Постанова № 40297602, 04.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2014 року 15:07 № 826/9169/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Інспекція з питань захисту прав споживачів у Житомирській області (далі – позивач, Інспекція) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі – відповідач, ТОВ «Дієса») про стягнення штрафу у розмірі 4 250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до відповідача було застосовано штрафні санкції, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», однак ним в добровільному порядку штраф не сплачений, що обумовило позивача звернутися до суду та стягнути вказану суму штрафу в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату. час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, письмових заперечень проти позову не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем на підставі згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 р. № 5469-2-7/6, у зв’язку з отриманням звернення Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району м. Києва від 405/01-01 від 26.11.2013 р., наказу від 04.12.2013 року № 322, направлення від 04.12.2013 року № 147 проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань перевірки характеристик продукції (велика та дрібна побутова техніка) у магазині Ельдорадо ТОВ «Дієса» за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. К Лібкнехта, 26.

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 05.12.2013 року № 131, в якому зафіксовано виявлені порушення відповідачем, а саме встановлено, що на електрообладнанні, зазначеному в акті перевірки (побутова техніка) та на супроводжуючих документах не нанесено маркування національним знаком відповідності, що за визначенням Інспекції є порушенням п. 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 785, п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1149.

Також, в акті перевірки зазначено, що суб’єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, не надано документацію (накладні, тощо), що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, зазначену в акті перевірки.

На підставі акту перевірки Інспекцією прийнято рішення № 168 від 19.12.2013 р. про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, рішення № 169 від 19.12.2013 р. про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

У зв’язку з виявленими порушеннями, позивачем складено протокол № 086 від 05.12.2013 року про вчинене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На підставі висновків, викладених в акті, вищевказаних рішень, відповідачем прийнято постанову від 20.12.2013 р. № 91 про накладення штрафних санкцій за порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме при розповсюдженні продукції (побутова техніка), на якій відсутній Національний знак відповідності, що не відповідає вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 785 зі змінами, внесеними від 20.06.2012 року № 631 та Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1149 зі змінами, внесеними від 29.08.2012 року № 810 у вигляді штрафу в розмірі 4 250,00 грн.

Підставою для звернення позивача з позовом стало несплата відповідачем в добровільному порядку вказаної суми штрафу відповідно до постанови від 20.12.2013 р. № 91.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010 року, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог; здійснюють інші повноваження.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції (ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позапланової виїзної перевірки у магазині Ельдорадо ТОВ «Дієса» (адреса: Житомирська область, м. Бердичів, вул. К Лібкнехта, 26) були велика та дрібна побутова техніка, зокрема, мультиварка Moulinex MK 302 E30, праска Tefal FV 5378, FV 5333, міксер Fhilips HR 1453, фен-щітка Fhilips HР 8655.

В ході проведення вказаної перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду встановлено, що на електрообладнанні, пакуванні та супровідних документах не нанесено маркування Національним знаком відповідності, а також суб’єктом господарювання не надано документацію (накладні, тощо), що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, що зазначену в акті перевірки.

Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 785 зі змінами, внесеними від 20.06.2012 року № 631 встановлює вимоги стосовно електромагнітної сумісності обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Відповідно до п.17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 785 визначено, що

на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. № 1599.

Відповідно п.19 вказаного Технічного регламенту, національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 р. № 1599.

Також, Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1149 зі змінами встановлює вимоги до низьковольтного електричного обладнання та його введення в обіг або в експлуатацію на ринку України.

Згідно положень вказаного Технічного регламенту, введення в обіг низьковольтного електричного обладнання можливе тільки в разі, коли воно не загрожує безпеці людей, свійських тварин або майна за умови належного встановлення, обслуговування та використання за призначенням, для якого воно створене.

Пунктом 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 р. № 1149 передбачеено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність (п.10 Технічного регламенту).

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання за порушення цього Закону, зокрема, за порушення правил застосування і нанесення Національного знака відповідності несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Так, у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вимог законодавства Інспекцією винесено постанову від 20.12.2013 р. № 91, яка передбачає застосування штрафних санкцій до відповідача у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4 250,00 грн.

В той час, судом встановлено, що відповідачем було оскаржено вказану постанову у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2014 року в адміністративній справі № 826/6663/14 за позовом ТОВ «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 91 від 20.12.2013 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Разом з тим, суд не бере до уваги постанову суду в якості належного доказу, оскільки в матеріалах справи відсутні докази набрання вказаним рішення законної сили.

В той час, в межах даної справи відповідачем не надано письмових заперечень проти позову та доказів того, що ним не порушувались положення законодавства у сфері державного ринкового нагляду і контролю продукції.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду даної справи по суті зазначений вище штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4 250 грн. відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Згідно ч. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-ХІІ (із змінами та доповненнями), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єкті.

Згідно пункту 6.5 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, інспекції мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та достовірно встановлено допущення відповідачем порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та відповідно застосовано штрафні санкції, відтак у суду наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У даному випадку, відповідачем не спростовано твердження позивача та не надано відповідних доказів в підтвердження протиправності накладення штрафу.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 4 250,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» (код ЄДРПОУ 36483471; адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 45) штраф у розмірі 4 250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) грн. 00 коп. на підставі постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області № 91 від 20.12.2013 року за наступними реквізитами: р/р 31115106700002, код платежу 21081100, МФО 811039, банк ГУ ДКУ у Житомирській області, ЗКПО 38035726, одержувач: Державний бюджет м. Житомир.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко