Постанова № 40291422, 19.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 р. № 820/9550/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Арустамові А.А.,

за участю представників позивача - Перепелиці М.І., Ворожбит О.К., Безмінової І.Г.,

представників відповідача - Крятова С.С., Грачової О.С. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом відділу освіти Богодухівської райдержадміністрації до Богодухівської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання незаконною вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Відділ освіти Богодухівської райдержадміністрації звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконною вимогу відповідача в частині забезпечення відшкодування зайво виплаченої заробітної плати в сумі 83797,11 грн.; проведення коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30418,12 грн.; відшкодування незаконних видатків, внаслідок завищення обсягу виконання робіт по капітальному та поточному ремонту в сумі 14163,89 грн.; відшкодування за рахунок винних осіб шкоду заподіяну внаслідок зайвої оплати за комунальні послуги сторонніх організацій у сумі 5485,17 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та зазначили, що вимога відповідача в тій частині, яку позивач оскаржує, ґрунтується не на повністю досліджених обставинах та на помилкових висновках ревізії, в зв'язку з чим є незаконною.

Представники відповідач позов не визнали, вказавши на правомірність вимоги, що винесена на підставі встановлених в ході ревізії порушень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частини 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 10 вказаного Закону передбачено право відповідача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При розгляді справи встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.02.2012 року по 30.11.2013 року, про що складено акт від 05.02.2014 року № 710-13/1.

За результатами ревізії контролюючим органом виставлено вимогу про усунення порушень від 11.03.2014 року за № 710-25/670 (далі - вимога), пунктами 1, 2, 3, 5 якої, від позивача вимагається: забезпечити відшкодування зайво виплаченої заробітної плати в сумі 83797, 11 грн.; провести коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30418, 12 грн.; відшкодувати незаконні видатки, внаслідок завищення обсягу виконаних робіт по капітальному та поточному ремонту в сумі 14163, 89 грн.; в порядку та розміру передбачених статтями 132-136 КЗпП відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду (збитки) заподіяну внаслідок зайвої оплати комунальні послуги сторонніх організацій в сумі 5485, 17 грн.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях позивача встановлених ревізією правопорушень, суд виходить з такого.

Вимога відповідача про забезпечення відшкодування зайво виплаченої заробітної плати в сумі 83797, 11 грн. та проведення коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30418, 12 грн. (пункти 1, 2 вимоги), в тій частині проти якої заперечує позивач, базується на судженнях відповідача про факти виплати заробітної плати під час перебування працівників на лікарняному, у щорічній відпустці, на санаторно-курортному лікуванні та під час відряджень.

Так, ревізією встановлено факт неправомірної виплати заробітної плати за фактично невідпрацьований час, що виявлено шляхом співставлення наказів про перебування працівників у відпустках без збереження заробітної плати, табелів обліку робочого часу з особовими картками нарахування заробітної плати працівників навчальних закладів відділу освіти, листами тимчасової втрати працездатності та наданням запиту до КУОЗ «Богодухівська центральна районна лікарня» про перебування працівників на лікарняних, а саме: в період з 01.06.2011 року по 30.09.2013 року 79 працівникам зайво нараховано та виплачено заробітної плати за фактично не відпрацьований час на загальну суму 51148,42 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18566, 88 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) відділу освіти на загальну суму 69715,30 грн.

В акті ревізії зазначено, що порушення сталося внаслідок внесення недостовірних даних до первинних документів - табелів обліку використання робочого часу працівниками, що є порушенням законодавства з фінансових питань, а саме: веденням бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку.

Згідно пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 - працівники в зазначені періоди були в навчальних закладах та виконували свої обов'язки, про що свідчать записи в класних журналах, про наявність лікарняних листів їм нічого не відомо. Згідно пояснень ОСОБА_17 та ОСОБА_18 перерахунок заробітної плати працівникам за час перебування їх у відпустках без збереження проводився в наступному місяці, так як табелі обліку використання робочого часу та накази подаються до бухгалтерії до 10-го числа поточного місяця.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно табелів обліку робочого часу, наданих під час ревізії та до суду, працівники, які отримали листки непрацездатності, перебували на робочих місцях та виконували свої посадові обов'язки. Дані обставини також підтверджуються класними журналами, поясненнями працівників, що містяться в матеріалах справи.

При цьому сторонами під час розгляду справи повідомлено, що на даний час позивачем, в зв'язку з отриманням листків тимчасової непрацездатності від 32 працівників, проведено відповідні перерахунки.

Разом з тим відповідно до положень глави VII КЗпП оплата праці здійснюється відповідно до відпрацьованого часу. У випадку переплати заробітної плати мають бути надані фактичні дані, які вказують на те, що документи бухгалтерського обліку містять недостовірні відомості щодо відпрацьованого часу працівниками. Оскільки відповідачем не надано суду таких доказів, припущення відповідача щодо переплати позивачем заробітної плати не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд вважає безпідставним покладання вини на роботодавця, а отже і вимогу щодо відшкодування заробітної плати як зайво виплаченої та коригування єдиного внеску, з огляду на те, що підставою для здійснення перерахунку заробітної плати за фактично відпрацьований робочий час у зв'язку з перебуванням працівника на лікарняному, настає з моменту отримання від такого працівника листка непрацездатності. У разі виходу на роботу працівника та ненадання ним листка тимчасової непрацездатності, у роботодавця відсутні підстави для здійснення відповідного перерахунку заробітної плати.

Одночасно суд зазначає, що спірна вимога, у частині, що розглядається, не містить роз'яснення щодо механізму проведення відшкодування, натомість зобов'язання роботодавця стягнути з працівників частину виплаченої заробітної плати за фактично виконану роботу в даному випадку є некоректними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства.

Під час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів того, що табелі робочого часу складені незаконно та не доведено факту невиконання посадових обов'язків працівниками позивача, а відтак вимога, в частині обов'язку відшкодувати матеріальну шкоду (збитків) відділу освіти на загальну суму 69715,30 грн., є необґрунтованою.

Як наслідок позовні вимоги про визнання незаконної вимоги відповідача в частині зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати за час перебування в щорічних відпустках працівників у сумі 3569, 51 грн., в зв'язку невірним проведенням розрахунку на підставі лікарняних листів, підлягають задоволенню.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зазначені положення статті 1215 Цивільного кодексу України також поширюються і на випадок отримання заробітної плати працівником ОСОБА_2, яка у періоді з березня по вересень 2013 року займала посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера.

Згідно висновків ревізії зайняття посади виконуючого обов'язки головного бухгалтера відділу освіти є незаконним з огляду на наступне.

Станом на 01.01.2013 року згідно штатного розпису по централізованій бухгалтерії відділу освіти на 01.01.2013 року затверджено посаду головного бухгалтера, яка з 01.01.2013 року вакантна. При дослідженні даного питання встановлено, що згідну наказу від 11.02.2013 № 20-к «Про прийняття ОСОБА_2», підписаного начальником відділу освіти ОСОБА_3, ОСОБА_2 прийнято на посаду виконуючої обов'язки головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Богодухівської РДА в порядку переведення з посади заступника директора з господарської частини Богодухівського колегіуму № 2, що є порушенням пункту 2 Роз'яснення Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 29.12.1965 року № 30/39 (із змінами, внесеними постановою Держкомпраці та Секретаріату ВЦРПС від 11.12.1986 року № 521/30-18), яке продовжує діяти на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР»), (далі - Роз'яснення) в частині неможливості призначення виконуючим обов'язків головного бухгалтера за вакантною посадою.

В трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_2 зроблений запис на сторінці 48-49 за номером 37 про прийняття на посаду ОСОБА_2 головним бухгалтером централізованої бухгалтерії, що є порушенням вимог п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 № 110 в частині не відповідності наказу та записів в трудовій книжці.

Згідно табелів обліку використання робочого часу по централізованій бухгалтерії посаду ОСОБА_2 зазначено, як головного бухгалтера.

Листом Міністерства праці і соціальної політики від 19.04.2011 року № 126/06/186-11 роз'яснено, що призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Зазначене можливе лише за посадою, призначення на яку провадиться вищим органом управління (пункт 2 Роз'яснення). Зазначене Роз'яснення діє на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР»). А згідно Положення про централізовану бухгалтерію відділу освіти Богодухівської РДА від 16.05.2011 року №236 та від 15.04.2013 року № 157 відповідно до п.п.1,3 централізована бухгалтерія підпорядковується безпосередньо начальнику відділу освіти, який не є вищим органом управління.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 Порядку погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.02.2011 року № 214, призначення на посаду головного бухгалтера бюджетної установи здійснюється за погодженням Управлінням Державної казначейської служби України.

Висновок про погодження призначення на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії ОСОБА_2 підписаний начальником управління Державної казначейської служби України у Богодухівському районі Харківської області 23.09.2013 року за № 7 та направлено начальнику відділу освіти разом з карткою погодження листом від 23.09.2013 № 04-82/2218. На підставі чого начальником відділу освіти ОСОБА_3 підписано наказ «Про прийняття на роботу» від 23.09.2013 року № 225-к про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти Богодухівської районної державної адміністрації з 23.09.2013 року з оплатою відповідно до штатного розпису.

Дослідженням питання нарахування та сплати заробітної плати ОСОБА_2 на посаді виконуючої обов'язки головного бухгалтера встановлено, що складовими заробітної плати були: посадовий оклад, надбавка за складність і напруженість в розмірі 50% окладу та премії, всього за період з 01.03.2013 по 22.09.2013 їй було нараховано та сплачено заробітної плати на суму 23275,55 грн., що суперечить вимогам статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, відповідно до якої заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

В зв'язку з наведеним, відповідачем в акті ревізії зроблено висновок, що ОСОБА_2 незаконно нараховано та сплачено заробітної плати на посаді виконуючої обов'язки головного бухгалтера за період з 01.03.2013 по 22.09.2013 на суму 23275,55 грн., в тому числі: посадового окладу - 10032,57 грн., надбавки за складність і напруженість - 4998,29 грн., премії - 4616,07 грн., заробітної плати за час відпусток - 2077,62 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 1551 грн. та, як наслідок, відповідно зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 8449,02 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) відділу освіти на загальну суму 31724,57 грн.

Суд зважає на висновки відповідача в частині порушень призначення ОСОБА_2 на посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера, саме у зв'язку з неможливістю призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою, проте одночасно зазначає, що в обґрунтування встановленого порушення відповідач посилається на невиконання ОСОБА_2 обов'язків головного бухгалтера, оскільки остання не була наділена правом підпису та не підписувала документи фінансової звітності та документи по перерахуванню податків і зборів (обов'язкових платежів); проведенню розрахунків відповідно укладених договорів; прийманню і видачі грошових коштів; оприбуткуванню та списанню рухомого і нерухомого майна; проведенню інших господарських операцій.

Проте суд наголошує, що інших фактів невиконання посадових обов'язків ОСОБА_2 ревізією не з'ясовано та не перевірено, що свідчить про неналежну обґрунтованість висновків відповідача.

Також, як вже зазначено судом вище, спірна вимога про відшкодування заробітної плати в цій частині також не містить механізму відшкодування завданих збитків, а утримання з особи таких коштів є порушенням її конституційних прав та зазначених вище норм Цивільного кодексу України, з урахуванням тих обставин, що зі сторони ОСОБА_2 не було недобросовісності, а з боку роботодавця відсутня рахункова помилка при виплаті заробітної плати.

Одночасно і наказ на прийняття ОСОБА_2 на посаду виконуючого обов'язки головного бухгалтера на сьогоднішній день є чинним та не скасований в передбаченому законом порядку.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання неправомірної вимоги відповідача про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 31724,57 грн. обґрунтованими.

Інші твердження позивача щодо незаконності вимоги про забезпечення відшкодування зайво виплаченої заробітної плати в сумі 83797,11 грн. та проведення коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30418,12 грн., ґрунтуються на тому, що чотири працівника, які направлені на санаторно-курортне лікування були відкликані відповідними наказами керівництва та виконували свої посадові обов'язки.

Згідно висновків ревізії дані факти спричинили матеріальних збитків на загальну суму 5954,80 грн., в тому числі: зайво нарахована заробітна плата у сумі 4368,89 грн., що в свою чергу призвело до зайвого нарахування та перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1585,91 гривень.

Так, ОСОБА_22 перебувала на санаторно-курортному лікуванні в період з 22.07.2013 року по 11.08.2013 року, а згідно наказів про відпустку та табелю використання робочого часу, ОСОБА_23 перебувала у щорічній відпустці у період з 01.06.2013 року по 28.07.2013 року, а в період з 29.07.2013 року по 11.08.2013 року під час перебування на санаторно-курортному лікуванні в табелі проставлено робочі дні та нараховано заробітну плату.

Згідно наказу від 31.05.2013 року № 58-в, у зв'язку з виробничою необхідністю, ОСОБА_23 відкликано з основної щорічної відпустки з 01.06.2013 року з подальшим наданням днів відпочинку, а згідно наказу від 01.08.2013 року № 168 ОСОБА_23 надано дні відпочинку з 29.07 по 12.08.2013 року за відпрацьовані дні під час щорічної основної відпустки з 03.06 по 17.06.2013 року.

Вчитель ОСОБА_24 перебувала на санаторно-курортному лікуванні в період з 02.08. по 22.08.2013 року, а згідно наказу про відпустку та табелю робочого часу, ОСОБА_24 перебувала у щорічній основній відпустці у період з 10.06.2013 року по 06.08.2013 року, а в період з 07.08.2013 року по 22.08.2013 року під час перебування на санаторно-курортному лікуванні в табелі проставлено робочі дні та нараховано заробітну плату.

Згідно наказу від 07.06.2013 року № 79-в, у зв'язку з виробничою необхідністю, ОСОБА_24 відкликано з основної щорічної відпустки з 10.06.2013 року з подальшим наданням днів відпочинку, а згідно наказу від 01.08.2013 року № 168 надано дні відпочинку з 07.08 по 22.08.2013 року за відпрацьовані дні під час щорічної основної відпустки з 10.06 по 26.06.2013 року.

Зазначене свідчить про те, що відповідними посадовими особами вчинено порушення заповнення табелів робочого часу, проте такі порушення не підтверджують факт зайво нарахованої заробітної плати та перерахунку єдиного внеску, враховуючи, що зазначені вище особи фактично відпрацювали робочий час в період щорічної основної відпустки, про що свідчать накази про відкликання їх з відпусток, які керівництво має право приймати у зв'язку з виробничою необхідністю, та що не суперечить умовам колективного договору та законодавству про працю.

Щодо інших працівників ОСОБА_25 та ОСОБА_26 позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки ревізії в частині зайво нарахованої заробітної плати зазначеним особам та відповідно зайвого перерахування єдиного внеску, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірної вимоги відповідача щодо відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 5241, 39 грн., в тому числі: зайво нарахована заробітна плата у сумі 3845,48 грн., та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1395,91 грн.

Інше порушення, що встановлено в ході ревізії та заперечується позивачем, стосується питання нарахування та виплати заробітної плати працівникам відділу освіти, які мають дозвіл на здійснення викладацької діяльності та які у відповідні дні нарахування їм заробітної плати перебували у відрядженні.

Так ревізією встановлено, що в період з 01.02.2012 року по 30.11.2013 року семи працівникам відділу освіти зайво нараховано та виплачено заробітну плату за фактично не відпрацьовані години працівниками, які виконують педагогічну роботу в загальноосвітніх школах відділу освіти Богодухівської РДА в основний робочий час, в період їхнього перебування у відрядженнях за основним місцем роботи на загальну суму 1534,85 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 557,15 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) відділу освіти на загальну суму 2092 грн.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 року, № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються.

Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Одночасно, відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінюсту, Мінфіну та Мінпраці України від 28.06.1993 року, № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до цього Положення.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

Одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку по основній роботі не враховується, крім випадків, передбачених пунктом 10 цього Положення.

Відповідно до пункту 10 Положення заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку, зокрема: вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох). Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом (пункт 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом).

