Рішення № 40292820, 27.08.2014, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/136/14-ц

Провадження №2/149/785/14

Номер рядка звіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2014 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді: Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Шустер О. О.,

за участю представника позивача Олішевського Д. А., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року позивач звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 вересня 2008 року між ЗАТ "Приватбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 252054 -CRED, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 28 000 дол. США на строк до 20 вересня 2010 року. В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за договором, з ОСОБА_2 було укладено договір поруки. Оскільки через неналежне виконання ОСОБА_3 умов договору, утворилась заборгованість, просили солідарно с боржника та поручителя стягнути борг в розмірі 83 128, 70 дол. США, що станом на 12 грудня 2013 року становить 664 447 грн. 68 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що ОСОБА_3 неналежно виконував умови договору, нерегулярно та не повністю вносячи кошти на погашення кредиту та недотримуючись відповідного графіка погашення кредиту та відсотків, в результаті чого утворилась кредитна заборгованість. Поручитель ОСОБА_2 повідомлявся про заборгованість ОСОБА_3 у строки, передбачені ст. 559 ЦК України, однак заборгованість погашена не була, у зв'язку з чим просив задоволити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив, просив застосувати позовну давність, оскільки ОСОБА_3 неналежним чином виконував умови кредитного договору з жовтня 2008 року. Крім того, зазначив, що позивач протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив до нього вимоги, зазначивши, що претензія від 21 березня 2011 року та опис вкладеної поштової кореспонденції не являються доказами направлення йому вимоги, отже порука припинена в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, крім того вказав, що договір поруки він не підписував.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши надані сторонами докази по справі, судом було встановлено наступні обставини.

Згідно пп. 1.1 Статуту ПАТ КБ "Приватбанк", позивач являється правонаступником ЗАТ КБ "Приватбанк" (а. с. 30).

25 вересня 2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 252054 -CRED, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_3 споживчий кредит в розмірі 28 000 дол. США строком до 20 вересня 2010 року зі сплатою за користування кредитом 19, 5 % річних. Цільове призначення кредиту - на споживчі цілі.

Пунктом 4. 3. договору передбачено, що при порушенні позичальником ряду обов'язків по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідальність сторін при порушені зобов'язань, передбачена розділом 6 цього договору (а. с. 49-51).

Пунктом 6.8 договору встановлено строки позовної давності тривалістю 5 років.

Того ж дня між сторонами було підписано додаток № 1 до кредитного договору з графіком погашення кредиту і відсотків (а. с. 52) та договір про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти "Мікрокредит" (а. с. 53).

ОСОБА_3 письмовою заявою підтвердив зарахування коштів на його рахунок (а. с. 111). При цьому рух кредитних коштів на рахунку ОСОБА_3 протягом терміну дії договору відображено у виписці від 05 березня 2014 року № 524557 (а. с. 108-110).

В забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором кредиту, 25 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 252054 -CRED/5 (а. с. 54).

Пунктом 2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання кредитних зобов'язань за договором в тому ж розмірі, що і боржник.

В пункті 11 договору поруки сторонами узгоджена позовна давність у 5 років.

З розрахунку заборгованості за договором від 25 вересня 2008 року, укладеного між Приватбанком та ОСОБА_3, вбачається, що станом на 12 грудня 2013 року заборгованість ОСОБА_3 за договором становила 83 128,7 дол. США, з яких:

- 28 000 дол. США- заборгованість за кредитом;

- 51 140,4 дол. США - заборгованість за відсотками;

- 31, 28 дол. США фіксована частина штрафу;

- 3 957, 02 дол. США відсоткова частина штрафу.

21 березня 2011 року позивач направив ОСОБА_2 претензію щодо наявності заборгованості з проханням погасити існуючу заборгованість (а. с. 106).

В жовтні 2013 року позивач направив відповідачам повідомлення про звернення до суду в разі несплати заборгованості (а. с. 7, 8-9).

Згідно висновку експерта № 114-П від 06 червня 2014 року підпис в графі "поручитель" в договорі поруки № 252054 -CRED/5 від 25 вересня 2008 року виконаний гр. ОСОБА_2 (а. с. 182-184)

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, виходячи з наступного.

Як в кредитному договорі, так і в договорі поруки сторони узгодили позовну давність у п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_3 прострочив внесення коштів відповідно до графіку погашення кредиту і відсотків в жовтні 2008 року, однак він періодично вносив кошти до серпня 2009 року, таким чином вчиняючи дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, відтак, перебіг позовної давності було перервано відповідно ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Таким чином позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого права 16 січня 2014 року, в межах строку позовної давності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у справ № 6-116 цс 13.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на припинення поруки відповідно ч. 4 ст. 559 ЦК України не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до п. 1.4 кредитного договору від 25 вересня 2008 року, строк повернення кредиту - не пізніше 20 вересня 2010 року, відтак, у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 щодо сплати заборгованості по цьому договору, починаючи з 20 вересня 2009 року, яке було реалізоване позивачем шляхом направлення ОСОБА_2 в останній робочий день шестимісячного строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, - 21 березня 2014 року - претензії № 1/11-120.

При цьому суд вважає належними доказами направлення претензії ОСОБА_2 опис вкладеної поштової кореспонденції, оскільки він містить необхідні реквізити - підпис працівника пошти, штамп та присвоєний номер вкладення, та копію претензії.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відображеній в п. 24 Постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де зазначено, що суд має враховувати, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Вказана правова позиція висловлена Судовою палатою у цивільних і господарських справах Верховного Суду України у постанові від 23 травня 2012 року N 6-33цс12.

Посилання відповідача ОСОБА_2 щодо того, що він не підписував кредитний договір спростовується висновком судової почеркознавчої експертизи та його поясненнями в судовому засіданні (технічний запис судового засідання, диск № 1038, 11:33:45 год.)

З огляду на зазначене, суд вважає заперечення ОСОБА_2 спробою уникнути обов'язку сплати заборгованості по кредиту.

З огляду на те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, а через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, про яку належним чином та у встановлені законом строки поручитель - відповідач ОСОБА_2, - який також не погасив борг, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 526, 1054, 610, 611, 553, 554 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" Код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299, заборгованість за кредитними договором № 252054 -CRED від 25 вересня 2008 року, яка становить 83 128 (вісімдесят три тисячі сто двадцять вісім) доларів 70 (сімдесят) центів США, що за курсом 7 (сім) грн 99 (дев'яносто дев'ять) коп. відповідно до службового розпорядження НБУ від 12 грудня 2013 року складає 664 447 (шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста сорок сім) грн 68 (шістдесят вісім) коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, прож. АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" Код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299, 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн судового збору.

Витрати за проведення почеркознавчого дослідження залишити за ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено 29 серпня 2014 року.