Постанова № 40299691, 05.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2014 року № 826/7147/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Формула" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372203 від 17.01.2014 встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула» (далі - позивач, ТОВ «СК «Формула») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 26.12.2013 №485/1-26-50-22-03-36958905 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Дніпронафтозбут», прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203, яке позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду не надав клопотань про відкладення розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Формула», зареєстровано як юридичну особу Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією від 15.03.2010 №10681020000025736, ідентифікаційний код юридичної особи 36958905, відповідно до виписки та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту. (т.1 а.с.250)

На час розгляду справи позивача зареєстровано як платник податку на додану вартість з 30.03.2010 року, згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200007366. (т.2 а.с.24)

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «СК «Формула» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Дніпронафтозбут», в результаті чого складено акт перевірки від 26.12.2013 №485/1-26-50-22-03-36958905. (т.1 а.с.11)

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «СК «Формула», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 60399,00 грн., а саме у липні 2013 року у сумі 60399,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90599,00 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 60399,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30200,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «СК «Формула» та ТОВ «Дніпронафтозбут» з метою штучного формування податкового кредиту, за відсутності факту реальності господарських операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «СК «Формула» (покупець) та ТОВ «Дніпронафтозбут» (продавець) укладено договір від 01.04.2013 №043004 поставки пального та його передачі за бланками, відповідно до якого продавець зобов'язується передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму. (т.1 а.с.80) До даного договору надано додатки №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7. (т.1 а.с.85-92)

Також між сторонами укладено договір від 01.04.2013 №043003, відповідно до якого продавець зобов'язується передати пальне та надати послуги, а покупець зобов'язується прийняти пальне та отримати послуги і сплатити їх вартість. Передача пального або надання послуг продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС користувачам по пред'явленню останнім старт-карт. Перелік АЗС з номером емітента та номером ТО визначено у додатку №1 до цього договору. (т.1 а.с.94)

До цього договору надано додатки №1, №2.

На виконання цих договорів до матеріалів справи надані видаткові накладні від 31.07.2013 №761, від 31.07.2013 №760, податкові накладні від 01.07.2013 №2, від 02.07.2013 №6, від 03.07.2013 №12, від 04.07.2013 №17, від 05.07.2013 №22, від 06.07.2013 №26, від 07.07.2013 №30, від 08.07.2013 №34, від 09.07.2013 №40, від 10.07.2013 №46, від 11.07.2013 №52, від 12.07.2013 №57, від 13.07.2013 №61, від 14.07.2013 №65, від 15.07.2013 №70, від 16.07.2013 №75, від 17.07.2013 №79, від 18.07.2013 №85, від 19.07.2013 №89, від 20.07.2013 №93, від 21.07.2013 №97, від 22.07.2013 №102, від 23.07.2013 №107, від 24.07.2013 №111, від 25.07.2013 №115, від 26.07.2013 №119, від 27.07.2013 №123, від 28.07.2013 №127, від 29.07.2013 №131, від 31.07.2013 №143, від 31.07.2013 №145, від 31.07.2013 №155, розрахунки від 31.07.2013 №154.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення. (т.1 а.с.103)

До матеріалів справи надано договір оренди від 04.02.2013 №05-02/13, відповідно до якого ТОВ «Дніпронафтозбут» приймає у користування автозаправний комплекс за адресою Дніпропетровська область, с. Дороге, вул. Кооперативна 4А, договір оренди від 04.02.2013 №04-02/13, відповідно до якого ТОВ «Дніпронафтозбут» приймає у користування автозаправний комплекс за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Димитрова, 219, договір оренди від 04.02.2013 №0402, відповідно до якого ТОВ «Дніпронафтозбут» приймає у користування автозаправний комплекс за адресою Дніпропетровська область, смт. Ілларіоново, вул. Харківська, 84. (т.1 а.с.114, 117, 119)

Між ТОВ «СК «Формула» (покупець) та Українським державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (продавець) укладено договір від 29.01.2013 №СКФ/СК/ПО/001-6503, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість та вартість якого зазначено у додатку до договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість згідно умов даного договору кількість товару, що поставляється відповідно до цього договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків покупця. (т.1 а.с.122)

До цього договору надано додаток №1 та №2, додаткову угоду №1 від 30.10.2013 року.

На підтвердження виконання цього договору до матеріалів справи надано видаткові накладні видаткові накладні від 31.07.2013 №22557, від 31.07.2013 №22558, від 31.07.2013 №22559, від 31.07.2013 №22560.

Також до матеріалів справи надано договір поставки товарів з використанням пластикових саміт-карт за державні кошти від 10.04.2013 №СКФ/СК/ВП/001-7124, який укладено позивачем (продавець) з Державним підприємством спеціального зв'язку (покупець), відповідно до якого продавець поставляє покупцю товари на умовах на умовах: EXW - адреса АЗС, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки завантаження товару здійснюється силами покупця.

Аналогічні договори поставки товару з використанням пластикових старт-карт позивачем укладено з ТОВ «Лозівський молочний завод» (договір від 01.11.2011 №СКФ/СК/ПО/014-2650, видаткова накладна від 31.07.2013 №23260), ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (договір від 01.05.2011 №СКФ/ВП/СК/50511, видаткова накладна від 31.07.2013 №21274, від 31.07.2013 №22078, акти прийому-передачі нефтєпродуктів), ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (договір від 01.07.2010 №СКФ/СК/ПО/40010841, видаткова накладні від 31.07.2013 №22113), ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» (договір від 01.05.2011 №СКФ/СК/ВП/004-1444, видаткова накладна від 31.07.2013 №23228), ДП «Придніпровська залізниця» (договір від 01.04.2013 №ПР/НХ-13114/НЮ, видаткова накладна від 15.07.2013 №Т-6516, від 08.07.2013 №Т-6236, від 03.07.2013 №Т-6079, договір від 04.04.2013 №ПР/НХ-13134/НЮ, видаткові накладні від 08.07.2013 №Т-6235, від 03.07.2013 №Т-6080, від 15.07.2013 №Т-6514, від 04.07.2013 №Т-6179), ТОВ «Майстер-Буд» (договір від 01.07.2010 №СКФ/БД/ПО/40017420, видаткова накладна від 05.07.2013 №Т-6212, від 09.07.2013 №Т-6303, від 17.07.2013 №Т-6618, від 30.07.2013 №Т-7003), ТОВ «Укртехбізнес» (договір від 01.07.2013 №СКФ/СК/ПО/004-7646, видаткові накладні від 31.07.2013 №22870)

Також до матеріалів справи надані копії звіту процесінгового центру ТОВ «СК «Формула», а саме обороти по обслуговуванню фірми, з яких вбачається що контрагенти користувались послугами ТОВ «СК «Формула», а саме вбачається яке саме підприємство здійснювало отримання товарів з використанням пластикових старт-карт, на якому об'єкті АЗС, в якій кількості (т.1 а.с.238-244)

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та спірними контрагентами, вказано на висновки акту перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів від 15.11.2013 №1171/22-03 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпронафтозбут» з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ «Сервісна компанія «Формула» за липень 2013 року.

Відповідно цього акту встановлено, що ТОВ «Дніпронафтозбуд» укладав угоди на перевезення вантажів з особами (перевізниками), які не мали можливості здійснювати послуги з перевезення вантажу і зв'язку з відсутністю транспортного засобу, що не підтверджує реальність здійснення перевезення вантажів та факту подання вантажоодержувачу перевізником вантажу. Крім цього, в акті зазначено, що товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам діючого законодавства.

Водночас суд зазначає, що відповідачем невірно трактовано договори, укладені позивачем із спірним контрагентом та під час перевірки не було надано повний пакет документів, а тому податковим органом не встановлено всіх обставин та не досліджено об'єктивно всіх обставин взаємовідносин ТОВ «СК «Формула» та ТОВ «Дніпронафтозбут».

З договору між позивачем та спірним контрагентом та звітів процесінгового центру вбачається, що пальне придбавалось позивачем, однак воно було реалізовано на АЗС спірного контрагента, тобто твердження податкового органу, що пальне поставлялось і не надано товарно-транспортних накладних є помилковим.

Щодо доцільності господарської діяльності позивача є в тому, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем придбавалось пальне за нижчою ціною, у за використанням старт-карток та укладених договорів із подальшими контрагентами продавалось за вищою, тобто вигода та прибуток позивачем було отримано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «СК «Формула» та ТОВ «Дніпронафтозбут» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів зі спірними контрагентами не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «СК «Формула».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Формула» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000372203 - задовольнити.

Визнати протиправним та касувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.01.2014 №0000372203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Формула» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова