Постанова № 40296394, 26.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2014 року № 826/11468/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту також – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві, щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» за результатами якої складено акт від 30.07.2014р. № 698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві, щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» від 30.07.2014р. №698/3-22-08;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України Акт від 30.07.2014р. №698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ»;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість;

- судові витрати стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ», ідентифікаційний код 39197717.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем допущено порушення положень Податкового кодексу України (надалі – ПК України), Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 р. (надалі – Порядок №1232), Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22.04.2011 р. (надалі – Методичні рекомендації №236) під час винесення акту №698/3-22-08, а саме протиправно зафіксовані висновки про відсутність реальних господарських операцій під час проведення зустрічної звірки.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, позаяк складений акт №698/3-22-08 не породжує щодо позивача жодних правових наслідків, і не є обов’язковим для платника податків, з огляду про що у задоволенні позову просив відмовити.

21.08.2014р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

30 липня 2014 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м. Києва проводилась зустрічна звірка, за результатами якої було складено акт №698/3-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест», код ЄДРПОУ 39197717 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Чиста оселя», код за ЄДРПОУ 37435476 за період 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Позивач категорично не погоджується з відповідністю дій відповідача при здійсненні заходів скерованих на проведення зустрічної звірки імперативним приписам податкового законодавства, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення зустрічних звірок; а висновки, викладені в акті №698/3-22-08 на переконання позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, що у свою чергу призводить до порушення прав та законних інтересів позивача як суб’єкта господарювання. З огляду на вищевикладене позивач оскаржив дії щодо складання акту №698/3-22-08 до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до ст.74 Податкового Кодексу України податкова інформація є власністю держави і може використовуватися лише для визначених Податковим кодексом цілей.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у відповідності до п.п. 62.1.2 п.62.1 ст.62 ПКУ, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПКУ податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримали законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно – аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів влади чи органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.

Водночас, згідно до пункту 73.1 статті 73 Податкового кодексу України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також: підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між: ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року №236 (далі по тексту - Методичні рекомендації) з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, отриманий органом ДПС - виконавцем запит реєструється як вхідна кореспонденція у загальному порядку.

Відповідно до абз. 4 п.3.2 Методичних рекомендацій у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підстави, строки та процедура проведення зустрічних звірок передбачено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Згідно з п.2 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пункт 3 Порядку визначає, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець)надсшає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Таким чином, зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що підставою для проведення зустрічної звірки є запит іншого податкового органу про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. У разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Разом з тим, у акті відсутні посилання про скерування на адресу позивача письмового запиту. При цьому, зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки слідує, що його було складено виключно на підставі поданих позивачем до органу державної податкової служби податкових декларацій в електронному вигляді.

В той час як, згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3 ст. 18 Закону).

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру інформації про відсутність ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» за його місцезнаходженням суду не надано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність доводів ДПІ про відсутність позивача за його місцезнаходженням.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що за відсутності можливості вручити запит про надання інформації безпосередньо платнику податків, податковий орган повинен був направити такий запит поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як передбачено п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Доказів направлення такого запиту на адресу позивача та повернення поштового відправлення через відсутність підприємства за його місцезнаходженням в акті не вказано.

Згідно п. 73.5 Податкового кодексу України та п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

В силу п. 3 Порядку № 1232 зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб'єкт господарювання, дані якого підлягають звірці, перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває інший платник податків. В інших випадках зустрічна звірка проводиться на підставі запитів інших органів державної податкової служби (ініціаторів) на проведення зустрічної звірки.

Однак, відповідачем не надано належних доказів, що такий запит був направлений /вручений позивачу перед проведенням зустрічної звірки.

Водночас, відповідно до пп. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно п. 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт).

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що відповідачем під час складення вказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, але викладені висновки з приводу обставин здійснення ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» господарської діяльності.

Таким чином, обставини справи свідчать, що відповідачем в ході проведення зустрічної звірки фактично здійснено перевірку.

При цьому, акт про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому податковий орган робить висновок про порушення цивільного законодавства, відсутність факту реального здійснення діяльності спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки та на переконання суду не носить правового підґрунтя.

Так, зі змісту акту вбачається, що відповідач дійшов до наступних висновків: - маніпулювання показниками декларації з ПДВ за червень 2014 року та додатків до неї; - неможливість фактичного здійснення ТОВ «Лакшері Інвест» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; - ТОВ «Лакшері Інвест» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду про наступне.

При встановленні факту здійснення господарської операції дослідженню підлягають усі первинні документи, які належать складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідності строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В той час як відповідачем не досліджувалась первинна документація позивача, а відтак доводи відповідача щодо нереальності операцій є необґрунтованими та не носять правового підґрунтя.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.

Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову н цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається ні нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися па відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину і повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК Україні вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства посилаючись на їх нікчемність.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем не прийнято до увагу принцип презумпції правомірності правочину, визначеного на законодавчому рівні ст. 204 ЦК України.

Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.

У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб’єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

Таким чином, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновки суб'єкта владних повноважень про нереальність здійснення господарських операцій та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України.

Виходячи із вищевикладеного суд зазначає, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анульовано показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» є протиправними.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 128, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві, щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» за результатами якої складено акт від 30.07.2014р. № 698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві, щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» від 30.07.2014р. №698/3-22-08.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України Акт від 30.07.2014р. №698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва ГУ Міністерства податків і зборів України у місті Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати у розмірі 73, 08 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКШЕРІ ІНВЕСТ» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур