Постанова № 40291369, 13.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 р. № 820/13091/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Арустамові А.А.,

за участю представника позивача - Кулікова С.В.,

представника відповідача - Бондар Д.О. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Тин» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Тин" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001892203 від 14.05.2014 року в частині донарахування позивачу сум грошового зобов'язання, а саме по податку на прибуток підприємств за основним платежем 252000 грн. та за штрафними санкціями 63000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 20.03.2014 року № 898/20-33-22-03-07/33605661.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «ТИН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлені актом від 20.03.2014 року № 898/20-33-22-03-07/33605661, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пунктів 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано по податку на прибуток 254825 грн. (а.с. 8-42).

Не погодившись з висновками акту щодо донарахування по податку на прибуток на загальну суму 252000 грн., листом за вих.. № 28/04 від 28.04.2014 року позивач звернувся до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із запереченнями до акту перевірки (а.с. 71-74).

За результатами розгляду заперечень, листом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.05.2014 року за вих. № 5479/10/20-33-22-03-14 позивача повідомлено, що висновки, наведені в акті перевірки щодо донарахування по податку на прибуток на загальну суму 252000 грн. є правомірними. (а.с. 75-78).

14 травня 2014 року, на підставі висновків акту перевірки від 20.03.2014 року № 898/20-33-22-03-07/3360566, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001892203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 318531,25 грн., з яких: основний платіж - 254825 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 63706,25 грн. (а.с. 79).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач листом за вих. №29/05 від 29.05.2014 року звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою на нього (а.с. 80-84).

Рішенням про результати розгляду скарги від 11.06.2014 року за вих. № 3848/10/20-40-10-04-17, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року № 0001892203 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення (а.с. 85-87).

Суд вважає висновки контролюючого органу обґрунтованими та такими, що відповідають дійсності, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між приватним підприємством «Тин» (Замовник) та підприємством «Блок» Харківської обласної ради (регіонального відділення) Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (Виконавець) укладено договір № 05/01-3. від 05.01.2011 року (а.с. 88-89).

Відповідно до предмету договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок виконувати послуги по пошуку постачальників (покупців) товарів Замовника та сприяти укладенню договорів між такими постачальниками (покупцями) та Замовником на умовах найбільш вигідних для Замовника.

Відповідно до розділу ІІ договору, вартість виконаних послуг визначається за згодою сторін та зазначається Виконавцем в акті прийому-передачі виконаних послуг.

Розрахунки за надані послуги здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахованих грошових коштів на поточний рахунок.

Строк виконання робіт - один квартал.

21 грудня 2011 року позивачем надано доручення № 1, відповідно до якого, Замовник доручає Виконавцю вивчити ринок з метою пошуку постачальників товарів для ПП «Тин», а саме постачальників поліетилену та полістиролу на території України, близького та далекого закордону. До 1 січня 2012 року надати Замовнику перелік потенційних постачальників вищезазначеного товару (а.с. 90).

В підтвердження факту виконання доручення № 1 позивачем надано до суду звіт виконаної роботи № 1 від 26.12.2011 року (а.с. 91-92), відповідно до якого Виконавець пропонує перелік потенційних підприємств-постачальників, які відповідають вимогам, зазначеним в дорученні № 1.

27 грудня 2011 року між позивачем (Покупець) та фірмою «Indexmark Limited» (Продавець) укладено договір № 01TIN/11, відповідно до якого Продавець поставляє товар (Продукцію) в кількості та по ціні, визначеній у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець приймає та сплачує Продукцію у відповідності з умовами чинного договору та додатків до нього.

Також в підтвердження наданої послуги між приватним підприємством «Тин» (Замовник) та підприємством «Блок» Харківської обласної ради (регіонального відділення) Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» підписано акти про надання послуг № 1112-30-14 від 30.12.2011 року на суму 246804 грн. та № 1112-30-35 від 30.12.2011 року.

27 грудня 2011 року позивачем надано доручення № 2, відповідно до якого, Замовник доручає Виконавцю вивчити ринок з метою пошуку постачальників товарів для ПП «Тин», а саме постачальників поліетилену та полістиролу на території України, близького та далекого закордону. Виконання робіт почати з 01.01.2012 року (а.с. 93).

В підтвердження факту виконання доручення позивачем надано звіти контрагента про виконану роботу: № 2 від 31.03.2012 року, № 3 від 31.03.2012 року, № 4 від 31.03.2012 року, № 5 від 31.03.2012 року, № 6 від 31.03.2012 року, № 7 від 31.03.2012 року, та акти виконаних робіт: № 1106-30-11 від 30.06.2011 року, № 1106-30-12 від 30.06.2011 року, № 1106-30-13 від 30.06.2011 року, № 1109-30-41 від 30.09.2011 року, № 1109-30-42 від 30.09.2011 року, № 1109-30-43 від 30.09.2011 року, № 1111-21-30 від 21.11.2011 року, № 1111-21-29 від 21.11.2011 року, № 1111-22-14 від 22.11.2011 року, № 1111-25-15 від 22.11.2011 року, № 1111-30-10 від 30.11.2011 року, № 1112-30-14 від 30.12.2011 року, № 1112-30-35 від 30.12.2011 року, № 1203-31-93 від 31.03.2012 року, № 1203-31-94 від 31.03.2012 року, № 1203-31-95 від 31.03.2012 року, № 1203-31-96 від 31.03.2012 року, № 1203-31-97 від 31.03.2012 року, № 1203-31-98 від 31.03.2012 року, № 1206-27-05 від 27.06.2012 року, № 1206-27-06 від 27.06.2012 року, № 1206-27-07 від 27.06.2012 року, № 1206-27-08 від 27.06.2012 року, № 1206-27-09 від 27.06.2012 року, № 1206-27-10 від 27.06.2012 року (а.с. 94-128).

Як вбачається з акту перевірки на підставі наданих послуг приватним підприємством «Тин» (Замовник) та підприємством «Блок» Харківської обласної ради (регіонального відділення) Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на адресу позивача виписано податкові накладні від 31.03.2012 року № 284, № 285, № 286, № 287, № 288, № 289.

Оплата за надані послуги за договором здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується наявним в матеріалах справи виписками з розрахункового рахунку позивача (а.с. 221-226).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що наданих позивачем документів в підтвердження отриманих послуг, не вбачається за можливе встановити, які послуги, саме, як стверджує позивач - посередницькі, були надані його контрагентом у березні 2012 року, або на виконання доручення № 2 від 27.12.2011 року.

Як встановлено судом у вказаному періоді позивачем не укладено будь-яких правочинів з новими постачальниками, при цьому звіти про виконану роботу містять рекомендації щодо найбільш оптимального постачальника фірми «Indexmark Limited».

Із вказаним постачальником окрім контракту від 27.12.2011 року № 01TIN/11, позивачем інших угод не укладено, а господарські відносини здійснювались шляхом укладання додаткових угод до вказаного контракту.

Таким чином, позивачем не доведено доцільність та факт отримання посередницьких послуг від ПП «Тин» (Замовник) та підприємством «Блок» Харківської обласної ради (регіонального відділення) Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірних податкових повідомлень-рішень не виконано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Тин" (61020, м. Харків, пр. Постишева, 99, ідентифікаційний код юридичної особи 33605661) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1") недоплачену суму судового збору у розмірі 4234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн. 93 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.08.2014 року.

Суддя А.С. Мороко