Постанова № 40299858, 05.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2014 року № 826/7986/14

об 11 год. 32 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 №0000262202,

за участю представників сторін:

від позивача Кец І.М.,

від відповідача Титаренко Т.А.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (далі - позивач, ТОВ «Альянс Маркет») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 №0000262202.

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 05.05.2014 №2138/26-58-22-02-18/38316777 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ «Югагроторг» прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 №0000262202 вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 23.05.2014 №0000262202. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» та контрагентом ТОВ «Югагроторг».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» зареєстровано як юридична особа 23.07.2012 №10731020000022793, ідентифікаційний код юридичної особи 38316777, що підтверджено випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.67)

На час розгляду справи ТОВ «Альянс Маркет» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 30.07.2012 року (індивідуальний податковий номер - 383167726584), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200060016.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Югагроторг» за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 та складено акт перевірки від 05.05.2014 №2138/26-58-22-02-18/38316777. ( а.с.20)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Альянс Маркет» встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 212529 грн., в тому числі за листопад 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.05.2014 №0000262202, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму 318794 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 212529 грн. та за штрафними санкціями в сумі 106265 грн. (а.с.18)

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Югагроторг» (постачальник) укладено договір поставки від 24.10.2013 №ТА0587/13, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар (овочі та фрукти) за ціною, в кількості та асортименті, погодженою сторонами а замовленнях на товар. У замовленнях на товар вказується об'єм, дата та час поставки конкретної партії товару. (а.с.32)

До договору надані видаткові накладні від 15.11.2013 №РН-0000005, від 06.11.2013 №РН-0000002, від 08.11.2013 №С301-К01-0261, від 06.11.2013 №РН-0000003, від 14.11.2013 №РН-0000004, від 19.11.2013 №РН-0000006, від 19.11.2013 №РН-0000007, від 23.11.2013 №РН-0000010, від 28.11.2013 №РН-0000011, від 22.11.2013 №РН-0000009, від 19.11.2013 №№РН-0000008.

На ім'я позивач виписані податкові накладні від 19.11.2013 №7, від 22.11.2013 №8, від 15.11.2013 №4, від 06.11.2013 №1, від 28.11.2013 №10, від 19.11.2013 №6, від 19.11.2013 №5, від 06.11.2013 №2, від 14.11.2013 №3, від 23.11.2013 №9.

Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення робіт за договорами підряду, суд наголошує на наступному.

Відповідач на спростування реальності господарських операцій позивача зі спірними контрагентами посилається на акт перевірки ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсоніській області від 31.01.2014 №66/2103-22-06/38152167 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Югагроторг» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за листопад, грудень 2013 року». Згідно наведеного акту зазначено, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Крім цього, податковим органом зазначено, що згідно даних форми №1ДФ кількість працюючих (з урахуванням філій) становить 1 особа, а саме директор підприємства Гриб Володимир Леонідович. Також, відповідач вказує на те, що співробітниками податкового орган убуло здійснено вихід на адресу реєстрації зазначеного підприємства та встановлено, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерхова, багатоквартирна будівля, в якій знаходяться офісні приміщення, однак за вказаною адресою відсутні будь-які ознаки ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Югагроторг». Водночас, перевіркою встановлено, у спірного підприємства відсутні трудові ресурси, власні складські приміщення, транспортні засоби та земельні ділянки.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складе ці в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умові і_ необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності. доступності на ринку тощо: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні і для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 року № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби. - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спірний контрагент не мав можливості поставити товар відповідно до договору, оскільки, як встановлено судом та не спростовано позивачем, у ТОВ «Югагроторг» немає трудових ресурсів, транспортних засобів, складів та ін.

Крім цього, відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Суд не ставить під сумнів використання товару (овочів та фруктів) ТОВ «Альянс Маркет» у своїй діяльності, разом з тим, позивачем на обґрунтування придбання товару саме у ТОВ «Югагроторг» не надано суду прийнятних доказів щодо дійсності проведення господарської діяльності зі спірним контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що ТОВ «Альянс Маркет» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Югагроторг» зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 23.05.2014 №0000262202.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Альянс Маркет» - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Альянс Маркет» (адреса: 03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 5 корп. 2, код ЄДРПОУ 38316777) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 80 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 05 серпня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 11 серпня 2014 року.

Суддя О.А. Соколова