ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 серпня 2014 року № 826/11554/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва
до
Державного підприємства "Київська військово-картографічна фабрика"
про
стягнення заборгованості
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Мндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до ДП «Київська військова картографічна фабрика» про стягнення податкового боргу в сумі 1 562 269,55 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення податкового боргу.
Відповідач - ДП «Київська військова картографічна фабрика» - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що позивачем вчиняються дії щодо розстрочення податкового боргу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Київська військово-картографічна фабрика» зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.01.1993 за № 10741450000025638 та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Станом на 17.07.2014 ДП «КВКФ» має податкову заборгованість в розмірі 1 614541,51 грн., а саме:
- по земельному податку з юридичних осіб: 30.03.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.04.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.05.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.06.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.07.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.08.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного подало №9007369964 від 18.02.2013; 30.09.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.10.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.11.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.12.2013 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 30.01.2014 нараховано 18460,62 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9007369964 від 18.02.2013; 02.03.2014 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9008012258 від 18.02.2014; 30.03.2014 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9008012258 від 18.02.2014; 30.04.2014 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9008012258 від 18.02.2014; 30.05.2014 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9008012258 від 18.02.2014; 20.06.2014 нараховано 1739,77 грн.; 30.06.2014 нараховано 18460,58 грн. згідно податкового розрахунку земельного податку №9008012258 від 18.02.2014.
- з податку на додану вартість: 35844,00 грн. згідно декларації №9014707790 від 20.03.2013; 25801,00 грн. згідно декларації №9022662166 від 22.04.2013; 48355,00 грн. згідно декларації №9035962204 від 18.06.2013; 43846,00 грн. згідно декларації №9042720552 від 17.07.2013; 42406, 00 грн. згідно декларації №9051680045 від 20.08.2013; 51333,00 грн. згідно декларації №9058097568 від 18.09.2013; 40154,00 грн. згідно декларації №9066599460 від 21.10.2013; 42675,00 грн. згідно декларації №9074435232 від 19.11.2013; 39367,00 грн. згідно декларації №9082215320 від 19.12.2013; 64068,00 грн. згідно декларації №9088351892 від 20.01.2014; 12512,00 грн. згідно декларації №9007980265 від 18.02.2014; 32025,00 грн. згідно декларації №9014159876 від 18.03.2014; 5488,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку №9018850210 за 01.02.2014; 165,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку №9018850210 від09.04.2014; 41362,00 грн. згідно декларації №9020713534 від 16.04.2014; 11344,00 грн. згідно декларації №9028387710 від 19.05.2014; 35813,00 грн. згідно декларації №9034990174 від 19.06.2014.
Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України передбачено, що податкові зобов’язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов’язань у зазначених податкових деклараціях з податку на додану вартість відповідно до положень п.54.1 ст. 54 ПК України вважаються узгодженими у день подання відповідних декларацій та оскарженню не підлягають.
Такі зобов’язання підлягають сплаті щомісяця протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, самостійно визначені податкові зобов’язання з плати за землю та з податку на додану вартість відповідачем сплачені не були.
Також, згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №0013941506 від 05.06.2014 нараховано податкові зобов’язання з земельного податку в сумі 1739,77 грн.; . згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №0013941506 від 05.06.2014 нараховано податкові зобов’язання з земельного податку в сумі 1960,23 грн.; згідно податкового повідомлення-рішення №0001621504 від 23.01.2014 нараховано 170 грн. з частини прибутку державних підприємств.
Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Як вбачається з матеріалів справи зазначені податкові повідомлення-рішення надсилалось відповідачу за його податковою адресою та були вручені представнику відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що згадувані податкові повідомлення-рішення оскаржені не були.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідач доказів сплати податкових зобов’язань, визначених зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлені законом строки суду не надав. Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
Аналогічні правові норми закріплені в пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 04.04.2011 №3305.
Доказів оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.
Відповідно до наданих позивачем документів, станом на момент розгляду справи загальний розмір податкового боргу становить 871 797,32 грн.
Податковим органом заявлено вимогу про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1 614 541,51 грн., проте податковим органом не надано суду доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу в сумі 742 744,2 грн., отже позовні вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 871 797,32 грн., наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи; суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог в частині.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства «Київська військово-картографічна фабрика» податковий боргу в розмірі 871 797,32 грн.: з податку на додану вартість в сумі 572 558 (п’ятсот сімдесят дві тисячі п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. на бюджетний рахунок №31119029700011 одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100; земельний податок з юридичних осіб в сумі 299 069 (двісті дев’яносто дев’ять тисяч шістдесят дев’ять) грн.. 32 коп. на бюджетний рахунок 3217811700011 одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100; частину прибутку державних підприємств в сумі 170 (сто сімдесят) грн.. на бюджетний рахунок №30009074700011, одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21010100.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Келеберда
Судове рішення № 40298187, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 29.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/11554/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: