Рішення № 40305376, 14.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/8862/14 14.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна"про стягнення 159 491,90 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія"простягнення штрафної неустойки Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Зименко А.І. Від відповідача: Леонтьєв Г.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" (надалі - "ТОВ "Торгово-промислова компанія") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (надалі - "ТОВ "Блок Майстер Україна") про стягнення 159 491,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зобов'язання по поставці та передачі товару згідно договору №13/13/П/047 від 26.04.2013 р. виконав, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті переданого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 136 781,31 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафної неустойки у розмірі 16 461,61 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 712,84 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 3 536,14 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. порушено провадження у справі №910/8862/14 та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.

29.05.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" на позовну заяву, в якому відповідач визнав заборгованість у розмірі 86 737,94 грн., а проти іншої частини - заперечував, посилаючись на погодження з відповідачем нової ціни договору, яка була зменшеною у зв'язку з поставкою позивачем товару, який не відповідає кресленням.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. відкладено розгляд справи на 10.06.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та поданим клопотанням про відкладення розгляду справи.

04.06.2014 р. до канцелярії суду надійшли заперечення ТОВ "Торгово-промислова компанія" на відзив відповідача, в яких позивач вказує, що не погоджував зменшення вартості товару, а коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних дійсно були проведені представниками бухгалтерських служб сторін, але помилково та без належних на те підстав.

06.06.2014 р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Блок Майстер Україна" про стягнення з ТОВ "Торгово-промислова компанія" штрафної неустойки у розмірі 32 275,84 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що відповідачем (позивачем за первісним позовом) було неналежним чином виконані свої зобов'язання за спірним договором, а саме: здійснено поставку із порушенням встановленого у Договорі та графіку поставки терміну у зв'язку з чим ТОВ "Блок Майстер Україна" просить стягнути з ТОВ "Торгово-промислова компанія" 32 275,84 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Блок Майстер Україна" до ТОВ "Торгово-промислова компанія" про стягнення штрафу та відкладено розгляд справи на 26.06.2014 р.

25.06.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив ТОВ "Торгово-промислова компанія" на зустрічний позов відповідача за первісним позовом, в якому позивач вказує, що скористався своїм правом на притримання товару, так як ТОВ "Блок Майстер Україна" неналежним чином виконувало звої зобов'язання з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2014 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 10.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. справу №910/8862/14 передано судді Спичаку О.М. у зв'язку з перебуванням судді Бойко Р.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. справу №910/8862/14 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М. та призначено її до розгляду на 24.07.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.07.2014 р. справу №910/8862/14 передано судді Босому В.М. у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2014 р. справу №910/8862/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено її до розгляду на 14.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу №910/8862/14 передано судді Бойко Р.В. у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу №910/8862/14 прийнято до провадження суддею Бойко Р.В.

В судове засідання 14.08.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав первісний позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.2014 р. з'явився, визнав заборгованість за первісним позовом у розмірі 86 737,94 грн., в іншій частині проти задоволення первісного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2013 р. між ТОВ "Торгово-промислова компанія" (постачальник) та ТОВ "Блок Майстер Україна" (покупець) було укладено договір №13/13/П/047 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору. Предметом поставки є будівельні матеріали відповідно до специфікацій до цього Договору.

У пункті 2 Договору сторони погодили, що загальна кількість товару, що має бути поставлений, зазначається в специфікації, яка складається на підставі замовлення покупця та додається до цього Договору. Кількість товару в кожній партії поставки зазначається в графіку поставок, який погоджується сторонами та додається до Договору.

Згідно абзацу 1 пункту 4 та абзацу 4 пункту 5 Договору, якість та комплексність товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам, стандартам, іншим нормативним документам. Претензії по якості товару мають бути надіслані покупцем на адресу постачальника у десятиденний строк з моменту виявлення дефектів.

У абзацах 1 та 2 пункту 6 Договору сторони визначили, що товар поставляється покупцю у терміни визначені строком дії договору та графіком поставок. Кожна окрема партія поставляється в термін, передбачений графіком поставок, за умови своєчасного виконання покупцем взятих на себе згідно даного Договору зобов'язань щодо оплати товару.

Загальна сума Договору на момент його укладання складає 1 222 569,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 203 761,60 грн. (абзац 4 пункту 7 Договору).

У пункті 8 Договору визначено, що оплата за даним Договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки за товар, що поставляється, здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Підставою для оплати є даний Договір та рахунок-фактура, яка надається постачальником та є невід'ємною частиною цього Договору. При перерахуванні грошових коштів посилання на рахунок-фактуру є обов'язковим. Форма розрахунків: банківський переказ. Порядок оплати: попередня оплата у розмірі 50% загальної суми Договору має бути перерахована покупцем постачальнику протягом 2-х банківських днів з моменту підписання Договору, остаточна оплата за товар - має бути перерахована не пізніше 5 банківських днів після передачі партії товару.

В абзацах 4 та 5 пункту 14 Договору вказано, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день протягом всього строку прострочення зобов'язання; за порушення строку поставки або заміни товару постачальник сплачує покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від вартості недопоставленого товару за кожний день протягом всього строку прострочення зобов'язання.

У специфікації №1 від 26.04.2013 р. вказано, що 22 600 одиниць товару (сігма-профіль 1,5 мм з перфорацією (15х60х162х60х15 11,300 м Z275)) коштують 1 222 569.60 грн.

У графіку поставок №13ХМ0341 від 26.04.2013 р. сторонами було погоджено, що вказаний товар партіями по 4 520 одиниць має бути поставлений постачальником у п'ять етапів, а саме: перша партія - з 17.05.2013 р. по 18.05.2013 р., друга партія - з 21.05.2013 р. по 22.05.2013 р., третя партія - з 23.05.2013 р. по 24.05.2013 р., четверта партія - 24.05.2013 р. по 25.05.2013 р., п'ята партія - з 27.05.2013 р. по 28.05.2013 р.

На виконання умов Договору постачальником було поставлено покупцю 22.05.2013 р. товар вартістю 244 513,92 грн., 27.05.2013 р. - товар вартістю 244 513,92 грн., 03.06.2013 р. - товар вартістю 244 513,92 грн. та 19.06.2013 р. - товар вартістю 489 027,84 грн., що разом складає 1 222 569,60 грн.

В свою чергу відповідачем було частково оплачений товар у сумі 1 087 788,29 грн.

Спір у справі пов'язаний з неналежним виконанням сторонами умов Договору, а саме: позивачем за первісним позовом - в частині прострочення поставки товару, відповідачем за первісним позовом - в частині неналежної оплати поставленого товару.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується (видатковими накладними №13ХМ052201 від 22.05.2013 р., №13 ХМ052701 від 27.05.2013 р., №13ХМ060312 від 03.06.2013 р., №13ХМ061905 від 19.06.2013 р.) здійснення позивачем за первісним позовом поставки товару загальною вартістю 1 222 569,60 грн.

Сторонами також не заперечується здійснення відповідачем за первісним позовом часткової оплати даного товару у розмірі 1 087 788,29 грн., що підтверджується зокрема виписками з банківського рахунку постачальника.

В свою чергу відповідач визнає свою заборгованість частково, а саме: в сумі - 86 737,94 грн., а в іншій частині - 48 043,37 грн. заперечує з огляду на наступне.

22.11.2013 р. на електронну адресу відповідача за первісним позовом надійшов лист ОСОБА_3 (якому у відповідності до наявних в матеріалах справи пояснень ТОВ "Торгово-промислова компанія" (вих. №364-ЮС від 04.07.2014 р.) було надані відповідні повноваження на вчинення вказаних дій) разом із претензією покупця щодо якості товару загальною вартістю 48 043,33 грн.

Зі змісту наданих відповідачем електронних листів вбачається, що сторонами було досягнуто згоди, щодо зменшення вартості одиниці товару, що призвело до зменшення загальної вартості товару - 1 174 526,27 грн., про що сторонами мала бути підписана Додаткова угода, підписаний покупцем примірник якої був надісланий постачальнику.

Позивач за первісним позовом заперечує вказані обставини та вказує, що відповідачем не надано жодних письмових доказів досягнення домовленості в частині зменшення ціни Договору у зв'язку з понесеними відповідачем збитків, завданих поставкою ним неякісного товару.

На думку суду, такі твердження ТОВ "Торгово-промислова компанія" спростовуються наступним.

По-перше, з наданих електронних листів вбачається, що сторони в особі їх уповноважених представників вели перемовини щодо врегулювання питання поставки позивачем неякісного товару, обмінювалися проектами змін до специфікації в частині ціни та кількості товару та досягли згоди, що буде зменшено ціну загальної вартості товару та внесено зміни до податкової документації.

По-друге, на виконання досягнутих домовленостей представниками було підписано та скріплено печатками сторін розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних №334 від 29.01.2014 р., №336 від 29.01.2014 р., №335 від 29.01.2014 р., №334 від 29.01.2014 р., що підтверджує досягнення сторонами домовленості щодо зменшення загально вартості Договору.

По-третє, у своїх поясненнях (вих. №365-ЮС від 04.07.2014 р.) директор позивача за первісним позовом ОСОБА_4 підтвердила, що сторонами було погоджено пропозицію щодо зменшення ціни Договору, проте в наступних її пояснень вбачається, що сторонами усно було обумовлено, що дана пропозиція буде прийнята постачальником лише за умови оплати усно погодженої суми боргу по Договору.

Слід зазначити, що такі твердження ТОВ "Торгово-промислова компанія" не узгоджуються з тією обставиною, що позивачем за первісним позовом було подано до податкового органу розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, в якій містяться підписи керівника та головного бухгалтера ТОВ "Торгово-промислова компанія".

В той же час, позивач стверджує, що представниками сторін (зокрема, головними бухгалтерами постачальника та покупця) під час врегулювання питання поставки неякісного товару, за наслідком чого було досягнуто згоди щодо зменшення ціни товару за Договором, відбувалось із порушенням положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по якості, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР №П-7 від 25.04.1966 р. та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР №П-6 від 15.07.1965 р., що в свою чергу є порушенням умови Договору, викладеної у абзаці 2 пункту 13 цього Договору, а тому такі домовленості представників сторін не можуть братися судом до уваги.

Проте, на думку суду, з матеріалів справи вбачається, що постачальник не заперечував проти саме такого порядку вирішення питання щодо поставки ним неякісного товару. Така позиція суду підтверджується зокрема наданням директором ТОВ "Торгово-промислова компанія" відповідного розпорядження юрисконсульту ОСОБА_3 про підготовку документального письмового оформлення досягнутих домовленостей та проектів документів, необхідних для підписання Додаткової угоди до Договору про зменшення ціни товару у січні 2014 року. А заперечення щодо порядку пред'явлення претензії покупцем та досягнутої згоди в частині зменшення ціни Договору у постачальника виникли під час розгляду даної справи, що свідчить про їх зумовленість вирішенням спору між сторонами у судовому порядку.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем було поставлено відповідачу неякісний товар, а тому сторонами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України було досягнуто згоди (що підтверджується електронним листуванням, внесенням змін до податкової документації) щодо пропорційного зменшення ціни Договору та підписання Додаткової угоди. Покупець підписаний примірник даної угоди надіслав ТОВ "Торгово-промислова компанія" (одержання даного примірника також не заперечувалось позивачем за первісним позовом). Здійснення коригування документів податкової звітності (їх підписання керівником ТОВ "Торгово-промислова компанія" та подання до податкового органу) свідчить про схвалення такого правочину (Додаткової угоди про зменшення ціни Договору).

Відтак, матеріалами справи підтверджується досягнення сторонами згоди щодо зменшення загальної вартості товару за Договором до 1 174 526,27 грн.

Отже, з урахуванням часткової оплати поставленого товару, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар за Договором у розмірі 86 737,98 грн.

(1 174 526,27 грн. остаточної ціни товару за Договором - 1 087 788,29 грн. сплачених покупцем).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторонами у пункті 8 Договору було передбачено, що попередня оплата у розмірі 50% загальної суми Договору має бути перерахована покупцем постачальнику протягом 2-х банківських днів з моменту підписання Договору, остаточна оплата за товар - має бути перерахована не пізніше 5 банківських днів після передачі партії товару.

З даного пункту вбачається, що на виконання Договору покупець 30.04.2013 р. перерахував 50% вартості товару (оскільки зміна ціни позову відбулася у січні 2014 року) в сумі

611 284,80 грн., чим здійснив передплату товару по кожній поставці. А остаточно повинен був сплати за поставлений 22.05.2013 р. товар до 29.05.2013 р., за поставлений 27.05.2013 р. - до 01.06.2013 р., за поставлений 03.06.2013 р. - до 10.06.2013 р. та за поставлений 19.06.2013 р. - до 27.06.2013 р. (дати визначені з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2013 році" №1043-р від 19.12.2012 р.).

В той же час, покупцем було перераховано 16.05.2013 р. кошти у розмірі - 244 513,92 грн., 14.06.2013 р. - 200 000,00 грн., 02.07.2013 р. - 23 989,57 грн., 18.03.2014 р. - 5 000,00 грн., 04.04.2014 р. - 1 000,00 грн., 07.05.2014 р. - 1 000,00 грн., 23.05.2014 р. - 1 000,00 грн.

