Рішення № 40305408, 27.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Справа № 914/2278/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", м. Київ,до відповідача:Стоянівська сільська рада Львівської області, с. Стоянів, про: стягнення заборгованості, Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Нуцковська С.В, - довіреність від 15.04.2014 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" до Стоянівська сільська рада Львівської області про стягнення заборгованості. Ухвалою від 01.07.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.07.2014 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №7678 від 10.03.2011 р. не здійснив оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4.680,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 365,68 грн. пені, 249,97 грн. інфляційних втрат, 2.073,30 грн. - 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Відповідач у поданому відзиві заперечив проти позовних вимог з наступних підстав. Сільська рада не надавала позивачу будь-яких фотографій, інших інформаційних матеріалів, не підписувала додатків до договору, в яких узгоджувалась інформація до статті-презентації. Тому, не отримавши завдань від замовника, виконавець не мав підстав для виконання своїх зобов'язань за договором. Немає доказів розміщення статті-презентації на порталі 21.04.2011 р. Для публікації використано не фотографію села Стоянів. Крім того, неможливо встановити реальну вартість послуг, оскільки цифра у договорі виправлена. Тому відповідачем скеровано звернення до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з метою з'ясування інформації про включення господарської операції до податкової звітності.

Відповідачем також заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи для отримання відповіді з ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про включення/не включення господарської операції до податкової звітності. Суд відхиляє подане клопотання, оскільки воно ґрунтується на дослідженні публічно-правових відносин. Натомість підставою позовних вимог є спір про порушення господарського зобов'язання, які виникли в межах цивільних правовідносин.

Інших доказів та клопотань відповідачем не подано. За таких обставин суду розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №7678 від 10.03.2011 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) за завданням замовника (відповідач у справі) зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами. У додатку до Договору сторонами погоджено обсяг інформації для розробки матеріалів. Договір та додаток до нього підписано представниками сторін та скріплено печаткою підприємств.

Позивачем долучено до матеріалів справи роздруковані інформаційні матеріали (стаття-презентація), їх графічне оформлення на порталі www.meriaonline.com.ua. Претензій щодо об'єму, терміну і якості виконання послуг у замовника до виконавця не виявлено.

До матеріалів справи долучено копії акту №336 прийому-передачі виконаних робіт від 13.07.2011 р. та рахунку-фактури від 13.07.2011 р., які скеровано на адресу відповідача для прийняття наданих послуг та їх оплати. Докази скерування долучені до матеріалів справи.

Позивачем скеровано на адресу відповідача повідомлення №446 від 25.06.2011 р. про виконання замовлених послуг та можливість протягом 4 робочих днів доповнити або відредагувати презентацію.

Позивачем скеровано на адресу відповідача повідомлення №673 від 13.08.2012 р. про оплату наданих послуг. Докази скерування долучені до матеріалів справи.

Відповідачем не подано доказів погашення заборгованості у сумі 4.680,00 грн. В матеріалах справи відсутні будь-які докази реагування відповідача на звернення позивача стосовно виконання Договору.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача, як такі, що не спростовують факт надання послуг. Відповідно до положень частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Правочин породжує права та обов'язки для осіб, що його вчиняють. В силу дії презумпції правомірності правочину (статті 204 Цивільного кодексу України) відповідачем не подано доказів визнання недійсним договору №7678 від 10.03.2011 р. та додатку до нього. Крім того, відповідач не заперечував щодо отримання послуг, не здійснював реагування на звернення позивача про виконання замовлених послуг, доповнення або редагування презентації та про оплату наданих послуг. Заперечуючи факт підписання додатку до договору, відповідач однак, не спростував наявності печатки на цьому додатку. Крім того, відповідач у жодне із судових засідань не з'явився, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, такого клопотання відповідачем також не було заявлено.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 2.2 Договору строк оплати до 30.06.2011 р. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 4.680,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що у випадку виявлення недоліків він вправі звернутися до позивача з вимогою такі недоліки виправити.

В частині вимог позивача про стягнення пені суд виходив із такого.

Відповідно до пункту 4.1 Договору у випадку не виконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 365,68 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 249,97 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Сторонами у пункті 4.2 Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

За таких обставин, оскільки сторонами у відповідності з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України погоджено нарахування річних від простроченої суми у більшому розмірі, ніж визначено законом, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 2.073,30 грн. - 15% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 174, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 207, 526, 530, 549, 627, 629, 901 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стоянівська сільська рада Львівської області (адреса: вулиця Стуса, будинок 3, село Стоянів, Радехівський район, Львівська область, 80220; ідентифікаційний код 04369966) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (адреса: вулиця Воровського, будинок 32, квартира 2, місто Київ, 01054; ідентифікаційний код 37025570) 4.680,00 грн. основного боргу, 365,68 грн. пені, 249,97 грн. інфляційних втрат, 2.073,30 грн. - 15% річних, 1.827,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.