Ухвала суду № 40299158, 08.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2014 року м. Київ № 826/11577/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії»до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною і скасування постанови від 09 липня 2014 року № 000364 про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії» (далі - позивач, ВАТ «Аерофлот - російській авіалінії») в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії» з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною і скасування постанови від 09 липня 2014 року № 000364 про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації.

В силу норм ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Частиною першою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Також нормою п. 2 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви повинен перевірити чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Так, згідно із ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника (ч. 5 ст. 106 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Також, ч. 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Одночасно за приписами норм ч. 6 цієї ж статті Кодексу довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Зокрема, порядок консульської легалізації встановлюється Міністерством закордонних справ України (ст. 54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02 квітня 1994 року № 127/94) та Інструкцією про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом Міністерства закордонних справ України від 04 червня 2002 року № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 26 червня 2002 року № 535/6823.

Разом із тим, відповідно до статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (дата приєднання України - 10.01.2002р., дата набрання чинності в Україні - 22.12.2003р.), єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису або якості, в якій виступала особа, що підписала документ, автентичності відбитку печатки або штампа, яким скріплено документ, є проставлення апостиля компетентними органами держави, в якій документ був складений. Згідно з положеннями даної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний у будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Водночас Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасовуються будь-які додаткові засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. Такими є договори про правову допомогу між Україною та Грузією, Молдовою, Узбекистаном, Литвою, Латвією, Естонією, Чехією, Угорщиною, Польщею, Монголією, Македонією, В'єтнамом, КНР та іншими. У відносинах між Україною та країнами СНД чинною є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (дата ратифікації - .10.11.1994р., дата набрання сили в Україні - 14.04.1995р.).

Згідно ст. 13 цієї Конвенції документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і по встановленій формі і скріплені гербовою печаттю, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

За результатами дослідження змісту поданого позову та доданих до нього матеріалів суд встановлено відсутність в матеріалах такої позовної заяви ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» (Російська Федерація) документу на підтвердження повноважень представника позивача - генерального представника Івченка О.В. на підписання та подання цього позові від імені підприємства-нерезидента (ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії»). Натомість до матеріалів позову було додана копія з копії нотаріально завіреної на території Росії (м. Москва) довіреності від 26.04.2011р., реєстраційний номер в Реєстрі 3-2347, виданої ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», в особі генерального директора Савєльєва В.Г., на уповноваження Івченка О.В. на вчинення певних дій від імені довірителя, без встановлення строку дії. Дана копія не містить а ні підпису і печатки відповідного нотаріуса Російської Федерації (ОСОБА_3.), а ні підписів уповноважених посадових осіб і гербових печаток ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», а тому як наслідок не може бути визнаним як офіційний документ на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах п'яти днів з дня отримання цієї ухвали суду.

Виявлені судом недоліки позовної заяви ВАТ «Аерофлот - російській авіалінії» можуть бути усунуті шляхом подання до суду належних документів на підтвердження повноважень Івченка О.В. на подання та підписання позовної заяви (вх. № 826/11577/14 від 07.08.2014р.) від імені ВАТ «Аерофлот - російській авіалінії» (Росія), або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російській авіалінії» залишити без руху.

2. Встановити Відкритому акціонерному товариству «Аерофлот - російській авіалінії» строк для усунення недоліків в межах п'яти днів з дня отримання ним ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 08 серпня 2014 року № 826/11577/14.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова