Ухвала суду № 40304247, 27.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1151/14

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Бітова А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати включити до Акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за січень-березень 2014 витрати в сумі 420,60 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано витрати виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві на загальну суму 420,60 грн.. В позовній заяві позивач посилається на вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якого обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що чинним законодавством не встановлений обов'язок відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати, що пов'язані із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання особам, які ушкодили здоров'я на території інших держав, отримують страхові виплати від інших держав та переїхали на постійне місце проживання до України; відсутність у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Первомайську належних документів унеможливлює здійснення відповідних страхових виплат і відшкодування витрат, що пов'язані із виплатою пенсій по інвалідності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Управлінням Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області на вказану постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Згідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області було призначено та проводиться виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_2.

Вказані виплати були включені позивачем в акти щомісячної звірки витрат по особовій справі потерпілого, якому виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території СНД.

Відповідачем не були прийняті до заліку виплачені суми пенсій по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом особи, що подані до відшкодування за січень-березень 2014 року, мотивуючи відмову відчутністю особової справи ОСОБА_2 у відділенні ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снігурівському районі Миколаївської області. На думку відповідача, ця обставина не дає правових підстав для здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції посилався на необґрунтованість заявлених в цій позовній заяви вимог, оскільки Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення відшкодування на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо неправомірності застосування даної норми у відношенні даної справи, та вважає висновок суду першої інстанції вірним, виходячи з наступного.

Зазначений Порядок дійсно регулює правовідношення між позивачем та відповідачем стосовно захисту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат, проте, в даному позові позивачем ставиться питання щодо здійснення відповідних дій, а саме: зобов'язання включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у спорах цієї категорії (постанови від 20 березня 2007 року № 21-1087во06, 6 червня 2011 року № 21-1161а11, 20 червня 2011 року № 21-76а11, 28 листопада 2011 року № 21-366а11, 19 березня 2012 року № 21-364а11), яка полягає у тому, що Порядок, на який посилається орган ПФУ, обґрунтовуючи позовні вимоги, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене Порядком правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки розрахунків з боку Фонду вимоги саме про стягнення таких сум мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами ПФУ позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог управління ПФУ щодо зобов'язання відділення Фонду включити до актів щомісячної звірки виплачені суми пенсії.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: А.І. Бітов