Ухвала суду № 40300169, 28.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року справа №805/6052/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Василенко Л.А., Міронової Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 805/6052/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату недоїмки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату недоїмки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 805/6052/14 (суддя Козаченко А.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області № Ф-154 від 02.08.2013 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 8828,71грн.

Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області № Ф-154 від 05.08.2013 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 8828,71грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Наголошує на тому, що умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Зазначає, що позивачем були надані трудова книжка, диплом про освіту, довідка про особливий характер праці та умови праці, необхідні для призначення пенсій, в якій вказано про те, що ОСОБА_2 був зайнятий повний робочий день передбачений Списком № 1 розділу № 1 КМУ № 36 від 16.01.2003 року.

Згідно наданих документів відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788 - 12 позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (при повному пільговому стажі за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку).

Також, наголошує, що оскільки ОСОБА_2 є отримувачем пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах (при повному стажі за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку), що підтверджується пенсійною справою, та враховуючи вік позивача, ОСОБА_2 вважається платником єдиного внеску, тому на нього не розповсюджуються норми ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, є платником єдиного внеску.

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області про визнання недійсним рішення відповідача № 252 від 12.04.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. та вимоги від 03.05.2013 року № Ф - 154 у розмірі 7464,68 грн.

17 липня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою позовні вимоги позивача задоволені.

Визнано недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 252 від 12.04.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Визнано недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про сплату недоїмки 03.05.2013 року № ф-154 у розмірі 7 464,68 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 805/8400/13-а апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області залишена без задоволення, постанова - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області залишено без задоволення, ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року та постанова Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 805/8044/13-а - залишені без змін.

02 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф - 154, відповідно до якої позивач повинен сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені в розмірі 8828,71 грн.

05 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф - 154, відповідно до якої позивач повинен сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені в розмірі 8828,71 грн.

Між сторонами нема розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, апелянт вказує на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За приписами п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом; призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, уповноважений відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Право на пенсію за віком мають:

- Чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

- Жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначене поняття «пенсія» як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» умови призначення пенсій за віком наступні: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на державне соціальне страхування» (далі - Закону № 2464), в преамбулі якого зазначено, що ним визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2464 встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що позивач не підпадає під дію статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і тому не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки він є пенсіонером за віком і має всі інші необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач уклав договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового держаного соціального страхування.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивач має передбачене частиною 4 статті 4 «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на звільнення від сплати єдиного внеску, адже позивач обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком, а тому оскаржувані вимоги підлягають скасуванню.

Згідно вимог ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2013 року по справі № 805/8400/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання недійсними рішення Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 252 від 12.04.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. та вимоги від 03.05.2013 року № ф-154 у розмірі 7464,68 грн., - задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області № 252 від 12.04.2013 року про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн.

Визнано недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про сплату недоїмки 03.05.2013 року № ф-154 у розмірі 7464,68 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2013р. у справі № 805/8400/13-а - залишено без змін.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності обставин стосовно виникших між сторонами прав та обов'язків, оскільки в адміністративних справ № 805/8400/13-а та 805/6052/14 однаковий предмет спору, при цьому різниця складається з іншого періоду - стягнення заборгованості.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Справа переглядається в межах апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 805/6052/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 805/6052/14 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправними дій та скасування вимоги про сплату недоїмки - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.В.Геращенко

Судді Л.А. Василенко

М.Г. Міронова