Згідно Переліку робіт, які не є сумісництвом, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, зокрема: педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік; робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов'язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т.ін.; робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівнених до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

Отже, з аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у випадку виконання роботи працівниками позивача у двох навчальних закладах і як сумісниками (пункт 10 Положення), і як особами, що виконують роботу, що не є сумісництвом, згідно Переліку, при обчисленні середнього заробітку враховується весь фактично відпрацьований час як за місцем основної роботи, так і за іншим місцем роботи.

Підтвердженням факту виконання роботи є відомості табелів обліку робочого часу, який є підставою для нарахування заробітної плати.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено факт невиконання працівниками своїх посадових обов'язків, вимога відповідача в частині обов'язку відшкодувати матеріальну шкоду (збитки) відділу освіти на загальну суму 2092 грн. є необґрунтованою.

Щодо правомірності спірної вимоги в частині відшкодування за рахунок винних осіб шкоду заподіяну внаслідок зайвої оплати за комунальні послуги сторонніх організацій у сумі 5485, 17 грн., суд зазначає наступне.

Так, ревізією дотримання законодавства відшкодування орендарями вартості комунальних послуг за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року встановлено, що в ревізійному періоді відділом освіти було укладено ряд договорів на відшкодування комунальних послуг, але в порушення умов укладених договорів користувачами не проведено відшкодування комунальних послуг на загальну суму 5485,17 грн., що призвело до незаконного використання коштів загального фонду, чим завдано відділу освіти шкоди (збитків) на відповідну суму.

Відповідне порушення допущено головним бухгалтером ОСОБА_2 Згідно пояснення головного бухгалтера відповідне порушення в сумі 5485,17 грн. допущено внаслідок несвоєчасного відшкодування користувачами комунальних послуг.

Внаслідок допущеного порушення у формі № 2м «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» касові та фактичні видатки завищено за КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення» на суму 165,49 грн., за КЕКВ 2273 „Оплата електроенергії" на суму 759,97 грн. та за КЕКВ 2274 «Оплата природного газу» на суму 4559,71 грн.

Відповідно до наданого листом від 03.05.2007 року № 3.4-06/1115-5385 роз'яснення Державного казначейства України щодо оплати комунальних та інших послуг орендарями, повідомлено що, якщо на балансі розпорядника бюджетних коштів знаходиться будівля, приміщення якої орендують інші бюджетні установи, орендодавець укладає з орендарями договори: договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Форми типових договорів затверджені наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року № 1774. Згідно з договором оренди орендодавець має право доручити орендарю сплачувати вартість послуг, пов'язаних з утриманням орендованого майна, безпосередньо комунальним або житлово-комунальним підприємствам. У цьому випадку орендар повинен заключити договір з комунальним підприємством.

Орендодавець розподіляє між орендарями витрати на утримання залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, системи тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру орендованої організаціями площі. Орендодавець надає орендарям рахунки для оплати орендної плати, послуг по охороні приміщення, комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання, електроенергія, інші комунальні послуги - вивіз сміття, обслуговування ліфтів), орендарі оплачують їх відповідно до економічної суті платежу.

Оплату комунальних послуг може здійснювати балансоутримувач з наступним відшкодуванням вказаних витрат орендарем. У разі відшкодування витрат орендарем, кошти надходять на реєстраційні рахунки орендодавця за КЕКВ 0000. За операціями поточного року кошти зараховуються як відшкодування здійснених витрат та відносяться на відновлення касових видатків. В залежності від проведених операцій коригуються фактичні видатки.

Відповідно до бюджетного законодавства право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року. У разі надходження коштів на реєстраційний рахунок по загальному фонду за КЕКВ 0000 по операціях, що були проведені у минулих бюджетних періодах, отримані кошти спрямовуються в дохід державного бюджету.

З метою зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості балансоутримувач на протязі року повинен відслідковувати оплату орендарями комунальних послуг та сплачувати своєчасно свої рахунки. Для недопущення виникнення кредиторської заборгованості рахунки за комунальні послуги повинні бути надані орендарям до кінця року та сплачені ними.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом встановлено факт пред'явлення рахунків орендарям, суд не вбачає обґрунтованості у висновку відповідача про зайве перерахування коштів з оплати комунальних послуг, оскільки, проведення оплати цих коштів позивачем як орендодавцем та балансоутримувачем орендованого майна та подальше корегування фактичних видатків за фактом оплати заборгованості орендарями є правомірним.

Щодо вимоги відповідача про відшкодування незаконних видатків, внаслідок завищення обсягу виконання робіт по капітальному та поточному ремонту в сумі 14163,89 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено у акті ревізії виконавець ТОВ «Віркс» за період з 01.02.2012 по 30.11.2013, відповідно до умов договорів виконував роботи з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання в котельнях на твердому паливі на загальну суму 60000 грн., а саме:

- по договору №05/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Вінницькоіванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богодухівської районної ради,

- по договору №05/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Матвіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богодухівської районної ради,

- по договору №04/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Максимівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богодухівської районної ради,

- по договору №08/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Полковомикитівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богодухівської районної ради,

- по договору №03/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Братеницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богодухівської районної ради,

- по договору №06/02 від 26 березня 2012 року на суму 10000,00 грн. на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по заміні обладнання котельні на твердому паливі Іваношийчанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Богодухівської районної ради.

Завдання на проектування відділом освіти виконавцю робіт ТОВ "ВІРКС" не надавалось.

Зазначені роботи профінансовано за рахунок коштів спеціального фонду по КФК 070201 за КЕКВ 2133.

На час проведення ревізії, кредиторська або дебіторська заборгованість за виконані роботи відсутня.

Договори на виконання робіт укладені між начальником відділу освіти ОСОБА_27 та директором ТОВ «Віркс» ОСОБА_28

Накладні про передачу проектної продукції в відділі освіти відсутні.

Акти здачі-приймання робіт підписані замовником - заступником начальника ОСОБА_29 і виконавцем директором ТОВ «Віркс» ОСОБА_28

Вартість робіт у актах прийняття-здачі робіт визначена на підставі даних кошторисів на інженерно-геодезичні вишукувальні роботи, підписаних керівниками Замовника та Виконавця.

Вся проектна документація, згідно зазначених договорів не проходила експертизу та не затверджена.

Під час проведення ревізії до перевірки надано пояснювальну записку з локальними кошторисами на 39 аркушах по вищевказаних навчальних закладах.

Згідно п.4.13 ДБН Д 1.1-7-2000 "Відповідальність за обґрунтованість вартості проектно - вишукувальних робіт на стадії погодження договірних цін та при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт несуть керівники організації замовника та проектної організації".

Розрахунки вартості проектно-вишукувальних робіт за 2012 рік виконано на підставі «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України» ДБН Д.1.1-7-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 14.12.2000 року № 285 (з доповненнями та змінами затвердженими наказами Держбуду України від 10.07.2002 року № 7, від 17.06.2003 року №85, від 238.12.2005 року № 27).

Вартість проектно-кошторисної документації розрахована по формі 2-П.

При визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт калькуляційним способом за формою № 2П (додаток Б ДБН Д1.1-7-2000), встановлено, що виконавцем невірно виконано розрахунок вартості проектних робіт, а саме необґрунтовано застосовано коефіцієнт П1=0,238. Оскільки ТОВ «Віркс» виконано тільки кошторисну частину проекту без креслень відповідно до табл.7 діючого на Україні збірника цін на проектні роботи для будівництва (Москва 1990 рік) №1 "Електроенергетика" для розробки кошторисної частини проекту слід було застосувати коефіцієнт П1=0,07.

Внаслідок невірно застосованого коефіцієнту, в порушення діючого на Україні збірника цін на проектні роботи для будівництва (Москва 1990 рік) №1 «Електроенергетика» ТОВ «Віркс» завищено вартість проектних робіт на загальну суму 7186,61 грн.

Акти здачі-приймання робіт підписані замовником - заступником начальника ОСОБА_29 і виконавцем директором ТОВ «Віркс» ОСОБА_28

Зазначене порушення допущено колишнім заступником начальника відділу ОСОБА_29, яка підписувала акти-здачі приймання проектної документації. Пояснення, щодо встановленого порушення не надано.

Внаслідок допущених порушень відділу освіти завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 7186,61 гривень.

Проведеною ревізією ревізію з питання законного використання коштів, виділених на проведення ремонтно-будівельних та проектно-вишукувальних робіт в відділі освіти Богодухівської РДА за період 01.02.2012 по 30.11.2013 року встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 14163,89 грн, в тому числі:

- при виконанні робіт підрядною організацією ТОВ «ГУД ВІН XXI» на загальну суму 4527,00 грню, по КФК 070201, КЕКВ 2133, за 2012 рік по спеціальному фонду;

- при виконанні технічного нагляду Управлінням капітального будівництва Харківської облдержадміністрації на загальну суму 83,88 грн.;

- при виконанні робіт підрядником ТОВ «Спецмонтаж» на загальну суму 2366,40 грн., по КФК 070201, КЕКВ 2133, за 2012 рік по загальному фонду;

- при виконанні проектних робіт ТОВ «Віркс» на загальну суму 7186,61 грн., по КФК 070201, КЕКВ 2133, за 2012 рік по спеціальному фонду.

Суд встановлено, а сторонами визнано факт, що спірна вимога про відшкодування незаконних видатків, внаслідок завищення обсягу виконання робіт по капітальному та поточному ремонту в сумі 14163,89 грн., на час розгляду справи виконана частково на суму 6977, 2 грн.

Сума у розмірі 7186,61 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Віркс» залишилась не відшкодованою.

Позивач в обґрунтування своєї позиції щодо вказаної суми посилається на наявність постанови про закриття кримінального провадження по факту розтрати чужого майна від 31 травня 2014 року.

Згідно даної постанови встановлено, що в діях посадових осіб ТОВ «Віркс» відсутні ознаки кримінального правопорушення та не встановлено наявність будь-яких об'єктивних даних та фактичних доказів, що підтверджують факт привласнення та розтрати чужого майна.

Окрім цього в постанові зазначено, що прокуратурою Богодухівського району Харківської області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме зловживання посадовими особами відділу освіти, внаслідок витрачання бюджетних коштів на суму 105969 грн. та встановлено факт завищення обсягів виконаних робіт при проведенні ремонтно-будівельних робіт закладів освіти на загальну суму 14160 грн. По вказаному кримінальному провадженню досудове розслідування триває.

Суд вказує, що зазначеною постановою про закриття кримінального провадження не встановлено законність дій посадових осіб позивача при проведенні розрахунків за надані послуги із застосуванням відповідних коефіцієнтів при обчисленні вартості виконаних робіт, а встановлено лише факт, що посадові особи підприємства-контрагента діяли без умислу на завищення цін та розтрати державних коштів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідних належних доказів та посилань в обґрунтування правомірності застосованих коефіцієнтів при розрахунку за виконані роботи позивачем не наведено, а постанова про закриття кримінального провадження від 31.05.2014 року таким доказом не являється.

Таким чином, позовні вимоги відділу освіти в частині визнання незаконної вимоги відповідача про відшкодування незаконних видатків, внаслідок завищення обсягу виконання робіт по капітальному та поточному ремонту в сумі 14163,89 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним пункт 1 вимоги Богодухівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.03.2014 року за № 710-25/670 в частині забезпечення відшкодування на рахунок 31419535700081 по коду бюджетної класифікації 21080500 зайво виплаченої заробітної плати в сумі 83373 (вісімдесят три тисячі триста сімдесят три) грн. 81 коп.

Визнати незаконним пункт 2 вимоги Богодухівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.03.2014 року за № 710-25/670 в частині проведення коригування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 28968 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Визнати незаконним пункт 5 вимоги Богодухівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.03.2014 року за № 710-25/670 повністю.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відділу освіти Богодухівської райдержадміністрації (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Урицького, 15, ідентифікаційний код 22719536) 54 (п'ятдесят чотири) грн. 80 коп. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2014 року.

Суддя А.С. Мороко