Постанова № 40305773, 21.08.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1666/14-a

"21" серпня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баранюка А.З. при секретарі судового засідання Дудар М.В.

за участю представника позивача Гриніва А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі до комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник", надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 1801,68 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач в порушення вимог ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не сплатив в установленому порядку страхові внески, внаслідок чого виникла заявлена сума заборгованості.

Відповідач в суд не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, що враховуючи положення статті 128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, що відповідач по справі - комунальне житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник" є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і знаходиться на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі.

14.03.2012р. відділенням виконавчої дирекції Фонду була проведена перевірка КП «Залізничник» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати підприємством страхових внесків до Фонду за період з 05.07.2005р. по 31.12.2011р., результати якої оформленні актом перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 84/12 від 14.03.2012р.

Перевіркою встановлено, що внаслідок не проведення відрахувань до Фонду у підприємства утворилась заборгованість за страховими внесками на загальну суму 1 801,68 грн.

17.06.2014р. позивачем було подано голові ліквідаційної комісії КП «Залізничник» заяву про сплату заборгованості за страховими внесками.

Із отриманої відповіді вбачається, що Тернопільською міською радою прийнято рішення про ліквідацію відповідача від 16 грудня 2011 року № 6/16/35 і позивач пропустив двомісячний строк пред'явлення вимог кредиторів, передбачений ст. 105 Цивільного кодексу України, крім того 30 квітня 2014 року Тернопільським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 819/811/14-a та надано дозвіл податковому органу на продаж майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а тому стягнення заборгованості буде можливе після порушення господарським судом справи про банкрутство за наявності передбачених законодавством підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд бере до уваги те, що на даний час прийнято рішення про припинення відповідача за рішенням його засновника шляхом ліквідації і справа про банкрутство відповідача наданий час не порушена. Щодо порушення строку звернення передбаченого ст. 105 ЦК України суд виходить з наступного.

Частиною 5 ст. 105 ЦК України передбачено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 112 ЦК України вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п.3 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 7 розділу VIII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 визначено, що суми внесків нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), який діяв на момент виникнення правовідносин, для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Роботодавці набувають статусу страхувальників, фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, - у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником.

Згідно п.2 ч.2 ст.45 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 1 та частиною 2 ст.52 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону № 1105-XIV спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Оскільки відповідачем не виконано обов'язку страхувальника, передбаченого Законом №1105-XIV, добровільно не сплачено суми заборгованості по страхових внесках, то заборгованість в розмірі 1801,68 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 17, 18, 51, 94, 122, 128, 137, 160-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Залізничник" (код 33589493, бульвар Т.Шевченка, 31, м. Тернопіль, 46001) в користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі заборгованість по страхових внесках в сумі 1801,68 грн. (одна тисяча вісімсот одна гривня 68 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.