Ухвала суду № 40296472, 22.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2014 р. м. Київ К/9991/34518/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Моторного О.А., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року

у справі №2а-1435/10/6/0170/13

за позовом Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області

до Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» (надалі - ПАТ «ДАК «Титан»)

про стягнення заборгованості, -

встановив:

У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, поставлено питання про стягнення заборгованість по земельному податку в сумі 2019298,17грн. за рахунок коштів ПАТ «ДАК «Титан», з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника: філія АТ «УКРЕКСІМБАНК», АР Крим, рахунок №2604100018155, МФО 324786; філія ПАТ ПІБ в м. Армянськ, АР Крим, рахунок №26007301390361; філія АТ«УКРЕКСІМБАНК», АР Крим, рахунок №2600400028155, МФО 324786.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Стягнено заборгованість по земельному податку в сумі 2019298,17грн. за рахунок коштів ПАТ «ДАК «Титан», з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника: філія АТ «УКРЕКСІМБАНК»,АР Крим, рахунок №2604100018155, МФО 324786; філія ПАТ ПІБ в м.Армянськ, АР КРИМ, рахунок №26007301390361; філія АТ«УКРЕКСІМБАНК», АР Крим, рахунок №2600400028155, МФО 324786. Стягнену суму перерахувано на користь: Григорівської сільської ради Чаплинського району в сумі 101666,98грн., із них - основного платежу 68381,97 грн., штрафної санкції 33285,01грн. на розрахунковий рахунок № 33214813700303, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802; П.Константинівської сільської ради Чаплинського району в сумі 1434088,05грн., із них - основного платежу 964578,26грн., штрафної санкції 469509,79грн. на розрахунковий рахунок № 33215813700313, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802; Червоночабанської сільської ради Каланчацького району в сумі 483543,14грн. на розрахунковий рахунок 33216811700198, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Титан» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.

Крім того, на адресу суду касаційної інстанції від ПАТ «ДАК «Титан» надійшли доповнення до касаційної скарги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, в 2004 році Скадовською МДПІ була проведена позапланова документальна перевірка правильності обчислення та сплати товариством податку за землю до місцевих бюджетів Чаплинського та Каланчацького районів за період з 01.01.2002 року по 01.07.2004 рік, про що складено акт №78/26/05762329 від 06 вересня 2004 року. За наслідками проведеної перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення ВАТ «ДАК «Титан» вимог ст.8 Закону України «Про плату за землю», а саме, не донарахування та недоплата податку за вказаний період на загальну суму 1692380,72грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.09.2004 року №0000012600/0 та №0000092600/0.

Відповідно до п.5.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Як встановлено судами попередніх інстанції, строк розгляду скарги продовжений та 08.10.2004р. першим заступником начальника Скадовської МДПІ прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 08.09.2004р. залишені без змін, а скарга ДАК «Титан»- без задоволення. На адресу відповідача були спрямовані податкові повідомлення - рішення від 08.10.2004р. №0000012600/1, №0000092600/1.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу ВАТ «ДАК «Титан» звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2004 року №0000012600/1 та №0000092600/1.

Господарським судом Херсонської області 08 квітня 2005 року були визнані недійсні оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Однак, постановою Запорізького апеляційного господарського суд у від 19 серпня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається зі ст.85 Господарського-процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Згідно зі статтею 105 ГПК постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Тобто, з моменту прийняття рішення Запорізьким апеляційним господарським судом 19.08.2005 року податкове зобов'язання ДАК «Титан» зі сплати земельного податку стало узгодженим та з 30.08.2005 року набуло статусу податкового боргу.

Однак, рішенням Вищого адміністративного суду України від 22.03.2007 касаційна скарга ДАК «Титан» задоволена частково, рішення першої та другої інстанції скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до господарського суду Херсонської області. Первісний відповідач Складовська МДПІ був замінений на правонаступника - Чаплинську МДПІ при розгляді касаційної скарги Вищим адміністративним судом України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволені частково: податкове повідомлення-рішення Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.09.2004. №0000012600/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 253085,25грн. та застосування 126542,62грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.09.2004 №0000092600/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 81264,18грн. та застосування 40632,11грн. штрафу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009р. по справі №4374/2008 апеляційна скарга залишена без задоволення, постанова господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. - без змін.

Отже, з моменту прийняття відповідного рішення судом апеляційної інстанції податкове зобов'язання відповідача знов набуло статус узгодженого, та відповідно до положення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в платника податку виник обов'язок протягом 10 днів добровільно сплатити суму донарахованого податкового зобов'язання.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011р. касаційна скарга ВАТ «ДАК «Титан» залишена без задоволення, а постанова Господарського суду Херсонської області від 20.11.2007р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009р. залишена без змін.

Як вбачається з п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Відповідно до матеріалів справи, адміністративний позов про стягнення податкового боргу був поданий податковим органом до Окружного адміністративного суду АР Крим 21.01.2011 року, згідно з відбиту поштового штемпеля на конверті, тобто у межах строку передбаченого законом.

Згідно з підпунктами 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.