Рішення № 40301751, 22.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2014 р. Справа № 914/2289/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м.Львів

до відповідача Державного підприємства “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр”, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 36 386,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з’явився;

від відповідача не з’явився.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” до відповідача Державного підприємства “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” про стягнення 36 386,94 грн., з яких 35 624,40 грн. – основний борг, 261,89 грн. – інфляційні втрати та 500,65 грн. – 3% річних. Згідно із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог до стягнення заявлено 30 386,94 грн., з яких 29 624,40 грн. – основний борг, 261,89 грн. – інфляційні втрати та 500,65 грн. – 3% річних.

Ухвалою суду від 27.06.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 16.07.2014р. В судовому засіданні 16.07.2014р. оголошено перерву до 20.08.2014р. В судовому засіданні 20.08.2014р. оголошено перерву до 22.08.2014р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав пояснення на позовну заяву (від 21.08.2014р. вх.№35878/14) в якому Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” обґрунтовує позовні вимоги та зазначає часткові оплати, які були здійснені відповідачем після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Львівської області. Крім того, позивачем подано заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог (від 22.08.2014р. вх.№4160/14), в якій Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, у зв’язку із здійсненням відповідачем часткових оплат, просить стягнути з Державного підприємства

“Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” 30 386,94 грн., з яких 29 624,40 грн. – основний борг, 261,89 грн. – інфляційні втрати та 500,65 грн. – 3% річних.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки представник Державного підприємства “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” був присутній в попередньому судовому засіданні. Відзивом на позовну заяву № 93 від 16.07.2014р. (вх. № 30871/14 від 16.07.2014р.) відповідач визнав заборгованість, зазначивши, що дану заборгованість відповідач визнає і прагне її погасити.

Даний спір розглядається судом з врахуванням поданої позивачем заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

01.01.2007р. між Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (надалі – балансоутримувач) та Державним підприємством “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” (надалі – орендар) укладено договір №16/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг теплопостачання (надалі – послуги) від постачальної організації до орендаря, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими балансоутримувачем рахунками.

Відповідно до п.3 договору користувач зобов’язується своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги. Відшкодування витрат здійснюється щомісячно на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

Згідно із п.4 договору (в редакції договору №1 від 17.07.2012р. про внесення змін і доповнень до договору №16/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг) користувач зобов’язаний здійснювати оплату до 20 числа місяця наступного за розрахунковим на рахунок балансоутримувача р/р 2600800003055 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 325717, ЄДРПОУ 33358550.

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконував умови договору №16/07, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, яка згідно із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог становить 29 624,40 грн.

Відтак, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач керуючись ч.2 ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 500,65 грн. – 3% річних та 261,89 грн. – інфляційних втрат.

Таким чином загальний розмір заборгованості, яку позивач, згідно із заявою про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, просить стягнути на його користь з відповідача становить 30 386,94 грн., з яких 29 624,40 грн. – основний борг, 261,89 грн. – інфляційні втрати та 500,65 грн. – 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2007р. між сторонами укладено договір №16/07 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг теплопостачання (надалі – послуги) від постачальної організації до орендаря, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на вказані послуги згідно з виставленими рахунками.

В підтвердження виконання виконання своїх зобов’язань за договором, позивач долучив до матеріалів справи наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): 223 від 28.02.2013р. на суму 9 652,91 грн., №327 від 31.03.2013р. на суму 10 955,26 грн., №519 від 30.04.2013р. на суму 4 188,59 грн., №641 від 31.05.2013р. на суму 532,28 грн.,№784 від 30.06.2013р. на суму 532,28 грн., №891 від 31.07.2013р. на суму 532,28 грн., №1026 від 31.08.2013р. на суму 532,28 грн., №1152 від 30.09.2013р. на суму 532,28 грн., №1424 від 31.10.2013р. на суму 710,50 грн., №1568 від 30.11.2013р. на суму 5105,64 грн., №1680 від 31.12.2013р. на суму 9 998,48 грн., №86 від 31.01.2014р. на суму 11 462,23 грн., №211 від 28.02.2014р. на суму 8 842,45 грн., №334 від 31.03.2014р. на суму 3 463,22 грн., №446 від 30.04.2014р. на суму 657,67 грн., №566 від 31.05.2014р. на суму 657,67 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінивши всі докази в їх сукупності, зважаючи на здійснені відповідачем часткові оплати, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 29 624,40 грн. – основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія листа відповідача від 12.07.2014р. №89 адресованого позивачу, в якому Державне підприємство “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” зазначає, що видавництво про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання не заперечує і прагне погасити заборгованість. Однак Державне підприємство “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” просить відстрочити повне погашення заборгованості на 1,5 – 2 місяці.

Також в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву № 93 від 16.07.2014р. (вх. № 30871/14 від 16.07.2014р.) в якому відповідач визнав заборгованість, зазначивши, що дану заборгованість відповідач визнає і прагне її погасити.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 261,89 грн. – інфляційних втрат та 500,65 грн. – 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №3283 від 18.11.2013р. на суму 1 720,50 грн., та платіжним дорученням №3551 від 23.06.2014р. на суму 106,50 грн. Таким чином, керуючись ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Всеукраїнське державне багатопрофільне видавництво Каменяр” (79000, м.Львів, вул.Підвальна, будинок 3, код ЄДРПОУ 02473895) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (79008, м.Львів, ву.Винниченка, будинок 8, код ЄДРПОУ 33358550) 29 624,40 грн. – основного боргу, 261,89 грн. – інфляційних втрат, 500,65 грн. – 3% річних та 1 827,00 грн. – судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 27.08.2014р.

Суддя Петрашко М.М.