Постанова № 40306871, 27.08.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 серпня 2014 року м. Чернівці справа № 824/2492/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

представника позивача - Карлейчук М.В.,

представника відповідача - Кочубей О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач або Фонд) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету (далі - відповідач або Училище) про стягнення страхових коштів у сумі 1996,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Фонду №39 від 06.03.2014 р. про повернення коштів Фонду застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - рішення №39) відповідача зобов'язано перерахувати на рахунки Фонду 1785,41 грн. Відповідачем зазначене рішення не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Зобов'язання, які покладені на відповідача рішенням №39 не виконані у встановлені законом строки. У зв'язку з чим, Фондом прийнято рішення №13 від 04.04.2014 р. про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду (далі - рішення №13), яке відповідачем ні в адміністративному, ні судовому порядку не оскаржувалось. Суми коштів визначенні рішенням №39 від 06.03.2014 р. та рішенням № 13 від 04.04.2014 р. на день звернення до суду із позовом є непогашеними, що обумовило звернення до суду із позовом.

Відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив наступне.

Так, рішенням Фонду №39 від 06.03.2014 р. відповідача зобов'язано повернути Фонду неправомірно витрачені кошти у сумі 1785,41 грн.

Дане рішення ним не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Зобов'язання, які покладені на відповідача рішенням №39 не виконані у встановлені законом строки. У зв'язку з чим, прийнято рішення №13 від 04.04.2014 р., яким до відповідача застосовано фінансові санкції на загальну суму 210,68 грн. Дане рішення ним не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Відповідач відмовляється добровільно сплачувати зазначені кошти, у зв'язку із чим Фонд вимушений звернутись до суду щодо їх стягнення у судовому порядку.

У зв'язку із викладеним просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Так, в період з 20-21, 24 лютого 2014 р. посадовими особами Фонду на підставі направлення №64 від 24.02.2014 р., наказу від 16.12.2013 р., №186-ос «Про затвердження плану-графіка проведення перевірок страхувальників» відповідно до п.3.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010 р., №29, проведена планова перевірка по коштах Фонду ( далі - перевірка ) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., в ході якої в діяльності Училища виявлені порушення ст. 7 Закону України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон №2240), п. 9, 14, 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковими державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі - Порядку №1266) та п.1.5. Порядку придбання забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду з ТВП затвердженого постановою правління Фонду від 25.10.2007 р., №48 (далі - Порядок №48). Зазначені порушення задокументовані актом про результати перевірки правильності та правомірності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету №51 від 24.02.2014 р. (далі - акт перевірки).

За результатами перевірки Фонду відповідно до ч.2, ст.22, п.6 ч.1 ст.28 та ст.30 Закону №2240 прийнято рішення №39 відповідно до якого відповідача зобов'язано повернути Фонду витрачені кошти у сумі 1190,27 грн. та накладено нього штраф у розмірі 50% суми за несвоєчасну сплату страхових коштів, що складає 595,14 грн. Тобто загальна сума заборгованості Училища перед Фондом по рішенню №39 склала 1785,41 грн. Дане рішення отримано відповідачем згідно підпису його уповноваженої особи 07.03.2014 р. та ним не оскаржувалось.

Зобов'язання, які були покладені на відповідача рішенням №39, не виконані ним в десятиденний термін, що зафіксовано довідкою про несвоєчасне виконання рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій від 04.04.2014 р.

04.04.2014 р. Фондом прийнято рішення №13 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, яке відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення вручено відповідачу 09.04.2014 р.

Згідно рішення №13 до відповідача застосовано фінансові санкції за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду на суму 210, 68 грн., з них штраф складає 10 відсотків суми несвоєчасно повернутих страхових коштів, а саме 178,54 грн. та пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, а саме 32, 14 грн. Уповноважений представник відповідача це рішення отримав 09.04.2014 р. Ні в адміністративному, ні в судовому порядку воно не оскаржувалось.

Суми коштів, які донараховані Фондом рішенням №39 від 06.03.2014 р. та рішенням № 13 від 04.04.2014 р. відповідачем не сплачені.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Так, відповідно до Закону №2240 Училище є страхувальником та відповідно перебуває на обліку в Фонді.

Згідно із ст.1 Закону №2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.9 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону №2240 страхувальник зобов'язаний: нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч.1 ст.23 Закону №2240, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків передбачена ст.30 Закону №2240 - страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Пеня нараховується за весь строк недоїмки, а строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Так, як встановлено судом вище, відповідач у своїй діяльності допустив порушення ст. 7 Закону № 2240, п. 9, 14, 20 Порядку №1266 та п.1.5. Порядку №48, у зв'язку з чим до нього рішенням Фонду від 06.03.2014 р. №39 застосовано фінансову санкцію у загальному розмірі 1785,41 грн.

Згідно підпису посадової особи відповідача рішення № 39 отримано 07.03.2014 р.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону №2240 страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

Згідно із абз.2,3 ч.1 ст.30 Закону №2240 за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Зобов'язання, які були покладені на відповідача рішенням №39, всупереч вимогам ч.2 ст.22 Закону №2240 ним не виконані, у зв'язку із чим 04.04.2014 р. Фонд керуючись п.6 ч.1 ст.28, ч.1 ст.30 Закону №2240 прийняв рішення №13 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно якого до Училища застосовано штраф у розмірі 10% суми несвоєчасно повернутих штрафних санкцій, а саме 178,54 грн. та нарахована пеня в розмірі 0,1%, а саме 32,14 грн., а всього на суму 210,68 грн. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, зазначене рішення отримано відповідачем 09.04.2014 р. та відповідно до матеріалів справи воно не оскаржене.

Відповідно до положень Закону №2240 рішення Фонду є обов'язковими до виконання суб'єктами господарювання, яким є Училище, якщо вони не були скасовані у встановленому законом порядку.

Однак, всупереч зазначених положень Закону №2240 відповідачем страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, які визначені рішеннями Фонду від 06.03.2014 р., №39 та рішенням від 04.04.2014 р., №13 у десятиденний строк після отримання цих рішень не сплачені.

Згідно із ст.8 Закону №2240 спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

У зв'язку із викладеним суд вважає, за необхідним стягнути суму коштів, яка визначена рішенням Фонду від 06.03.2014 р., №39 та рішенням від 04.04.2014 р., №13 у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги, тоді як заперечення відповідача є не обґрунтованими.

Таким чином, аналізуючи викладене суд прийшов до висновку, що позов виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення страхових коштів у сумі 1996,09 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Чернівецького вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету на користь виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхові кошти в розмірі 1996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 09 коп., які перерахувати на р/р 25606090843001, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26036337, публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра", м. Київ, Центр.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Анісімов

Постанову в повному обсязі складено 01 вересня 2014 року .