Рішення № 40305410, 28.08.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року Справа № 925/1131/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: від позивача - Остапенко В.М. за довіреністю, від відповідача - Сиворка С.С. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" м. Сміла про стягнення 16 829 255,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі за текстом - відповідач), у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача: борг за отриманий природний газ в сумі 15 397 629,88 грн., 173 619,57 грн. - втрат від інфляційних процесів, 352 216,31 грн. - 3% річних, 905 790,07 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 28.12.2012 між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2667-БО-36 (далі - Договір), на виконання умов якого позивач протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2013 року передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2 729,849 тис. куб. м. на загальну суму 16198629,88 грн., однак в порушення умов Договору відповідач оплату в повному обсязі та вчасно не здійснив, станом на 04.06.2014має заборгованість за природний газ у сумі 15397629,88 грн.

19 серпня 2014 року відповідачем було подано до суду клопотання, у якому він посилаючись на ст. 233 ГК України, , ч. 3 ст. 551 ЦК України просить суд зменшити стягнення розміру пені на 20 % від заявленої при прийнятті рішення. Відповідач просить суд врахувати наступні обставини: збитковість підприємства, тяжкий фінансово-економічний стан відповідача внаслідок дебіторської заборгованості, відсутність інших джерел прибутку, окрім отримання коштів від споживачів за надані послуги, наявність великої заборгованості з боку державного бюджету та споживачів, що фінансуються з державного бюджету, несвоєчасна оплата населення з теплопостачання, фінансова криза; підприємство вжило усіх належних від нього заходів щодо виконання зобов'язання - ведеться велика претензійна робота з боржниками, однак борг виник внаслідок великої заборгованості держави та населення перед відповідачем. До клопотання додані копії звіту про фінансові результати за 2013, 2014 роки, розрахунок боргу державного бюджету, населення, судова практика.

Розгляд справи відкладався.

Перед початком судового засідання до суду надійшли такі документи:

- відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо позивних вимог позивача, та вважає їх необгрунтованими, а самі обставини зазначені у позовній заяві не відповідають дійсності, внаслідок чого просить суд відмовити позивачу в задоволені позову. Крім того, просить суд витребувати з позивача точний та правильний розрахунок заборгованості, а також надати письмові пояснення з приводу визначення порушення ним черговості зарахування коштів та сплати платежів відповідно до п.6.4. договору, з приводу визначення періодів за які проводились розрахунки та визначення підстав та порядку зарахування отриманих від відповідача коштів;

- клопотання відповідач, у якому він просить суд:

1. Винести ухвалу про призначення судово-бухгалтерської експертизи по справі, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ПАТ НАК «Нафтогаз України» розмір заборгованості за поставлений природний газ ТОВ «Сміла Енергоінвест» за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2667-БО-36 від 28.12.2012р.?;

2.) Чи підтверджується документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків між сторонами договору купівлі-продажу І природного азу № 13/2667-БО-36 від 28.12.2012р.?;

3.) Чи виконало ПАТ НАК «Нафтогаз України» умови черговості зарахування отриманих грошових коштів від ТОВ «Сміла Енергоінвест» відповідно до умов черговості зарахування грошових коштів, визначених п.6.4. договору купівлі-продажу природного газу № 13/2667-БО-36 від 28.12.2012р.?;

4.) Яким чином ПАТ НАК «Нафтогаз України» повинно було зараховувати отримані грошові кошти від ТОВ «Сміла Енергоінвест» згідно п.6.4. договору купівлі-продажу природного газу № 13/2667-БО-36 від 28.12.2012р.?;

2.Проведення експертизи доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз;

3.На період проведення експертизи зупинити провадження у справі № 925/1131/14 .

- клопотання відповідача, в якому просить суд долучити до матеріалів справи документи: судову практику також платіжні доручення, якими підтверджено оплату відповідача за спожитий природній газ, а саме: копію платіжного доручення №2108 від 11.07.2014 p.; копію платіжного доручення №2184 від 20.08.2014 p. Крім того, ТОВ «Сміла Енергоінвест» було подано зустрічний позов по вищезазначеній справі, в якому було помилково зазначено назву відповідача; у зв'язку з цим просить суд долучити до матеріалів справи зустрічну позовну заяву ТОВ "Смвла Енергоінвест" до ПАТ НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити певні дії з правильним зазначенням відповідача - ПАТ НАК «Нафтогаз України» у шапці позовної заяви.

Суд звертає увагу, що зустрічна позовна заява до суду не надходила, представник відповідача не надав жодних доказів про направлення до суду вказаної зустрічної заяви.

Клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи відхилено судом, оскільки суд не виявив необхідності спеціальних знань для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, заперечив проти задоволення клопотань представника відповідача про призначення судової експертизи, також заперечив проти клопотання про зменшення розміру пені;

- представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на порушення позивачем умов договору при зарахуванні, сплачених відповідачем коштів, підтримав клопотання про зменшення стягнення розміру пені на 20% від заявленого, клопотання про призначення судової експертизи.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

28 грудня 2012 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладено Договір №13/2667-БО-36, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору.

Договір містить наступні основні умови:

- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2);

- продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 3190 тис.куб.м., у тому числі по місяцях кварталів: січень - 748, лютий 2013 - 660, березень 2013 - 440, квітень - 132, жовтень - 198, листопад 2013 - 440, грудень 2013 - 572 (п. 2.1.);

- обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3);

- кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.10 №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованих в Мін'юсті 11.08.2010 за №671/17966 (п.4.1);

- ціна (граничний рівень цін) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (п.5.1);

- до сплати за 1000 куб.м природного газу - 3884,78 грн., крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн. грн., всього з ПДВ - 4661,74 грн. (п.5.2);

- у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію (п.5.3);

- оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1);

- в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п.6.3);

- у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу погашається неустойка; 3) у третю чергу погашається основна сума боргу (п.6.4);

- у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2);

- строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3).

На виконання умов Договору позивач здійснював поставку відповідачу природного газу, а саме: в січні 2013 в обсязі 764,807 тис. куб.м. на суму 3 565 328,32 грн., в лютому 2013 в обсязі 584,473 тис.куб.м. на суму 2 724 658,82 грн., у березні 2013 в обсязі 638,432 тис.куб.м. на суму 2 976 201.44 грн., у квтін 2013 в обсязі 242,821 тис.куб.м. на суму 1 131 967,40 грн., у жовтні в обсязі 188,413 тис.куб.м. на суму 864539,84 грн., у листопаді в обсязі 397,667 тис.куб.м. на суму 1 824 709,35 грн., у грудня 2013 в обсязі 678,043 на суму 3 111 224,71 грн. що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 22 січня 2014 року, від 31 жовтня 2013 року, від 30 листопада 2013 року, від 31 грудня 20134 року, які підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

В порушення умов Договору, оплату за отриманий природний газ відповідач здійснював із порушенням встановлених Договором строків та не в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем були зроблені оплати: в сумі 10000,00 грн. - платіжне доручення № 1896 від 04.04.2014., 1000,00 грн. - платіжне доручення № 2075 від 25.06.2014, 10 000,00 грн. платіжне доручення № 1990 від 08.05.2014, які враховані позивачем і відображені в акті звірки.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений у 2013 році становить 15 375 629,88 грн., що підтверджується актом звірки позивача, поданому суду представником позивача 19 серпня 2014 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми, яка складається із сум боргу з оплати за поставлений по договору природний газ, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних від простроченої суми.

Сторони спірних правовідносин являються правоздатними і дієздатними юридичними особами, суб'єктами господарювання у розумінні ст.ст. 2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України); зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, являється договором поставки природного газу.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, що виникають із договору поставки, також врегульовані Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). Зокрема, статтею 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов'язання сторін, являється природний газ. Тому судом враховані положення законодавства, що регулює відносини у нафтогазовій галузі та функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, зокрема: Законів України "Про нафту і газ", "Про засади функціонування ринку природного газу", на який сторони посилаються у преамбулі Договору.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Права та обов'язки споживачів, встановлені ст.19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу". Так, споживач, серед іншого, зобов'язаний: укласти договір на постачання природного газу; забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Статтею 23 цього Закону встановлена відповідальність за порушення законодавства з питань функціонування ринку природного газу, яка не передбачає спеціальну відповідальність за порушення зобов'язань щодо строків та порядку оплати за спожитий природний газ. Отже до спірних правовідносин щодо порядку та строків оплати застосовуються положення договору та положення ГК України, ЦК України.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на наведені норми законодавства та вищенаведені докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 15 375 629,88 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ, припинити провадження в частині стягнення 22 тис. грн. основного боргу, тому ці позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зі змісту Договору вбачається, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення оплати позивачем нарахована пеня в сумі 905 790,07 грн. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення з з врахуванням зазначених умов Договору, положень ГК України, часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок пені перевірений судом, він зроблений вірно.

Доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві, щодо необхідності зарахування сплачених ним коштів в першу чергу на погашення пені, а не суми основного боргу, суд вважає такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні умов Договору.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд виходить з наступного.

У мотивованому та підтвердженому відповідними доказами вищенаведеному клопотанні відповідач просить суд зменшити розмір пені на 20% від заявленої суми.

Відповідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що відповідач не справляється з оплатою внаслідок заборгованості з боку державного бюджету, державних організацій, населення. Однак, ступінь виконання зобов'язання є достатньо низьким. Звіт про тяжкий фінансовий стан надав і позивач.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зменшення, нарахованої позивачем пені на 20%, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України стосовно застосування ст.625 ЦК України (постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), суд застосував наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 173 619,57 грн. позивачем зроблений вірно, з врахуванням суми заборгованості та здійснених відповідачем платежів за той же період прострочення, що і нарахована пеня.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми в сумі 352 216,31 грн. з врахуванням часткової сплати вартості поставленого природного газу. Розрахунок трьох процентів річних перевірений судом, він

зроблений вірно

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 73 080,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (Черкаська область, м.Сміла, вул. Тімірязєва, 2, ідентифікаційний код 36779078) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) - 15 375 629,88 грн. основного боргу, 173 619,57 грн. інфляційних, 352 216,31 грн. три проценти річних, 905 790,07 грн. грн. пені та 73 080,00 грн. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 22 000,00 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 01 вересня 2014 року.

СУДДЯ І.І. Гура