Постанова № 40304064, 01.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2014 року № 826/8940/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"до1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання протиправною бездіяльності та стягнення. ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (надалі - Позивач/ТОВ "Аскоп-Україна") з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач-1/ДПІ у Дніпровському районі), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі - Відповідач-2), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 2396267,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Позивача.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Відповідача-2 на користь Позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2396267,00 грн.

3. Стягнути на користь Позивача судові витрати.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначає про не подання до Відповідача-2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Аскоп-Україна".

В судове засідання з'явився представник Відповідача-1, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях, зокрема, зазначає про те, що погодження висновку не отримано на Головного управління Міндоходів України у м. Києві.

В судове засідання не з'явився представник Відповідача-2, про час та місце був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення судового розгляду до суду не надходило, причини неявки в судове засідання не повідомляв.

У письмових запереченнях Відповідачем 2 позовні вимоги заперечуються з тих підстав, що висновку про відшкодування до відповідача не надходило.

Зважаючи на положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

ТОВ "Аскоп-Україна" було зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією та взято на податковий облік 24.04.2000 р. Основними видами діяльності Позивача є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, утому числі рибою, ракоподібними та молюсками; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивачем було подано до Відповідача Податкову декларацію з податку на додану вартість (за грудень 2013 р.) від 17.01.2014 р., в якій Позивачем було вказано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 2396267,00 грн. Крім того, Позивачем подано Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 р. на рахунок Позивача.

Відповідачем 1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника в банку у сумі 2396267,00 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість, поданій за грудень 2013 року вх. №9087894793 від 17.01.2014р.

За результатами вищевказаної перевірки Відповідачем складено Довідку 1787/26-53-15-01/30579869 від 31.03.2014р., відповідно до якої перевіркою не встановлено порушень при відображенні Позивачем у декларації за грудень 2013 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 2396267,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В п.200.10 та п.200.11 ст.200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Так, як вбачається із вищезазначеної довідки Відповідачем зафіксовано, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Аскоп-Україна" у декларації за грудень 2013 р. бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 2396267,00 грн.

В п.200.12 та п.200.13 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Водночас, в пп.б) п.200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Пунктом 200.15 ст.200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, із вказаних вище положень ПК України вбачається обов'язок контролюючого органу (Відповідача-1) надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, Висновок про суми відшкодування податку на додану вартість в розмірі, що підтверджено за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, а саме на суму 2396267,00 грн., в 5-и денний строк з моменту закінчення проведення перевірки.

Однак, як вбачаться із матеріалів справи, Відповідачем-1 такого Висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надано не було.

В той же час, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як наслідок, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності Відповідача-1 щодо не подання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню, в розмірі 2396267,00 грн.заявленої Позивачем для бюджетного відшкодування в Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (за грудень 2013 р.) від 17.01.2014 р.

В той же час, щодо позовної вимоги Позивача про стягнення суми з Державного бюджету України через Відповідача-2 на користь Позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, визначено в Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 р. (далі - Порядок №39)

Відповідно до п.6 Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.73 і 83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

При цьому, в абз.2 п.7 Порядку №39 вказано, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 01.07.2011 р. в електронній формі з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" і "Про електронні документи та електронний документообіг" і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

В п.8 та абз.2 п.9 Порядку №39 врегульовано, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, виходячи зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вказана вимога Позивача є формою втручання в дискреційні повноваження Відповідача-1 та Відповідача-2 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір Позивачу відшкодовується частково в обсязі, що був оплачений Позивачем, за майнову вимогу.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими Позивач звернувся до суду, складає 2396267,00 грн., то ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4872,00 грн.

Як наслідок, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, судовий збір підлягає стягненню в таких сумах:

- з Відповідача-1 на користь Позивача - 73,08 грн.;

- з Позивача на користь Державного бюджету - 4385 грн.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.94, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 2396267,00 грн. (два мільйони триста дев'яносто шість тисяч двісті шістдесят сім) грн. 00 коп. заявленої Позивачем для бюджетного відшкодування в Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 р.) від 17.01.2014 р.

3. В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відмовити.

4. Стягнути через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. з бюджетних асигнувань направлених із Державного бюджету на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (адреса: 02094, м. Київ-94, вул. Верховної Ради, 24б, код ЄДРПОУ 38730029).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" (адреса: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11 кв.600, код ЄДРПОУ 30579869) решту суми судового збору у розмірі 4385 (чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: "Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/8940/14".

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію Дніпровського району Головного управління Міндоходів України в м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян