Постанова № 40300149, 21.08.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року справа №812/2903/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. у справі № 812/2903/14 за позовом Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Держсанепідслужби у Луганській області - звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» (далі ТОВ «Луганський комбінат «Втормет») та просив застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони діяльності об'єкту до: отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на діючий об'єкт; організації санітарно-захисної зони та здійснення плану заходів, передбачених у санітарно-захисній зоні; виконання заходів щодо захисту від шуму приміщень будівель і на території житлової забудови відповідно до вимог СНиП ІІ-12-77 «Защита от шума» (а. с. 2-7).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року позов Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, задоволено у повному обсязі: застосовано до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» заходи у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони діяльності до: отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на діючий об'єкт, організації санітарно-захисної зони та здійснення плану заходів, передбачених у санітарно-захисній зоні, виконання заходів щодо захисту від шуму приміщень будівель і на території житлової забудови відповідно до вимог СНиП ІІ-12-77 «Защита от шума» (а. с. 144 -149).

Відповідач на постанову суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що суд порушив ст.1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», пункти 3.3, 3.4 Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.10.2000 року №247; порушив норми ст.ст.71, 72 КАС України не врахувавши постанову Луганського окружного суду від 16.01.2014 року у справі №812/3965/13-а та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року, якою зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін (а. с. 151-154).

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснений в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 квітня 2014 року співробітниками Відокремленого структурного підрозділу Луганське міське управління Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області здійснено позапланову перевірку діяльності відповідача - ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» (м. Луганськ. вул. А. Ліньова, 81А) щодо дотримання вимог санітарного законодавства.

Позапланова перевірка проводилась на підставі скарг мешканців будинків №№ 95,97 по вул. А.Ліньова м. Луганська, згоди Держсанепідслужби України та Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області, та наказів та направлень від 02.04.2014 та від 14.04.2014 (а. с. 17-27).

За результатами перевірки Відокремленим структурним підрозділом Луганського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області складено акт від 15.04.2014 року б/н (а.с.28-34).

В акті відображені наступні порушення:

- постанова головного державного санітарного лікаря м. Луганська № 47 від 23.08.2007 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства та припис головного державного санітарного лікаря м. Луганська № 35 від 03.08.2012 не виконується, що є порушенням норм ст.8 Закону № 877, ст. 7 Закону № 4004;

- не затверджено норми проектування, розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, впровадження нових технологій, та не здійснено погодження з органами санітарно-епідеміологічної служби, що є порушенням вимог ст. 15 Закону № 4004 та глави 5 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 (ДСП 173-96);

- еквівалентний рівень непостійного мінливого шуму від роботи технологічного обладнання (електромостовий кран, перевантажник, ножиці НО-340) ТОВ «Втормет» в житловій квартирі № 88 в будинку № 95 по вул. А. Ліньова у м. Луганську перевищує гранично допустимі рівні на 1 та 4 дБА, що не відповідає вимогам СН № 3077-84 для нічного часу доби (протоколи досліджень № 12/1 та 12/2 від 15.04.2012), що є порушенням п. 5.4 ДСП 173-96;

- розмір нормативної санітарно-захисної зони не підтверджений. Розмір санітарно-захисної зони не встановлено до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженій достатності розмірів цих зон за «Методикой расчета концентрации в атомосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятия», розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної ситуації, що є порушенням п. 5.5 ДСП 173-96;

- територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони повинна складати 60%. З боку сельбищної території необхідно передбачити смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м, а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м, що є порушенням п. 5.13 ДСП 173-96 ( а. с. 32).

Предметом спору є наявність обґрунтованих підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду ( контролю) за виявлені порушення шляхом тимчасової заборони діяльності підприємства до: отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на діючий об'єкт, організації санітарно-захисної зони та здійснення плану заходів, передбачених у санітарно-захисній зоні, виконання заходів щодо захисту від шуму приміщень будівель і на території житлової забудови відповідно до вимог СНиП ІІ-12-77 «Защита от шума».

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, оскільки недотримання ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» вимог санітарного законодавства України становить загрозу здоров'ю людей, в тому числі, мешканців житлових будинків по вул. А. Ліньова в м. Луганську, що, в свою чергу, є підставами для тимчасової заборони діяльності підприємства до приведення об'єкта у відповідність до вимог санітарного законодавства.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим, внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.

Пунктом 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.05.2007 року №877-V(далі Закон №877) визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулює Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-XII від 24 лютого 1994 року (надалі - Закон № 4004).

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулює Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-XII від 24 лютого 1994 року (далі - Закон № 4004).

Згідно норм ст.42 Закону № 4004 заходами щодо припинення порушення санітарного законодавства, зокрема, є: обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

Щодо висновку позивача та суду першої інстанції про неможливість здійснювати діяльність підприємства до отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на діючий об'єкт колегія суддів зазначає.

Згідно норм ст.1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», об'єкт державної санітарно-епідеміологічної експертизи - будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти нормативних документів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров'я людини, а також діючі об'єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено в процесі функціонування (використання), а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Отже, основним критерієм проведення такої експертизи є наявність тієї ознаки, що зазначена бездіяльність може завдати шкоди здоров'ю людей. Проте, позивач не надав доказів, що відсутність висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи може завдати шкоди здоров'ю людей, внаслідок чого необхідно зупинити діяльність підприємства.

Згідно з нормами Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» розроблений Порядок проведення державної санітарно- епідеміологічної експертизи, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.10.2000р № 247, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 10.01.2001 р за № 4/5195 (далі-Порядок №247).

Відповідно до пункту 3.3 Порядку №247 визначення відповідності діючих об'єктів експертизи (тобто об'єктів експертизи, які вже використовуються або функціонують) вимогам санітарних норм здійснюється в ході поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду шляхом періодичної вибіркової перевірки і не потребує проведення Державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Пунктом 3.4.Порядку визначено, що державна санітарно-епідеміологічна експертиза діючих об'єктів експертизи призначається лише в разі наявності в головного державного санітарного лікаря офіційних матеріалів про негативний вплив об'єктів на здоров'я людей або зміну їх властивостей, що може спричинити такий вплив, а також у разі внесення змін до санітарного законодавства, якими встановлюються більш жорсткі вимоги до об'єктів експертизи.

Таким чином, враховуючи відсутність офіційних матеріалів про негативний вплив об'єкту на здоров'я людей, визначення відповідності ТОВ «Луганський комбінат Втормет» вимогам санітарних норм не потребує проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Тобто, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та п.п. 3.3., 3.4. Порядку №247.

Щодо вимоги позивача - суб'єкта владних повноважень про застосування заходів реагування шляхом тимчасової заборони діяльності підприємства в зв'язку з необхідністю організації санітарно-захисної зони та розроблення плану заходів, передбачених у санітарно-захисній зоні суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Позивач посилався на те, що ТОВ «Луганський комбінат Втормет» в порушення п.5.13 ДСП № 173 не розпланована територія санітарно-захисної зони.

Відповідно до п.1.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р № 173, державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила №173) включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Відповідно до п.1.2. цих Правил, останніми необхідно керуватись при вирішенні питань планування та забудови населених пунктів. Тобто, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів застосовуються саме при плануванні та забудові населених пунктів, а не до об'єктів, проект будівництва яких був розроблений, як в даному випадку по підприємству-відповідачу, у 1966 році, та введений в експлуатацію у 1978 році.

Крім того, відповідно до п.5.14.Правил №173, проект організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні. Тобто, законодавством не встановлено окремого розроблення проекту організації санітарно-захисної зони, а чітко визначено, що останній розробляється в комплексі з проектом будівництва.

На підставі викладеного, суд першої інстанції безпідставно не врахував при прийнятті постанови норми пунктів 1.1., 1.2.. 5.14 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р № 173.

Колегія суддів також вважає помилковим висновок позивача та суду першої інстанції про неможливість здійснювати діяльність підприємства до виконання заходів по захисту від шуму приміщень будівель і на території житлової забудови відповідно до вимог СНиП П-12-77 «Зашита от щума», виходячи з наступного.

Судом першої інстанції помилково не прийняті до уваги доводи відповідача про те, що постанова Луганської міської санітарно - епідеміологічної станції від 23 серпня 2007р № 47, яка є однією з підстав для подання адміністративного позову про застосування заходів реагування у сфері державного контролю, є такою, що не підлягає виконанню на вимогу позивача, оскільки юридична особа - Луганська міська санітарно-епідеміологічна станція припинена як юридична особа, внаслідок ліквідації останньої утворено Головне управління Держсанепідслужби в Луганській області, але без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб, що підтверджується листом від 03.06.2014 р. та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.05.2014 року, а тому посилання позивача на постанову, яка прийнята іншим суб'єктом владних повноважень і контроль за виконанням якої не покладений на позивача у цій справі є безпідставними і необґрунтованими ( а. с. 128 - 133).

Суд першої інстанції відповідно до ч.1 ст.72 КАС України також безпідставно не взяв до уваги обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р у справі № 812/3965/13-а за позовом ТОВ «Луганський комбінат Втормет» до відокремленого структурного підрозділу Луганське міське управління Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014р. ( а. с. 78 - 99).

Предметом розгляду цієї справи була постанова постанови № 1 від 18 березня 2013 р. начальника управління, головного державного санітарного лікаря м. Луганська Кононової О.А. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства.

На виконання зазначеної постанови № 1 від 18 березня 2013 р. начальника управління, головного державного санітарного лікаря м. Луганська Кононової О.А., якою було тимчасово заборонено діяльність підприємства, пов'язаної з використанням машин і механізмів, технологічних ліній, виконання окремих технологічних операцій, які супроводжуються шумом до виконання архітектурно - будівельних заходів, щодо зниження рівня шуму, ТОВ «Луганський Комбінат Втормет» здійснив необхідні архітектурно - будівельні заходи, а саме: встановив шумозахисну огорожу по периметру ділянки гідравлічних ножиць НО - 340 в липні 2013 року, з метою зниження рівня шуму до рівнів, встановлених санітарними нормами.

В обґрунтування позову у справі № 812/2903/14 суб'єкт владних повноважень - позивач зазначив про те, що рівень шуму від роботи технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет» перевищує гранично допустимий рівень, що не відповідає вимогам СН №3077-84 допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель та на території житлової забудови, та вважає зазначене порушенням п.5.4. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р № 173.

Доводи Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області у справі № 812/3965/13-а також ґрунтувалися на тому, що рівень шуму від роботи технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет» перевищує гранично допустимий рівень, що не відповідає вимогам СН №3077-84, п.2.4, таблиця 1, п.4.

В ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014р. у справі № 812/3965/13-а, зазначено, що виходячи із специфічного предмету доказування встановлення фактичних обставин справи щодо перевищення або відсутності перевищення допустимого шумового бар'єру, які потребують спеціальних знань, і такі обставини можуть бути встановлені лише проведеними відповідними замірами шуму належними суб'єктами, які мають на це відповідні повноваження, до яких крім позивача, належать також експертні установи.

У висновках проведеної комісійної судово-інженерно-технічної експертизи №8925 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора Н.С.Бокаріуса від 09.12.2013 року, зазначено, що критеріями оцінки непостійного шуму в квартирах будинків, що знаходяться поблизу від діючого технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет» у вигляді мостових електричних кранів та гідравлічних ножиць НО-340, є еквівалентні ( по енергії) рівні звуку та максимальні рівні звуку; рельєф місцевості впливає на зниження рівнів шуму від технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет» до житлових будинків №95, №97 по вул. А.Ліньова унаслідок відбиття звукових хвиль від землі та поглинання енергії звуку пропорційно пройденому звуком відрізку шляху; перевищення гранично-допустимого рівня шуму, встановленого п.2.4, п.4 таблиці №1 СН 30677-84 «Санитарые нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественніх зданий и на територии жилой настройки», у приміщеннях квартир 70 та 92 житлового будинку №95 за адресою: м.Луганськ, вул..А.Ліньова, які знаходяться у безпосередній близькості з дільницею гідравлічних ножиць НО-340 та іншого технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет»проведеними вимірами не підтверджується ( а. с. 49 - 77).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р у справі № 812/3965/13-а, не стосуються предмету спору у цій справі, оскільки як у справі № 812/3965/13-а так і у справі № 812/2903/14 досліджувалося питання щодо перевищення рівня шуму від роботи технологічного обладнання ТОВ «Луганський комбінат Втормет», передбаченого Санітарними нормами №3077-84 гранично допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будівель та на території житлової забудови, а саме, у приміщеннях квартир житлових будинків 95, 97, розташованих за адресою: м.Луганськ, вул.А.Ліньова і мешканці яких, звернулися до ВСП Луганського міського управління Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області ( а. с. 17) і саме пункт третій висновку комісійної судово-інженерно-технічної експертизи №8925 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора Н.С.Бокаріуса від 09.12.2013 року спростовує висновки, зазначені в акті Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області щодо порушення підприємством еквівалентного рівня непостійного мінливого шуму від роботи технологічного обладнання (електромостовий кран, перевантажник, ножиці НО-340) в житловій квартирі № 88 в будинку № 95 по вул. А. Ліньова у м. Луганську перевищує гранично допустимі рівні на 1 та 4 ДБА, що не відповідає вимогам СН № 3077-84 для нічного часу доби (протоколи досліджень № 12/1 та 12/2 від 15.04.2012), що є порушенням п. 5.4 ДСП 173-96.

З оглядку на встановлені обставини справи та наведені закони та нормативно-правові акти, якими регулюються спірні правовідносини колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не доведено, що порушення, встановлені актом перевірки створюють загрозу здоров'ю людей, зокрема, мешканців житлових будинків по вул. А. Ліньова в м. Луганську і є підставою для застосування до ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» заходів у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони діяльності до: отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на діючий об'єкт, організації санітарно-захисної зони та здійснення плану заходів, передбачених у санітарно-захисній зоні, виконання заходів щодо захисту від шуму приміщень будівель і на території житлової забудови відповідно до вимог СНиП ІІ-12-77 «Защита от шума».

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 202 п.3 ч.1, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 р. у справі № 812/2903/14 за позовом Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду скасувати.

У задоволені позову Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат «Втормет» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді І.В. Геращенко

Г.М. Міронова