Ухвала суду № 40296495, 11.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2014 року м. Київ К/800/45735/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013

у справі № 818/3731/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе»

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби від 25.04.2013 № 0000251550/21980.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2013 року, складено акт № 1178/15.5-22/05747991 від 05.04.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року (рядок 19 декларації) на суму 16 983,38 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.04.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000251550/21980 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 16 983 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним включенням в обрахування податкового кредиту за лютий 2013 року податкової накладної № 180 від 31.10.2011, отриманої від ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», тобто за межами встановленого строку в 365 днів.

Також судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» визначене виробником та виконавцем послуг у м. Суми з централізованого опалення та постачання гарячої води в межах території обслуговування. На вказаний вид діяльності позивач має ліцензії № 578305 та № 578304 від 13.10.2011.

За договором оренди № 1/44 від 01.09.2010 позивач прийняв у тимчасове користування за плату майно, що належить ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», згідно з переліком. У зв'язку з наданням у жовтні 2011 року послуг з оренди ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» оформило податкову накладну № 180 від 31.10.2011 на суму 36 305 269,20 грн., в т.ч. ПДВ - 6 050 878,20 грн.

Податкова накладна № 180 від 31.10.2011 відображена в реєстрі податкових накладних за жовтень 2011 року ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» під № 1364, отриманої від TOB «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» за оренду основних засобів у жовтні 2011 року згідно договору оренди № 1/44 від 01.09.2010.

Задовольняючи позов суд першої інстанцій виходив з того, що оскільки в лютому 2013 року ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» сплатило ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» орендні платежі за жовтень 2011 року на загальну суму 10 320 105,67 грн. (відповідно до платіжних доручень № 2702 від 20.02.2013, № 3040 від 22.02.2013, № 3184 від 26.02.2013, № 3380 від 27.02.2013) то загальна частка сплаченого ПДВ у лютому 2013 року відповідно до податкової накладної № 180 від 31.10.2011 становить 0,2843 (10 320 105,67 грн./36 305 269,2 грн. = 0,2843), а тому позивач правомірно відніс до податкового кредиту з ПДВ за лютий 2013 року суму фактично сплаченого ПДВ пропорційно частці виробленої теплової енергії для потреб населення та бюджетних споживачів та частці фактично сплаченого ПДВ у лютому 2013 року в розмірі 16 983,38 грн.

Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції посилався на те, що оскільки спірна податкова накладна видана до дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, тому відсутні підстави для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість із застосуванням касового методу.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абз. 3, 4 п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з п. 187.10 ст. 187 ПК України у разі якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.

Положеннями пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Як встановлено в судовому порядку, податкова накладна, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за лютий 2013 року була виписана у жовтні 2011 року, тобто до дати списання коштів з банківського рахунку платника податку - позивача (лютий 2013 року).

Враховуючи, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок, що включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за лютий 2013 року на підставі податкової накладної, виданої до дати списання коштів з банківського рахунку платника податку - позивача, є безпідставним.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе» відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний