Постанова № 40305807, 27.08.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3047/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників позивача: Денисенко В.Б., Кістінь І.В., Риженко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Державна фінансова інспекція в Херсонській області (далі-позивач, ДФІ в Херсонській області) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі-відповідач, КП "Генічеське ВУВКГ"), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить зобов'язати останнього виконати пункти 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 та 15 вимоги від 14.06.2013 р. №43-29/992, а саме:

п.2 вимоги - провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 10106,10 грн. В разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. 130-136 КЗпП України;

п.3 вимоги - укласти додаткові угоди з підприємствами, що допустили скид понаднормативних забруднень, обрахувати розміри понаднормативних забруднень в розрізі абонентів, виставити відповідні рахунки. В іншому випадку стягнути з винних осіб недоотримані кошти в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

п.5 вимоги - поновити в обліку активи. В разі відсутності майна відобразити як нестачі. Стягнути вартість нестачі з винних осіб;

п.6 вимоги - поновити в обліку активи. В разі відсутності майна відобразити як нестачу. Стягнути вартість нестачі з винних осіб;

п.7 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 560,81 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України:

п.8 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 2300,00 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.9 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 5300,00 грн. в порядку та розмірах встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.10 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 3791,23 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.11 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 9196,28 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.12 вимоги - стягнути зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст. 127, 136 КЗпП України. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 21286,70 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 136 КЗпП України. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 8061,30 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

п.13 вимоги - стягнути 22960,29 грн. зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 22960,29 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 136 КЗпП України. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 8695,10 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

п. 15 вимоги - відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою, щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування коштів.

Позов мотивований тим, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності в КП "Генічеське ВУВКГ" були виявлені порушення норм чинного законодавства України, які зафіксовані в акті від 03.06.2013 р. №43-27/10. На підставі вказаного акту виставлена вимога про усунення порушень від 14.06.2013 р. №43-29/992 в строк до 14.07.2013 р. У зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимогу від 14.06.2013 р. №43-29/992 в повному обсязі у визначений термін, позивач звернувся з позовом до суду та просить зобов'язати КП "Генічеське ВУВКГ" виконати вищевказані пункти вимоги.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав заяву, в якій просить розглянути справу без участі його представника за наявними в матеріалах справи доказами, в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що в період з 18.03.2013 р. по 28.05.2013 р. Генічеською міжрайонною державною фінансовою інспекцією на виконання п.5.3.3.2 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Херсонській області на І квартал 2013 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в комунальному підприємстві "Генічеське ВУВКГ".

За наслідками ревізії складено акт від 03.06.2013 р. №43-27/10, в якому викладені наступні висновки про допущені відповідачем порушення вимог законодавства:

в порушення п. 1 Рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради від 16.02.2012 № 53 «Про тарифи на послуги КП «Генічеське ВУВКГ» по 13 юридичним особам в актах приймання-передачі застосовано тариф в менших розмірах, внаслідок чого недоотримано доходів від наданих послуг;

у періоді з 01.07.2011 по 01.01.2013 не виставлено рахунки за скид понаднормативних забруднень та недоотримано коштів (доходів) у сумі 623502,25 грн. за скид понаднормативних забруднень, що є порушенням ст. 4, п. 1, 5, 8 статті 9 Закону №996, п.3.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, п.3.2 наказу Держбуду від 19.02.2002 №37 "Про затвердження інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", п.10 ПсБО №15 "Дохід", п. 2.12, п.2.13 типових Договорів про прийняття наднормативно забруднених стічних вод укладених з підприємствами;

в порушення п.1 ст.З, ст.4, п.п. 1, 5 ст. 9 Закону України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ по бухгалтерському обліку підприємства одержана від ПП «Юг-Сервіс» таль електрична не обліковується, документи щодо отримання талі електричної до ревізії не надано, до інвентаризації не пред'явлена. Таким чином, в періоді що ревізується, підприємством проведено списання коштів на витрати всупереч законодавству без отримання товарів, робіт та послуг;

в порушення п.1 ст.З, ст.4, п.п. 1, 5 ст. 9 Закону України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІУ по бухгалтерському обліку підприємства ФОП "Кошман" оплачений сейф не обліковується, документи щодо його отримання до ревізії не надано, до інвентаризації не пред'явлений. Таким чином, в періоді що ревізується, підприємством проведено списання коштів на витрати всупереч законодавству без отримання товарів, робіт та послуг;

