Вирок № 40290079, 22.07.2014, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1275/13-к

Номер провадження 1-кп/298/76/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Лютянської М.С.

при секретарі Каналош М.В.,Чорняковій О.С.

за участю прокурора Кудільчак О.В., Логойда С.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32013070000000069 від 27 червня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Новоселиця, Великоберезнянського району, мешканки АДРЕСА_1 освіта вища , не одружена, на утриманні дітей немає, громадянка України, українка, працює головним бухгалтером ТОВ « СІО-К», раніше не судима ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ « СІО-К», будучи відповідальною за ведення та оформлення звітної документації про фінансово-господарську діяльність підприємства, дотримання вимог податкового законодавства, з метою умисного ухилення від сплати податків, діючи умисно, всупереч визначеного законодавством України порядку складання, використання і видачі офіційних документів, вчинила службове підроблення при наступних обставинах. Так, ОСОБА_1 в період 2011- 2012 року, з метою ухилення від сплати податків, порушуючи вимоги п.1.2 ст. 9.3 ЗУ « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4. розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, 5.3.9 п.5.3 ст. 5 ЗУ від 22.05.1997 року № 283/97-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями п. 138.2, п.138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9., п.139. ст.. 139 п.146.5 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, діючи умисно, підробила декларації з ПДВ шляхом внесення неправдивої інформації в рядок 17 « Усього податкового кредиту» розділу II « Податковий кредит» в деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, червень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року січень, грудень 2012 року, а саме : декларації з ПДВ за лютий 2011 року, безпідставно зависила ПДВ в сумі - 5560 грн.; за березень 2011 р. безпідставно зависила ПДВ в сумі - 19687 грн.; за квітень 2011 р. безпідставно зависила ПДВ в сумі - 8726 грн.; за травень 2011 р. безпідставно зависила ПДВ в сумі - 2061 грн.; за червень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі - 18226 грн.; за липень 2011 р. безпідставно зависила ПДВ в сумі - 18296 грн.; за серпень 2011 р. - 7584 грн.; за вересень 2011 р. - 9847 грн.; за жовтень 2011 р. - в сумі 11644 грн.; за листопад 2011 р.- 8193 грн.; за грудень 2011 р. - 8314 грн.; за січень 2012 року безпідставно зависила ПДВ в сумі - 1576 грн.; за грудень 2012 року безпідставно зависила ПДВ в сумі -11679 грн., на загальну суму 131 393 грн. Також, ОСОБА_1 в графу « вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю» розділ I додатку 7 до розділу III податкової декларації про доходи за 2012 рік, де безпідставно зависила витрати відобразивши їх в сумі 921974 грн., що не відповідає результатам фінансово-господарської діяльності. При цьому ОСОБА_1 достовірно знала про відсутність права на бюджетне відшкодування у ТОВ « СІО-К» , у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів по взаємовідносинах із контрагентами та відсутністю підтверджуючих документів по придбанню ТМЦ та послуг в зв'язку з чим було завищено валові витрати. В червні 2013 року проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ « СІО-К», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 року за результатами, якої складено акт № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 року. Згідно з висновками до акта перевірки ТОВ « СІО-К» донараховано податок на прибуток за 2012 рік в сумі 262 002 грн., встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 131393 грн.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину свою не визнала та показала, що в її обов'язки входить ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності і її дії відповідають нормам чинного законодавства та правилам ведення бухгалтерського обліку. ОСОБА_1 також зазначила, що в матеріалах справи наявні всі первинні бухгалтерські документи, які є першоджерелами і сумами, які були занесені нею у відповідних деклараціях з ПДВ та податок на прибуток. Крім того, зазначила, що вона правомірно та підставно нараховувала ПДВ. Акт, який став підставою для порушення кримінального провадження, був оскаржений до Закарпатського окружного адміністративного суду

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона являється завідувачем комерційного відділу ТОВ «СІО-К». ОСОБА_1 відповідно до своїх посадових обов'язків виконувала свою роботу. Ніяких порушень з її боку не було. Складання, використання і видачу офіційних документів ОСОБА_1 проводила відповідно до первинних документів. А саме, між ТОВ «СІО-К» та іншими підприємствами укладалися договори поставки лісоматеріалів. Ці всі договори були реальні.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що він працює приймальником лісу. В його обов'язки входить прийняти товар згідно накладних, тобто здійснити обмір, зазначає довжину, ширину та інші необхідні згідно його обов'язків дії. І за час його роботи на фірмі випадків невідповідності кількості лісоматеріалів не було.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що в 2011 році вона була директором фірми «Ліспромсервіс». Вона також виконувала обов'язки бухгалтера. «Ліспромсервіс» неодноразово укладав контракти на поставку лісоматеріалів ТО»ѲО-К». По розрахунках з «СІО-К» ніяких проблем не було, всі поставки проводились відповідно до документів, всі вони були в оригіналі.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є засновником ТОВ «Форест Сонг», а директором зареєстрована його дружина ОСОБА_7 ТОВ «СІО-К» неодноразово укладало з його товариством контракти на поставку лісоматеріалів. Ніяких непорозумінь між ними не виникало.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що на її ім'я зареєстроване ТОВ «Форемт Сонг». Однак всіма справами займається її чоловік, а тому їй нічого не відомо по даній справі.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що даній справі їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він являється директором ТОВ «СІО-К». ОСОБА_1 як головний бухгалтер свої посадові обов'язки виконує належним чином. Щодо обвинувачення її службовому підробленні, то це не відповідає дійсності. За наявних первинних бухгалтерських документів, які є першоджерелами і сумами, які були занесені нею у відповідних деклараціях з ПДВ та податок на прибуток, свідок зазначив, що вона правомірно та підставно нараховувала ПДВ.

Заслухавши покази обвинуваченої, показання свідків, думку прокурора та захисника, дослідивши та давши оцінку всім доказам по справі, які зібрані в судовому засіданні, суд дійшов до такого висновку.

Стаття 11 КК України визначає злочином передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння, вчинене суб'єктом злочину.

Оцінивши докази у кримінальній справі, на яких ґрунтується обвинувачення, докази, отримані в ході судового слідства в їх сукупності, суд вважає, що не встановлено достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.4 статті 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, в акті Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.06.2013 року №969/22-0/22101670 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «СІО-К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, що було підставою для порушення кримінального провадження, зокрема, зазначено про порушення ТОВ «СІО-К» Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку з підприємств», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, вимог Податкового кодексу України, зокрема, встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 131393 грн. (а.с.1-123 т.1).

На підставі вказаного вище акту було прийняте податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 червня 2013 року № 136\15-00/22101670 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 131393 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено та постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року визнано протиправним та скасовано.

Отже, з дослідженої в судовому засіданні довідки від 29.07.2011 року № 799/23-2/22101670 Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІО-К» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок на лютий, квітень та травень 2011 року вбачається, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «СІО-К» у декларації за вказані вище місяці суми бюджетних відшкодувань ПДВ (а.с.100-107 т.7).

Також в судовому засіданні досліджені акти Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІО-К» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок»:

- від 08.09.2011 року №1026/23-2/22101670 (а.с.111-119 т.7);

- від 20.09.2011 року №1061/23-2/22101670 (а.с.128-137 т.7);

- від 17.10.2011 року №210/16-00/22101670 ( а.с.142-146 т.7), з яких видно, що за травень, червень, липень, серпень 2011 року підтверджено відображене в ТОВ «СІО-К» у деклараціях за вказані місяці бюджетне відшкодування ПДВ.

Крім того, з довідок Великоберезнянського відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції «Про результати камерної перевірки ТО»ѲО-К» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість»:

- за жовтень, листопад, грудень 2011 року,

- за січень 2012 року, також вбачається, що перевіркою підтверджено відображене ТО»ѲО-К» в деклараціях за вказані вище місяці бюджетне відшкодування ПДВ (а.с.147-163 т.7).

Отже, вказані вище акти та довідки підтверджують правомірність та підставність нарахування та відшкодування ПДВ ТОВ «СІО-К», а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину.

Крім того, судом в судовому засіданні з показів свідків не здобуто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй діяння.

Також в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 у внесенні в декларацію про доходи за 2012 рік завідомо неправдивих відомостей, оскільки така у справі відсутня.

За таких обставин, в судовому засіданні не здобуто достатніх доказів того, що ОСОБА_1 здійснила службове підроблення.

Відповідно до ч.3 статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється тільки за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється уразі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення..

Таким чином, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні обставина винуватості ОСОБА_1 у службовому підробленні, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинили тяжкі наслідки.

Речові докази зберігати при справі.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 виправдати за ч.2 ст.366 КК України у зв'язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Великоберезнянський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Головуюча Лютянська М.С.