Ухвала суду № 40305450, 20.08.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" серпня 2014 р.Справа № 5023/5527/12 вх. № 5527/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалові О.В.

За участю:

Представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Марченко О.П., довіреність від 24.05.13 р.

Ліквідатор - не з'явився

розглянувши заяву про визнання недійсним договір купівлі - продажу майна банкрута

По справі за заявою АТЗТ "Харківмаш" м. Харків

до АТЗТ "Харківмаш" м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2014 року розгляд справи та заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відкладено на 20 серпня 2014 року у зв'язку з поданням до суду звіту - пояснення ліквідатора (вх. № 27289) разом із додатками та відзиву на уточнення до заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договорів недійсними (вх. № 28293), в якому ліквідатор просить відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні його заяви, враховуючи уточнення до неї. Також цією ж ухвалою було повторно викликано у судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зобов'язано ліквідатора виконати у повному обсязі вимоги суду, надати суду докази усунення недоліків згідно з розпорядженням Міністерства юстиції України від 25 липня 2014 року за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Бєляєвої О. В.

У судове засідання 06 серпня 2014 року ліквідатор не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Присутній у засіданні суду представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заяву про визнання договорів недійсними підтримав у повному обсязі ,з урахуванням поданих уточнень.

Заслухавши пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про задоволення даної заяви частково з оглядом на наступне.

16 вересня 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за номером 75 та договору купівлі - продажу від 28.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 за номером 1636, за якими було реалізовано майно боржника нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, літ. «Б-1» загальноюплощею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальноюплощею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальноюплощею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальноюплощею 184,6 кв.м., літ. «Ж-1» загальноюплощею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальноюплощею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальноюплощею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальноюплощею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальноюплощею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальноюплощею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальноюплощею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальноюплощею 635,2 кв.м.

Постановою Господарського суду Харківської області по справі №5023/5527/12 від 07.12.2012 року акціонерне товариство закритого типу «Харківмаш», код за ЄДРПОУ 01883088, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Бєляєву О. В., якого зобов'язано опублікувати у п'ятиденний строк в офіційному друкованому органі (газеті «Голос України» або «Урядовому кур'єрі») відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

28 грудня 2012 року відбулися аукціонні торги; згідно з протоколом № 13 нерухоме майно боржника, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та перебувало у заставі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», було реалізовано за ціною 481 100,00 гривень покупцеві ОСОБА_3. Також 28 грудня 2012 року ліквідатором було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за номером 1636, за яким нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, літ. «Б-1» загальноюплощею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальноюплощею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальноюплощею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальноюплощею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальноюплощею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальноюплощею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальноюплощею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальноюплощею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальноюплощею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальноюплощею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальноюплощею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальноюплощею 635,2 кв.м, було продано ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на момент порушення справи, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна, а ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Статтею 655 та частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов договору купівлі - продажу від 28 грудня 2012 року сторони домовилися, що продавець в особі ліквідатора боржника передає у власність покупцеві нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, літ. «Б-1» загальною площею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальною площею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальною площею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальною площею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 635,2 кв.м, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку майна, складеним Приватним підприємством «Агенство оцінки майна та землі» 07.12.2012 року у розмірі 481 100,00 гривень. Пунктом 2.1 вказаного договору встановлено, що кошти у розмірі 481 000,00 гривень сплачуються покупцем згідно рахунку - фактури ліквідатора у строки, передбачені протоколом № 13 проведення аукціону від 28.12.2012 року, яким визначено тридцяти денний строк для оплати за придбане на аукціоні майно. Вказаний договір купівлі - продажу було нотаріально засвідчено та зареєстровано у встановленому законом порядку, а отже, він є укладеним.

Відповідно до наданого ліквідатором звіту про здійснення ліквідаційної процедури та доданих до нього документів вбачається, що ліквідатором боржника 07 грудня 2012 року було проведено інвентаризацію майна боржника, 07 грудня 2012 року здійснено його оцінку та 08 грудня 2012 року опубліковано оголошення про аукціон з реалізації заставного майна боржника, який призначено було 28.12.2012 року.Але станом на дату публікації оголошення про реалізацію майна боржника та проведення аукціону ліквідатор ще не здійснила публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом відповідно до постанови від 07.12.2012 року, яку вона повинна була здійснити у строк до 13.12.2012року. Публікація оголошення про визнання боржника банкрутом відбулася лише 30.03.2013р, тобто більш ніж через три місяці після встановленого судом строку, що є порушенням вимог ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та постанови суду. Також відповідно до п. п. 2, 3 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Статтею 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено, що публікація про проведення аукціону здійснюється не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу, але всупереч вказаних вимог ліквідатор здійснила оприлюднення інформації про продаж майна боржника за 19 календарних днів, чим значно зменшила строк експозиції майна, що реалізовувалося. Таке порушення має наслідком звуження кола бажаючих зареєструватися для участі в аукціоні та надання інших цінових пропозицій, ніж та, за якою майно було придбано покупцем, що позбавляє організацію та проведення аукціону принципу публічності.

Згідно ч. 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але ліквідатор у даній справі не дотрималася вказаної вимоги та не повідомила заставного кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про час, місце та умови продажу заставного майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 зазначеного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 вищевказаного Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ч. 1, 2, 10 ст. 30 цього ж Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Отже, ліквідатор починає реалізацію активів боржника тільки після того, як майно буде ідентифіковано як таке, що дійсно належить банкруту, що вимагає наявності не лише правовстановлюючих документів на зазначене майно на час включення його до ліквідаційної маси, а також документальне підтвердження його реєстрації за боржником у відповідних державних реєстрах. Ліквідатором не надано відповідей на запити, які вона повинна була здійснити, відповідних державних органів та комунальних підприємств про зареєстроване за боржником рухоме та нерухоме, тому на дату проведення аукціону та укладення оскаржуваного договору ліквідаційна маса не була сформована повністю.

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України та у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. Як свідчать матеріали справи покупцем не було здійснено жодних дій щодо оплати ціни договору, а ліквідатор, як продавець, не вживала жодних заходів стосовно отримання цих коштів, зокрема, нею не було направлено жодних запитів на отримання цих коштів покупцеві. Також ліквідатор протягом часу з моменту продажу до дати ухвалення цього рішення не ініціювала розірвання оскаржуваного договору. За наслідками укладення оскаржуваного правочину лише було змінено право власності на майно, що належало банкрутові. Інші наслідки за змістом даних договорів, а саме розрахунок за придбане майно боржника та погашення боргу перед кредитором, вимоги якого забезпечені заставою, не настали, що і свідчить про те, що правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків та свідчить про те, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Вказане свідчить про порушення п.5 ч. 1 ст. 203 ЦК України та є підставою для визнання правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Частина 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України вказує, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Щодо доводів заявника про необхідність визнання недійсним договору купівлі - продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за номером 75 суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги виходячи з наступного.

31 січня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 було посвідчено договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке складається з нежитлових будівель літ. «Б-1», «Г-1», «Д-1», «Е-1», «Ж-1», «К-1», «Л-1», «М-1», «О-1», «С-1», «Р-1», «Т-1», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_4.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За положеннями п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом) господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

У межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації, на підставах, передбачених, зокрема, ч. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», або передбачених цивільним законодавством,

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Відтак, при розгляді скарг на дії ліквідатора господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надає оцінку діям ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси та продажу майна банкрута з метою задоволення кредиторських вимог, включених до реєстру, тому оскарження результатів аукціону, як одна з дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури повинно здійснюватися в межах відповідної справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за номером 75, його укладено не у межах провадження справи про банкрутство між двома фізичними особами громадянами України, які не є учасниками провадження у справі про банкрутство, а тому у суду відсутні правові підстави для розгляду та вирішення по суті заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині вимоги про визнання вказаного договору недійсним.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення даної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин вона не може бути вирішена в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.

Враховуючи, що на даний час суду не надано доказів завершення ліквідаційної процедури, які мають суттєве значення для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку розгляд справи відкласти та зобов'язати ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду ліквідаційний звіт разом із підтверджуючими документами.

Керуючись п.5 ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України, статтями 3-1, 25, 26, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 4-1, п.1 ч. 80, 84, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі - продажу, посвідчений 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 за номером 1636, за яким нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, літ. «Б-1» загальною площею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальною площею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальною площею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальною площею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 635,2 кв.м.

3. Застосувати наслідки недійсності договору купівлі - продажу, посвідченого 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 за номером 1636, шляхом визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, літ. «Б-1» загальною площею 1877,1 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 34,3 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 34,6 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 184,6 кв.м, літ. «Ж-1» загальною площею 574,9 кв.м., літ. «К-1» загальною площею 111,0 кв.м., літ. «Л-2» загальною площею 272,8 кв.м., літ. «М-1» загальною площею 737,1 кв.м., літ. «О-1» загальною площею 1265,6 кв.м., літ. «Т-1» загальною площею 757,6 кв.м., літ. «С-1» загальною площею 950,0 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 635,2 кв.м. за боржником АТЗТ «Харківмаш», код ЄДРПОУ 01883088.

4. Провадження в частині розгляду вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 31.01.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 за номером 75, припинити.

5. Розгляд справи відкласти на «21» жовтня 2014 р. о 11:15 м. Харків, пл. Свободи 5, Держпром 8-й під'їзд, к. 107 .

6. Зобов'язати ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду ліквідаційний звіт разом із підтверджуючими документами.

7 Дану ухвалу направити ліквідатору, боржнику, кредиторам, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Суддя Дзюба О.А.