в порушення п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі-Постанова №637) при щоденному підсумку операцій за день та виведенні залишку готівки в касі на початок наступного дня внаслідок арифметичних помилок залишок готівки в касі станом на 16.01.2013 повинен бути на 560,81 грн. більше, ніж зазначено в касовій книзі за 16.01.2013. На день звільнення касира ОСОБА_4 згідно наданого до ревізії акту приймання-передачі від 16.01.2013 лишків та нестач не виявлено;

в порушення п. 3.7 Постанови №637 по видатковому касовому ордеру №345 від 25.12.2012 року видано в установу банка - ПАТ КБ "Надра" готівкові кошти в сумі 5500,00 грн. до видаткового касового ордера додано квитанцію ПАТ КБ "Надра" про внесення виручки готівкою на рахунок в сумі 4500,00 грн. На момент звільнення касира ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 16.01.2013 лишки та нестачі не зазначені, кошти в сумі 1000,00 грн. є нестачею. Також по видатковому касовому ордеру №353 від 28.12.2012 року видано в установу банка - ПАТ КБ "Надра" готівкові кошти в сумі 1300,00 грн., до видаткового касового ордера не додано квитанцію ПАТ КБ "Надра" про внесення виручки готівкою на рахунок в сумі 1300,00 грн. На момент звільнення касира ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 16.01.2013 лишки та нестачі не зазначені, кошти в сумі 1300,00 грн. є нестачею;

відповідно до касової книги за 29.12.2012 року по видатковому касовому ордеру від 29.12.2012 №357 видано готівки в сумі 5300,00 грн. ОСОБА_5 В порушення п. 3.4, 4.3 Постанови №637 видатковий касовий ордер, який свідчить про одержання готівки, до касового звіту касира не додано. Громадянином ОСОБА_5 надано інформацію, що грошові кошти в касі КП "ГВУВКГ" в сумі 5300,00 грн. 29.12.2012 та по теперішній час ним не отримувались. На момент звільнення касира ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 16.01.2013 лишки та нестачі не зазначені, нестача готівки по касі складає 5300,00 грн., чим порушено п. 3.4, п. 4.3 п. 3.5 Постанови №637;

відповідно до квитанції ПКО від 06.09.2012 №6037 ПП "Семейко" внесено готівку до каси підприємства в сумі 3791,23 грн., але в касовій книзі підприємства дану операцію не відображено. На момент звільнення касира ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 16.01.2013 лишки та нестачі не зазначені, нестача готівки в касі складає 3791,23 грн., чим порушено п.4.2, п.4.3, п.4.8 Постанови №637;

проведеним звірянням Реєстрів корінців ПКО встановлено, що готівка, сплачена абонентами, яка підтверджена наявними корінцями ПКО у абонентів та відображена в розрахунках в електронній базі абонентської служби КП "ГВУВКГ в сумі 9196,28 грн. до каси підприємства не внесена, в касовій книзі дані операціі не відображено. На момент звільнення касира ОСОБА_4 в акті приймання-передачі від 16.01.2013 лишки та нестачі не зазначені, нестача готівки в касі складає 9196,28 грн., чим порушено п.4.2, п.4.3, п.4.8 Постанови №637;

в порушення умов п.15 «Умови матеріального забезпечення керівника» контракту від 13.12.2011 №16/2011 (термін дії до 20.12.2016), п.1 Постанови Кабінету міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств», колишньому керівнику підприємства ОСОБА_6 нараховувався оклад у розмірах вищих, ніж передбачено контрактом, тобто 4608,00 грн. замість 3000,00 грн. в місяць. В порушення п.1 ст. 9 Закону № 996 від 16.07.1999, п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у періоді з 01.07.2011 по 01.01.2013 колишньому керівнику підприємства ОСОБА_6 зайво нараховано та виплачено заробітної плати на суму 21286,70 грн. та зайво сплачено єдиного соціального внеску в сумі 8061,30 грн.;

у періоді з 01.07.2011 по 01.04.2013 працівникам підприємства нараховувалась та виплачувалась надбавка за розширення зони обслуговування, яка згідно п.5.2 Колективної угоди "Доплати та надбавки до тарифних ставок та посадових окладів" виплачується за умови не повної чисельності працівників. Таким чином, у періоді з 01.07.2011 по 01.04.2013 вказаним працівникам підприємства зайво нараховано надбавки за розширення зони обслуговування на загальну суму 22960,29 грн. та зайво сплачено єдиного соціального внеску в сумі 8695,10 грн., що є порушенням п.1 ст. 9 Закону № 996 від 16.07.1999, п.1.2 Положення №88;

в ході ревізії проведеним обстеженням виконаних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, встановлено факт невідповідності між фактично виконаними обсягами та обсягами вказаними в актах виконаних робіт форми КБ-2в на загальну суму 32767,00 грн., чим порушено п.3.3.9 ДБН Д. 1.1-1 -2000. Також в порушення п. 4.1.2 ДБН Д.1.1-1 - 2000 до актів включені адміністративні витрати на загальну суму 2450,70 грн., внаслідок чого завищена вартість виконаних робіт форми КБ-2в.

На підставі акту ревізії Генічеською МДФІ виставлено КП "Генічеське ВУВКГ" вимогу від 14.06.2013 р. №43-29/992, якою відповідача зобов'язано усунути вказані порушення наступним шляхом:

п.2 вимоги - провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 10106,10 грн. В разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у недоотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. 130-136 КЗпП України;

п.3 вимоги - укласти додаткові угоди з підприємствами, що допустили скид понаднормативних забруднень, обрахувати розміри понаднормативних забруднень в розрізі абонентів, виставити відповідні рахунки. В іншому випадку стягнути з винних осіб недоотримані кошти в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України;

п.5 вимоги - поновити в обліку активи. В разі відсутності майна відобразити як нестачі. Стягнути вартість нестачі з винних осіб;

п.6 вимоги - поновити в обліку активи. В разі відсутності майна відобразити як нестачу. Стягнути вартість нестачі з винних осіб;

п.7 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 560,81 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України:

п.8 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 2300,00 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.9 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 5300,00 грн. в порядку та розмірах встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.10 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 3791,23 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.11 вимоги - стягнути з винної особи нестачу готівкових коштів в сумі 9196,28 грн. в порядку та розмірах, встановлених ст. 130-136 КЗпП України;

п.12 вимоги - стягнути зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст. 127, 136 КЗпП України. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 21286,70 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 136 КЗпП України. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 8061,30 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

п.13 вимоги - стягнути 22960,29 грн. зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 22960,29 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 136 КЗпП України. Провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 8695,10 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

п. 15 вимоги - відобразити дебіторську заборгованість за юридичною особою, щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування коштів.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, вимоги органів ДФІ мають відповідати критеріям законності і обґрунтованості, визначеним ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

За таких обставин суд вважає, що повинен у будь-якому випадку перевірити законність вимог органу державного фінансового контролю, навіть у тому разі, якщо таку вимогу не було оскаржено та скасовано в судовому чи іншому порядку.

З тих самих міркувань суд також приходить до висновку, що факт не оскарження вимоги органу державного фінансового контролю не має преюдиційного значення для вирішення спору про зобов'язання підконтрольної установи виконати таку вимогу і не може бути підставою для звільнення від обов'язку доводити її законність.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.3 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992.

Як видно з матеріалів справи, працівниками органу державного фінансового контролю в ході ревізії встановлено, в тому числі й на підставі дослідження і аналізу документальних даних щодо результатів аналізів стічних вод, що у період з 01.07.2011р. по 01.01.2013р. відповідачем не виставлялись абонентам рахунки за скид понаднормативних забруднень, внаслідок чого недоотримано доходів у сумі 623 502,25 грн.

Відповідно до п.3.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за №936/15627 оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 за №402/6690.

Згідно із п.3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду від 19.02.2002р. №37, зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002р. за №402/6690, при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

При цьому п.п. 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за №403/6691, передбачено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів від 22.11.1989р. №617 затверджені та введені в дію с 01.12.1989р. Правила приймання промислових стічних вод у каналізаційну систему міста Генічеська (а.с. 110-112). Також цим рішенням установлені конкретні допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображені місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Доказів наявності інших затверджених місцевих правил приймання стічних вод у каналізаційну систему м.Генічеська сторонами до суду не надано.

При цьому ревізією на підставі результатів лабораторних аналізів, які ведуться відповідачем встановлено, що у періоді, який підлягав ревізії, наявне перевищення установлених рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів від 22.11.1989р. №617 допустимих концентрацій по показникам "Азот загальний" та "Хлориди" (а.с. 69).

Заперечуючи проти задоволення позову в частині зобов'язання виконати п.3 вимоги, відповідач посилається на відсутність самого факту порушення. У зв'язку з цим він вказує, що Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за №403/6691, установлені допустимі концентрації забруднюючих речовин, які удвічі вищі, ніж допустимі концентрації аналогічних забруднюючих речовин, встановлених рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів від 22.11.1989р. №617.

Як зазначив відповідач, скиди забруднюючих речовин не перевищували допустимих концентрацій, встановлених Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, а рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів від 22.11.1989р. №617 втратило актуальність і його застосування органом державного фінансового контролю при розрахунку недоотриманого доходу є помилковим.

Суд відхиляє ці доводи відповідача, адже п.п. 1.5, 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 №37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за №403/6691, прямо установлено, що водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання після затвердження виконавчими органами місцевих рад є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Оскільки рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради народних депутатів від 22.11.1989р. №617, яким встановлені місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту та допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, є чинним (доказів зворотного сторонами не надано), то використання його позивачем для висновку про наявність порушення та розрахунку суми недоотриманих доходів є цілком правомірним.

Зважаючи на викладене, суд погоджується із висновком позивача про наявність порушення, яке не усунуто відповідачем, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з покладенням на останнього обов'язку виконати п.3 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.5 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно первинних документів - накладної від 17.08.2012р. відповідач придбав у Приватного підприємства "Юг-Сервіс" таль електричну ТЭ1М-511 вартістю 14 800,00 грн. (а.с.41).

Зустрічною звіркою з Приватним підприємством "Юг-Сервіс" виявлено, що КП "Генічеське ВУВКГ" повністю розрахувалось за отриманий товар.

При цьому ревізією на підставі інвентаризації встановлено, що таль електрична ТЭ1М-511 вартістю 14 800,00 грн. по бухгалтерському обліку відповідача не рахується, до інвентаризації не пред'явлена.

З цього позивачем зроблено висновок, що відповідачем проведено списання коштів та витрати щодо придбання товару в сумі 14 800,00 грн. без отримання самого товару, чим завдано йому збитків на вказану суму.

Згадані висновки органу державного фінансового контролю відповідач жодним чином не спростував, як і не надав доказів усунення цього порушення.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати п.5 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992.

Також обґрунтованими з аналогічних підстав суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати п.15 згаданої вимоги.

Зокрема, ревізією встановлено, що відповідачем замовлено ФОП ОСОБА_7 виконання будівельних робіт щодо будівництва громадського туалету по вул. Миру, 25-А у м. Генічеськ. Дослідженням довідок вартості виконаних робіт та актів виконаних робіт форми КБ-2в, обстеженням і контрольними обмірами виявлено завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 35 217,70 грн. внаслідок невідповідності між фактично виконаними роботами та указаними у акті форми КБ-2в за липень 2012р. обсягами виконаних робіт на суму 32 767,00 грн., а також включення до актів адміністративних витрат на суму 2 450,70 грн.

Наведене, на думку позивача, завдало відповідачу матеріальної шкоди на загальну суму 35 217,70 грн.

Слід зазначити, що відповідачем не спростовані жодними доказами наведені висновки відповідача. Не надано і заперечень щодо цієї позовної вимоги.

В той же час, відповідачем до суду подано копію претензії від 15.08.2013р. щодо повернення ФОП ОСОБА_7 коштів на суму 35 217,70 грн., що свідчить про те, що відповідач погоджується із висновком про наявність порушення, оскільки він намагається вчинити дії на його усунення.

Інших доказів, які б свідчили про повне виконання п.5 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992, сторонами до суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.п. п.п. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992, суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, п.п. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992 на даний час виконані відповідачем у повному обсязі

Так, у цих пунктах вимоги позивач ставив перед відповідачем питання про стягнення з винних осіб вартості нестач матеріальних цінностей, нестач готівкових коштів та зайво виплачених коштів.

Слід зазначити, що стягнення з винних осіб шкоди, завданої підприємству проводиться за правилами, встановленими ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, а конкретно у даному випадку - шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, оскільки строки видачі розпоряджень про відрахування із заробітної плати спливли навіть на час пред'явлення відповідачу вимоги від 14 червня 2013 року №43-29/992.

За даних обставин жодного іншого законного способу усунення порушень, інакше як звернення відповідача до суду із позовними вимогами до винних у завданні шкоди осіб - не існує. При цьому слід взяти до уваги, що встановлення вини таких осіб, підстав для стягнення з них шкоди та визначення її розміру, тобто оцінка обґрунтованості позовних вимог підконтрольної установи є виключною компетенцією суду, який розглядатиме відповідний спір. Виконання ж судового рішення у таких справах не належить до компетенції КП "Генічеське ВУВКГ".

Судом встановлено, що вказані вище пункти вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992 виконані відповідачем саме шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних у нестачах осіб, що підтверджується копіями судових рішень у справах №653/2473/13-ц та №653/2474/13-ц (а.с. 180-190).

Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки відсутній сам предмет спору.

Не підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати п.2 вимоги від 14 червня 2013 року №43-29/992, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, відповідно до ч.2 ст.15 Закону № 2939-XII лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Процедуру проведення Держфінінспекцією та її територіальними органами інспектування визначено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 "Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" (далі - Порядок проведення інспектування).

За змістом пунктів 35, 38 - 47, абзаців 1, 2 пункту 48, пунктів 49 - 52 Порядку проведення інспектування, Акт ревізії повинен містити:

вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

У міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Крім того, аналізуючи положення Закону № 2939-XII та Порядку проведення інспектування, які регулюють питання щодо оформлення та надсилання вимоги про усунення порушень законодавства, суд доходить висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, а по-друге, допускати реальну можливість виконання такого владного припису.

Так, у п.2 вимоги від 14 червня 2013 року №43-29/992 відповідача зобов'язано: провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 10106,10 грн., в разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у недотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗПП України.

При цьому сама вимога не містить правового обґрунтування для повернення коштів, у ній не зазначено, з яких конкретно осіб слід стягувати кошти в сумі 10106,10 грн. Слід зазначити, що у п.2 вимоги орган фінансового контролю лише посилається на те, що по 13 юридичним особам відповідачем застосовано тариф у менших розмірах, ніж передбачено рішенням виконавчого комітету Генічеської міської ради від 16.02.2012р. №53 "Про тарифи на послуги КП "Генічеське ВУВКГ", але не вказує цих осіб, як і осіб, винних у порушенні, що унеможливлює правильне виконання цього пункту вимоги.

Оскільки згідно із ч.2 ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" лише законні вимоги службових осіб державної фінансової інспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, то з огляду на встановлені судом обставини, пред'явлену відповідачу вимогу, а саме її п.2, не можна вважати такою, що в повній мірі відповідає критеріям законності, встановленим ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Крім того, суд враховує, що позивач просить виконати вимогу Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції, яка, в тому числі, сформульована фактично як покладення на відповідача обов'язку провести претензійно-позовну роботу, тобто вчинити певні дії у власному інтересі шляхом звернення до суду із позовом про стягнення з третьої особи коштів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, тобто, особа має право здійснювати своє майнове право лише частково чи не використовувати взагалі.

Обмеження цього права чи, як в даному випадку, втручання органу державної влади у вільне здійснення особою належних їй цивільних прав є неприпустимим і протиправним.

В іншому випадку позивач зобов'язує усунути порушення вимог законодавства шляхом стягнення з винних осіб шкоду відповідно до статей 130-136 КЗпП України.

Частиною 1 статті 132 КЗпП України встановлено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Статті 133, 134 КЗпП України передбачають випадки повної та неповної відповідальності.

Позивач вказує на необхідність відшкодування шкоди з винних осіб в порядку статей 130-136 КЗпП України, при цьому не з'ясувавши, який вид відповідальності слід застосувати. Крім того, у вимозі позивач не вказує винних осіб.

Усе вищенаведене позбавляє відповідача можливості виконати п.2 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цьому конституційному принципу кореспондують положення ст.2 КАС України, якими передбачено, що суб'єкти владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності мають діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати п.п. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

У решті позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (код ЄДРПОУ 04639087) виконати пункти 3, 5, 15 вимоги Генічеської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14 червня 2013 року №43-29/992.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 серпня 2014 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 9.3