своїх зобов'язань позивач перерахував відповідачу вартість робіт в розмірі 360.000,00 грн. Відповідач не виконав у повному обсязі робіт, визначених договором. У зв’язку з наведеним, в силу положень статті 651, частини другої статті 693 та статті 1212 Цивільного кодексу України позивач просить розірвати договір та повернути попередньо виплачену суму.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив, заяв чи клопотань суду не подав. Крім того, судом було відкладено розгляд справи в судових засіданнях від 02.07.2014 р., від 16.07.2014 р., від 29.07.2014 р. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №УМ-007/02-13 від 16.08.2013 р. (надалі – Договір). За умовами цього договору виконавець (відповідач у справі) зобов’язується виконати роботи з виготовлення автокрана КТА-32 в/п 32 т в кількості 1 шт. на шасі замовника (позивач у справі) МАЗ-6303 (надалі – товар), а замовник зобов’язується прийняти роботу і оплатити її.

Робота виконується з використанням автомобільного шасі замовника МАЗ-6303АЗ в кількості 1 шт., яке надається замовникам на умовах СРТ – м. Дрогобич (Інкотермс-2010) (пункт 3.4 Договору).

Ціна робіт з виготовлення автокрана КТА-32 становить 900.000,00 грн. з ПДВ. Замовник проводить оплату наступним чином: 40% вартості товару – попередня оплата протягом 2 робочих днів після підписання договору; решта 60% вартості товару – протягом 14 днів після підписання договору акту приймання-передачі на автокран (пункт 4.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей). Строк виконання робіт – до 45 календарних днів при умові виконання замовником п. 4.3.1 даного договору та поставки шасі виконавцю (пункти 4.1, 4.3, 5.1 Договору).

Позивачем передано, а відповідачем прийнято автомобіль МАЗ-6303АЗ, № шасі Y3M6303A33D0003047, двигун №D0525863 за актом приймання-передачі автомобіля від 28.08.2013 р. Сторонами спільно здійснено огляд автомобіля, що передається за даним актом. Оглядом сторонами задоволені, претензій відносно кількості та зовнішнього стану автомобіля у сторін немає.

Позивачем перераховано відповідачу 40% передоплати за КТА-32 у сумі 360.000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №348 від 16.08.2013 р., долучене до матеріалів справи.

Позивачем скеровано на адресу відповідача листи від 25.09.2013 р. №364, від 01.10.2013 р. №370, якими просить виконати взяті на себе за Договором зобов’язання та терміново передати підприємству ТЗ. Відповідач у листі від 18.10.2013 р. №23202 просив позивача відстрочити строк поставки автокрана КТА-32 на 28.12.2013 р. у зв’язку з необхідністю виконання додаткових ремонтних робіт. Позивачем скеровано на адресу відповідача вимоги від 29.10.2013 р. №386 та від 14.11.2013 р. №395, якими просить виконати взяті на себе за Договором зобов’язання та терміново передати підприємству ТЗ. Докази надіслання листів долучено до матеріалів справи.

Відповідачем повернуто, а позивачем прийнято автомобіль МАЗ-6303АЗ, № шасі Y3M6303A33D0003047, двигун №D0525863 за актом приймання-передачі автомобіля від 28.01.2014 р. Сторонами спільно здійснено огляд автомобіля, що передається за даним актом. Оглядом сторонами задоволені, претензій відносно кількості та зовнішнього стану автомобіля у сторін немає. Отже, транспортний засіб повернуто відповідачем без виконання обумовлених Договором робіт.

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов’язання на підставі договору підряду в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами Договору відповідач зобов’язується виконати роботи з виготовлення автокрана КТА-32 в/п 32 т в кількості 1 шт. на шасі позивач у МАЗ-6303, а відповідач зобов’язується прийняти роботу і оплатити її. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.1 Договору передбачено строк виконання робіт – до 45 календарних днів при умові виконання замовником п. 4.3.1 даного договору та поставки шасі виконавцю. Позивач виконав зобов’язання за умовами Договору, перерахувавши відповідачу 40% передоплати за КТА-32 у сумі 360.000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №348 від 16.08.2013 р.

Проте відповідач у визначений строк кореспондуючого обов’язку за умовами Договору не виконав, не передав позивачу автокран, а повернув автомобіль МАЗ-6303АЗ, № шасі Y3M6303A33D0003047, двигун №D0525863 за актом приймання-передачі автомобіля від 28.01.2014 р., який необхідно було переобладнати в автокран.

Згідно із статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Враховуючи ті обставини, що передача шасі для виконання робіт здійснена позивачем 28.08.2013 р., а передача автокрана повинна була здійснена відповідачем до 45 календарних днів після виконання позивачем п. 4.3.1 договору та поставки шасі відповідачу, має місце істотне порушення прав позивача, захист якого регламентовано положеннями ч. 2 ст. 651 ЦК України. Крім того, позивач, укладаючи Договір, розраховував на виконання робіт в узгоджений строк. Тому у випадку порушення відповідачем строку виконання робіт, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору. Більше того, відповідачем було повернуто транспортний засіб позивачу без виконаних робіт, що свідчить про неможливість виконання Договору відповідачем. За таких обставин порушення відповідачем зобов'язань в цьому випадку є істотним в розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та є підставою для задоволення позову. Відтак, вимога про розірвання договору є підставною та обгрунтованою.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати в розмірі 360.000,00 грн., суд дійшов висновку про необхідність її задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глава 83 „Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави”) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до пункту 3 частини третьої 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як встановлено судом, позивач на виконання зобов'язань за договором сплатив на користь відповідача кошти у сумі 360.000,00 грн., а відповідач не виконав взятих на себе зобов’язань щодо переобладнання автомобіля МАЗ-6303АЗ, № шасі Y3M6303A33D0003047, двигун №D0525863, виготовлення з нього автокрану КТА-32 в/п 32 т.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а матеріалами справи не підтверджується виконання відповідачем необхідних робіт.

Враховуючи те, що внаслідок повернення автомобіля автомобіль МАЗ-6303АЗ, № шасі Y3M6303A33D0003047, двигун №D0525863 та розірвання договору, зобов'язання за договором припинились, тобто, відпала правова підстава на якій було перераховано грошові кошти, отже, правомірною є вимога про стягнення з відповідача у справі на користь позивача 360.000,00 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 546, 530, 837, 849 Цивільного кодексу України, статтями 1, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №УМ-007/02-13 від 16.08.2013 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" та публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів".

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" (адреса: вулиця Гайдамацька, будинок 22, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00240158) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" (поштова адреса: вулиця Шевченка, будинок 111, місто Харків, 61013, юридична адреса: вулиця Наберажна Крупської, будинок 7, місто Харків; ідентифікаційний код 36818237) 360.000,00 грн. основного боргу, 8.418,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.