З наведеного вбачається, що покупцем було порушено своє зобов'язання в частині оплати товару, який поставлений 03.06.2013 р. (було оплачено в повному обсязі 14.06.2013 р.) та 19.06.2013 р. (заборгованість по якому є предметом розгляду первісного позову у даній справі).

Положеннями статті 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності абзацу 1 пункту 6 Договору та графіку поставок №13ХМ0341 ТОВ "Торгово-промислова компанія" зобов'язане було поставити товар партіями по 4 520 одиниць у п'ять етапів, а саме: перша партія - з 17.05.2013 р. по 18.05.2013 р., друга партія - з 21.05.2013 р. по 22.05.2013 р., третя партія - з 23.05.2013 р. по 24.05.2013 р., четверта партія - 24.05.2013 р. по 27.05.2013 р. (оскільки 25.05.2013 р. перепадає на вихідний день - субота, а тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 27.05.2013 р), п'ята партія - з 27.05.2013 р. по 28.05.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні посилався на ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, як на обґрунтування порушення строку поставки товару по четвертому та п'ятому етапу судом відхиляється оскільки ТОВ "Торгово-промислова компанія" порушило свої зобов'язання щодо поставки товару у встановлений Договором строк до порушення ТОВ "Блок Майстер Україна" своїх зобов'язань з оплати поставленого товару.

Таким чином, покупець в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не виконав, вартість переданого йому товару у визначений договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у ТОВ "Блок Майстер Україна" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 86 737,98 грн., а постачальником було неналежним чином виконано свої зобов'язання з поставки товару у визначений Договором строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 86 737,98 грн. за переданий йому товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Торгово-промислова компанія" про стягнення з ТОВ "Блок Майстер Україна" заборгованості необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача за первісним позовом 86 737,98 грн.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафної неустойки у розмірі 16 461,61 грн., 3% річних у розмірі 3 536,14 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2 712,84 грн., а відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заявлено вимогу про стягнення з позивача штрафної неустойки за прострочення виконання своїх обов'язків по Договору у розмірі 32 275,84 грн.

Судом встановлено, що позивач та відповідач своїх обов'язків за Договором у визначений строк не виконали, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому їх дії є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вони вважається такими, що прострочили (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем за первісним позовом було заявлено до стягнення штрафну неустойку (яка за своєю суттю є пенею) за невиконання відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором у період з 27.06.2013 р. по 25.04.2014 р.

Абзацом 4 пункту 14 Договору визначено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день протягом всього строку прострочення зобов'язання.

З даного пункту вбачається, що сторонами було передбачено нарахування штрафної неустойки протягом всього строку порушення грошового зобов'язання, а відтак сторонами погоджено інший строк, ніж визначений в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому дана норма застосуванню не підлягає.

Слід зазначити, що оскільки судом було встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо зменшення вартості поставленого товару, то правомірним буде нарахування штрафної неустойки з урахуванням зменшення сторонами ціни кожної поставки, зокрема ціни товару

(469 810,50 грн.), який був поставлений 19.06.2013 р.

З наданого позивачем за первісним позовом розрахунку нарахування штрафної неустойки вбачається, що такий розрахунок здійснювався з урахуванням положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто сума штрафної неустойки, яка за своєю суттю є пенею, не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявленої ТОВ "Торгово-промислова компанія" штрафної неустойки з урахуванням дати, з якої ТОВ "Блок Майстер Україна" є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання - 28.06.2013 р., визначеної позивачем дати, до якої нараховується штрафна неустойка - 25.04.2014 р., а також дат, в які відповідачем здійснювалось перерахування коштів на користь постачальника з метою погашення існуючої заборгованості за поставлений 19.06.2013 р. товар, суд прийшов до висновку, що правомірним буде стягнути ТОВ "Блок Майстер Україна" штрафну неустойку у розмірі 10 420,56 грн.

Різниця між заявленою до стягнення позивачем штрафною неустойкою та встановленим судом розміром штрафної неустойки, стягнення якої буде правомірним зумовлена неврахуванням ТОВ "Торгово-промислова компанія" внесенням змін до Договору щодо зменшення вартості товару, а також невірним визначенням дати (27.06.2013 р.), з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого 19.06.2013 р. товару замість 28.06.2013 р.

Відтак, в іншій частині заявлена до стягнення позивачем штрафна неустойка у розмірі

6 041,05 грн. (16 461,61 грн. - 10 420,56 грн.) обрахована невірно, а тому задоволенню не підлягає.

Абзацом 5 пункту 14 Договору передбачено, що за порушення строку поставки або заміни товару постачальник сплачує покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,2 % від вартості недопоставленого товару за кожний день протягом всього строку прострочення зобов'язання.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом штрафну неустойку за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у розмірі

32 275,84 грн. Оскільки, така неустойка заявлена за невиконання ТОВ "Товарно-промислова компанія" зобов'язання, яке не є грошовим, то приписи ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" застосуванню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що товар, який позивач повинен був поставити

18.05.2013 р., був поставлений 22.05.2013 р. (3 дні прострочення), товар, який позивач повинен був поставити 22.05.2013 р., був поставлений 27.05.2013 р. (4 дні прострочення), який позивач повинен був поставити 24.05.2013 р., був поставлений 03.06.2013 р. (9 днів прострочення), товар, який позивач повинен був поставити 27.05.2013 р. (відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день закінчення строку - 25.05.2013 р. перепадає на вихідний день - субота), був поставлений 19.06.2013 р. (22 дні прострочення), та товар, який позивач повинен був поставити 28.05.2013 р., був поставлений 19.06.2013 р. (21 день прострочення).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Торгово-промислова компанія" у передбачений Договором термін свої зобов'язання з поставки товару не виконало у зв'язку з чим були порушені умови Договору в частині встановлених строків поставки товару за кожним етапом.

Як вже зазначалося, на виконання умов Договору покупцем було перераховано постачальнику 50% вартості товару за кожним етапом поставки у встановлений Договором строк та на момент спливу встановленого сторонами строку поставки товарів по кожному етапу відповідачем за первісним позовом не було порушено своїх зобов'язань з оплати, а тому у постачальника були відсутні підстави для призупинення поставок товару у відповідності до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Постачальником обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За перерахунком суду, з урахуванням встановлених судом дат, з яких позивач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання та до яких повинна нараховуватись штрафна неустойка, правомірним буде стягнути з ТОВ "Торгово-промислова компанія" штрафну неустойку у розмірі 26 779,19 грн.

Різниця між заявленою до стягнення позивачем за зустрічним позовом штрафною неустойкою та встановленим судом розміром штрафної неустойки, стягнення якої буде правомірним зумовлена нарахуванням ТОВ "Блок Майстер Україна" штрафної неустойки у дні, коли відповідачем за зустрічним позовом було виконане зобов'язання, а також неврахуванням, що ТОВ "Торгово-промислова компанія" є таким, що прострочило виконання свого обов'язку з поставки товару за четвертим етапом з 28.05.2013 р., а тому в іншій частині заявлена до стягнення позивачем штрафна неустойка у розмірі 5 496,65 грн. (32 275,84 грн. - 26 779,19 грн.) обрахована невірно, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, визначеної позивачем кінцевої дати, до якої нараховуються інфляційні витрати та 3% річних, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості та за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, правомірним є стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 2 712,84 грн. та 2 341,63 грн. відповідно.

Різниця між заявленими до стягнення позивачем за первісним позовом 3% річних та встановленим судом розміром 3% річних, які підлягають стягненню, зумовлена неврахуванням ТОВ "Торгово-промислова компанія" внесенням змін до Договору щодо зменшення вартості товару, а також невірним визначенням дати (27.06.2013 р.), з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання з оплати поставленого 19.06.2013 р. товару замість 28.06.2013 р., а тому в іншій частині заявлені до стягнення позивачем 3% річних у розмірі 1 194,51 грн. (3 536,14 грн. - 2 341,63 грн.) обраховані невірно, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог за первісним позовом та стягнення з ТОВ "Блок Майстер Україна" на користь ТОВ "Торгово-промислова компанія" заборгованості у розмірі 86 737,98 грн., штрафної неустойки у розмірі 10 420,56 грн., 3% річних у розмірі 2 341,63 грн., інфляційних витрат у розмірі 2 712,84 грн. та часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та стягнення з ТОВ "Торгово-промислова компанія на користь ТОВ "Блок Майстер Україна" штрафної неустойки у розмірі 26 779,19 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А, група приміщень №177; ідентифікаційний код 36387055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3; ідентифікаційний код 13816938) заборгованість у розмірі 86 737 (вісімдесят шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 98 коп., штрафну неустойку у розмірі 10 420 (десять тисяч чотириста двадцять) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 2 341 (дві тисячі триста сорок один) грн. 63 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) 84 грн. та судовий збір у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн. 26 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" (79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3; ідентифікаційний код 13816938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А, група приміщень №177; ідентифікаційний код 36387055) штрафну неустойку у розмірі 26 779 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 86 коп. Видати наказ.

6. В іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 27.08.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко