Постанова № 40299728, 13.08.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Житомир справа № 806/3384/14

категорія 10.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ракаловича В.М.,

при секретарі Степанові П.В.,

з участю представника позивача, відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 6643,35 грн,

встановив:

Житомирський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 6643,35 грн. безпідставно отриманої допомоги на випадок безробіття.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідач в період з 15.05.2013року по 07.04.2014 року перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості як безробітний і отримав 6643,35 грн. допомоги по безробіттю. 07.04.2014 року стало відомо, що Відповідач приховав той факт, що він зареєстрований як фізична особа - підприємець. За таких обставин Відповідач відноситься до категорії зайнятого населення і не мав законних підстав на отримання державної допомоги на випадок безробіття. В добровільному порядку Відповідач дані кошти не повернув.

Відповідач в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив і пояснив, що дійсно ще з 11.12.1994 року був зареєстрований як фізична особа - підприємець, але ще в 1995 році звернувся до податкового органу в м.Житомирі про припинення своєї підприємницької діяльності. Більш того, зазначив, що згідно рішення Житомирського господарського суду ще від 07.07.2003 року його підприємницька діяльність була припинена. Після цього жодною підприємницькою діяльністю не займався. При зверненні в травні 20013 року до Позивача для постановки на облік як безробітного був переконаний, що він вже не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" ( надалі - Закон) зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

В розумінні вимог ч.1 ст.4 Закону до зайнятого населення належать особи, які мають доходи від зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.07.2003 року була припинена підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, Відповідача по справі. Дане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося, набуло законної сили.

Відповідно до вимог ст.ст.14,255 КАС України, статті 124 Конституції України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до вимог ст.49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису.

За таких обставин, набрання законної сили зазначеного вище судового рішення позбавляло права Відповідача на продовження своєї підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємеця. Згідно зазначено судового рішення Відповідач був лише зобов'язаний проводити заходи щодо ліквідації своєї підприємницької діяльності.

Позиція представника Позивача зведена виключно до того, що відсутність запису в Єдиному державному реєстрі щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на момент звернення Відповідача для постановки на облік як безробітного позбавляло Відповідача права на отримання статусу безробітного.

Такі доводи Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і є наслідком неправильного трактування зазначених вище правових норм Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Як зазначається в ч.1 ст.4 Закону, обов'язковою умовою для визначення зайнятого населення є отримання особою доходу від зайнятості .

Суд вважає недопустимим невнесення або несвоєчасне внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ототожнювати з діяльністю такої особи, пов'язаної із отриманням доходу.

Слід зазначити також, що статус відомостей Єдиного державного реєстру чітко визначений правовими нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Відповідно до вимог ч.3ст.18 цього Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Суд визнає доводи Відповідача, що після винесення судового рішення від 24.02.2009року вона не займалася підприємницькою діяльністю, як такі, що відповідають зазначеним вище вимогам чинного законодавства. Для спростування таких доводів Відповідача представник Позивача, суб'єкта владних повноважень, всупереч вимогам ст.71 КАС України не надав суду жодних відповідних доказів того, що Відповідач після винесення судового рішення про припинення її підприємницької діяльності продовжувала займатися такою діяльністю.

Більш того, згідно дослідженої судом довідки ДПІ в м.Житомирі від 06.08.2014року Відповідачем за період з 11.12.1994року по 29.05.2014року не задекларована жодна сума загального доходу від підприємницької діяльності.

Доводи Позивача про те, що сам факт неповідомлення Відповідачем Житомирський міський центр зайнятості про відсутність в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення підприємницької діяльності Відповідача є підставою для стягнення з Відповідача 6643,35 грн. допомоги по безробіттю не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

В розумінні вимог пункту 8 ч.1 ст.45 Закону встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг є самостійною підставою для припинення реєстрації безробітного.

За приписами частини другої цієї ж статті 45 Закону таке порушення тягне за собою лише одні правові наслідки, а саме - право на наступну реєстрацію у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, лише не раніше ніж через 90 календарних днів з дня зняття з обліку.

Безспірно, статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у частинах 2 та 3 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В судовому засіданні підтверджено, що на день звернення Відповідача до Житомирського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного, тобто станом на 15.05.2013 року, в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був відсутній запис про припинення підприємницької діяльності Відповідача.

Вказані відомості Державного реєстру є загальнодоступні і уповноважені особи Позивача мали можливість їх отримати та перевірити правовий статус Відповідача до ухвалення рішення про надання йому статусу безробітного. Зазначені відомості не можна вважати такими, що виникли після реєстрації Відповідача безробітним і, відповідно, їх неподання тягне наслідки, що визначені частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що на період звернення до Житомирського міського центру зайнятості Відповідач відносився до категорії незайнятих громадян, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, та мав право на постановку на облік та отримання державної допомоги по безробіттю, визначеної Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" .

Керуючись ст.ст.86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

у задоволенні позову Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 14 серпня 2014 р.