Рішення № 40305421, 27.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/3054/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лакіза А.В. за довіреністю від 23.05.2014р.;

від відповідача: ЖелезнякС.В. згідно довіреності від 27.08.2014р. за №2162;

від третьої особи: Горбунова С.М. згідно довіреності від 27.08.2014р. за №3897.

Розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (м. Арциз, Одеської обл.);

до відповідача: Відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент освіти і науки Одеської міської ради (м.Одеса)

про стягнення 146412,90грн.

01.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - Департамент освіти та науки Одеської міської ради про стягнення 146412,90грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти №1/6 від 09.04.2014р.

Ухвалою суду від 04.08.14. порушено провадження у справі №916/3054/14 за зазначеним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві, але зазначив, що судові витрати позивач бере на себе.

Представник відповідача у засіданні суду борг визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи теж в засіданні суду не заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (позивач, продавець) та Відділом освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (відповідач, покупець) укладено договір №1/6 про закупівлю товарів за державні кошти, згідно якого позивач зобов'язувався продати товар відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

Оплата за фактично поставлений товар здійснюється відповідачем згідно накладних (або видаткових накладних) на протязі 10 банківських днів після надходження відповідних бюджетних коштів на рахунок позивача (розділ УІ договору).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець), передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну гршову суму (ст.655 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що позивач належно виконав умови договору, зокрема: товарно-транспортні накладні, що знаходяться в матеріалах справи, тобто поставив товар відповідачеві на загальну суму 146412,90грн., про що не заперечували у засіданні суду представники відповідача та третьої особи.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, бо не сплатив позивачу вартість отриманого товару в повному обсязі, а саме, на загальну суму 146412,90грн. станом на час звернення з позовом до суду і на час розгляду справи.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи в суді становить 146412,90грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 146412,90грн. є обґрунтованими, підтвердженими доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав, у засіданні суду представник відповідача борг визнав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки останній надав письмову заяву, в якій просив покласти судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (65025, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 106 та 65111, м. Одеса, вул. Бочарова, 38-а, код ЄДРПОУ 20993994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (68400, Одеська область, м. Арциз, провулок Заводський, буд. 18, код ЄДРПОУ 31292740):

- 146412,90грн. - боргу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 01 вересня 2014 року

Суддя Брагіна Я.В.