Постанова № 40299965, 26.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2014 року № 826/7573/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Тейдінг"

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 25.05.2014

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Кармен-Тейдінг” (далі – позивач, ТОВ “ Кармен-Тейдінг”) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 №0007291501,

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у невизнанні податкової декларації ТОВ «Кармен-Трейдінг» з податку на додану вартість за листопад 2013 року,

- визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Кармен-Трейдінг” (код ЄДРПОУ 21621746) з додатками поданою у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 11 грудня 2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що податковим органом отримано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, але прийнято рішення не вважати її податковою звітністю відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, оскільки позивачем несвоєчасно подано податкову звітність з податку на додану. Представник позивача не погоджується з висновками ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та вважає їх необґрунтованими.

Відповідач проти позову заперечує, з наступних підстав. Зазначає, що податкову звітність оформлено позивачем з порушенням вимог п.48.3, п.48.4, п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України, а саме підприємство знаходилось не за місцем реєстрації та мало стан 9 – направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а тому податковий орган не вважає її податковою звітністю.

Керуючись ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що ТОВ “Кармен-Трейдінг” зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 21621746.

ТОВ “Кармен-Трейдінг” надіслано засобами електронного зв’язку до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатком 5, додатком 3, додатком 2 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2013 року від 11.12.2013 №9079613125.

Дану податкову декларацію з додатками та реєстр виданих та отриманих податкових накладних відповідачем прийнято 11 грудня 2013 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №2. (а.с.23)

Відповідно до акту від 31.01.2014 №000074/26-50-15-01/21621746 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість встановлено порушення пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітність з податку на додану вартість. (а.с.24)

На підставі вищевказаного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25.03.2014 №0007291501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість, а саме нараховано штрафну санкцію в розмірі 170 грн. (а.с.7)

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 49 Податкового кодексу України врегульовано порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно норм абзацу першого пункту 49.9. статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо), забороняється.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктами 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Наказом Державної податкової адміністрації України “Про подання електронної податкової звітності” від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі – Інструкція).

Відповідно до норм Інструкції визначено, що квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) – це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Відповідно до п. 4, 7 розділу ІІ Інструкції податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис";

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

При цьому, згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З відмови відповідача у прийнятті податкової декларації, викладеної в акті перевірки, вбачається підстава відмови – несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Однак, під час розгляду справи відповідач надав пояснення та обґрунтовував свої заперечення тим, що невизнання податкової звітності у зв’язку з незнаходженням позивача за податковою адресою.

Водночас, суд наголошує, що підставою неприйняття податкової звітності слугувала підстава саме неподання або несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.

На що суд зазначає, що податкова декларація з додатками та реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2013 року була отримана податковим органом та прийнята 11 грудня 2013 року, що підтвердженою наявною в матеріалах справи квитанцією №2.

Посилання відповідача щодо підстави незнаходження ТОВ «Кармен-Трейдінг» за податковою адресою для неприйняття податкової звітності судом не береться до уваги, з огляду на наступне.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повне найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Кармен-Трейдінг” знаходиться за адресою: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, будинок 15.

З даної позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року з додатками видно, що зазначено податкову адресу, яке відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на це, суд погоджується з поясненнями позивача, що податковий орган не мав посилатись на відсутність ТОВ «Кармен-Трейдінг» за місцезнаходженням доки до ЄДР не буде внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. А посилання відповідача тільки на довідку про не встановлення ТОВ «Кармен-Трейдінг» за місцезнаходженням є недостатнім та передчасним.

Суд звертає увагу, що в силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем протиправно не визнано податкову декларацію ТОВ «Кармен-Трейдінг» з податку на додану вартість за листопад 2013 року, оскільки не доведено порушення позивачем вимог ані пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, ані п. 48.3, п.48.4, п.48.7 статті 48 Податкового кодексу України при складенні податкової декларації. Тому декларацію слід визнати поданою у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 11 грудня 2013 р.

Крім цього, оскільки суд дійшов попередніх висновків про протиправність дій відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, а отже підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.03.2014 №0007291501 про накладення штрафу в розмірі 170 грн. за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач (представник позивача) не заявляв позовної вимоги щодо відшкодування ТОВ “Кармен-Трейдінг” судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

постановив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Трейдінг" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 №0007291501

3. Визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у невизнанні податкової декларації ТОВ «Кармен-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 21621746) з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

4. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю " Кармен-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 21621746) з додатками поданою у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 11 грудня 2013 р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова