Постанова № 40299361, 16.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 липня 2014 року №826/15481/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

казенного підприємства спеціального приладобування «Арсенал»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборі України у місті Києві

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013 №36626552201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Казенне підприємство спеціального приладобування «Арсенал» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборі України у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2013 №36626552201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.08.2013 №187/26-55-22-01/14307357, прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №36626552201.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку казенного підприємства спеціального приладобування «Арсенал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення казенним підприємством спеціального приладобування «Арсенал», зокрема, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 138.1.1 пунктів 138.1, 138.2, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 314 606,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 06.08.2013 №187/26-55-22-01/14307357 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №36626552201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 327 707,00 грн. у тому числі: 314 606,00 грн. – основний платіж, 13 101,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.08.2013 №187/26-55-22-01/14307357 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між казенним підприємством спеціального приладобування «Арсенал» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Головпостачінвест» за договором від 29.03.2010 №7-3/94-342-10;

товариством з обмеженою відповідальністю «Планета-ресурс» за договором від 28.04.2011 №10-3/23-194-11;

товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд-телеком» за договором від 12.04.2010 №75;

товариством з обмеженою відповідальністю «Угра» за договором від 07.12.2011 №01739.

Суд звертає увагу, що реальність господарських операцій між казенним підприємством спеціального приладобування «Арсенал» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Головпостачінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Планета-ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд-телеком», товариством з обмеженою відповідальністю «Угра» за вказаними договорами встановлювалась і досліджувалась в адміністративній справі №826/15476/13а.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 №826/15476/13а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2013 №826/15476/13а, а адміністративний позов казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 №36426552201 та від 21.08.2013 №36526552201.

З постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 №826/15476/13а вбачається, що судом досліджувались висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.08.2013 №187/26-55-22-01/14307357 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між казенним підприємством спеціального приладобування «Арсенал» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Головпостачінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Планета-ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд-телеком», товариством з обмеженою відповідальністю «Угра», товарність операцій Київським апеляційним адміністративним судом встановлена.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов’язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 №826/15476/13а набрала законної сили 04.03.2014, про що свідчать матеріали справи. Зазначеним судом рішенням надано оцінку висновкам акту перевірки від 06.08.2013 №187/26-55-22-01/14307357 щодо взаємовідносин позивача із його контрагентами, і як наслідок, правильність формування даних податкового обліку позивача внаслідок таких взаємовідносин.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено реальність господарських операцій між казенним підприємством спеціального приладобування «Арсенал» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Головпостачінвест», товариством з обмеженою відповідальністю «Планета-ресурс», товариством з обмеженою відповідальністю «Даймонд-телеком», товариством з обмеженою відповідальністю «Угра» за договорами від 29.03.2010 №7-3/94-342-10, від 28.04.2011 №10-3/23-194-11, від 12.04.2010 №75, що є предметом оскарження в даній справі, а також встановлено відсутність порушення фіскальних інтересів держави внаслідок вказаних взаємовідносин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.08.2013 №36626552201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.