Вирок № 40289649, 29.08.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1562/14-к

Номер провадження 1-кп/580/132/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2014 року Лебединський районний сул

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Білявського В.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта професійно-технічна, не одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2, працюючого водієм пожежного автомобіля в ТОВ «Ворожбалатінвест», раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Босівщина Лебединського району Сумської області, українця, гр. України, освіта повна загальна середня, мешканця АДРЕСА_3 одруженого, інваліда ІІІ групи, не працюючого, раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2014 року близько 15 год. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна за попередньою змовою між собою, умисно, таємно, скоїли крадіжку 20 листів восьмихвильового шиферу з недіючої птахоферми, що належить ТОВ «Ворожбалатінвест», вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 290 грн. від 122.07.2014 року , - 200 грн. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що 12.03.2014 року близько 15 год. він зустрів ОСОБА_2, який запропонував піти до недіючої птахоферми, що належить ТОВ «Ворожбалатінвест» , щоб прогнати дітей, які на даху вищевказаної будівлі скидали листи шиферу. Прогнавши дітей, він запропонував ОСОБА_2 зібрати шифер, який поскидали з даху діти, та зняти з даху птахоферми ще кілька листів восьми хвильового шиферу, на що останній погодився. Разом вони викрали 20 листів восьмихвильового шиферу, який перевезли на належному йому візку до його господарства, а наступного дня він 15 листів перевіз ОСОБА_2, а решту залишив собі.

Аналогічні покази дав допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та повністю визнав свою вину у скоєному.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України , за згодою учасників процесу , судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Тому, суд обмежився дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особи обвинувачених та дійшов висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати по ч. 2 ст. 185 КК України, так як кожен з них скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченого з місця роботи та проживання, відсутність судимостей та визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття обвинуваченого та активне сприяння в розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов .

Враховуючи вищевикладені обставини, а також думку представника потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку, що при обранні обвинуваченому міри покарання слід застосувати ст.. 69 КК України та призначити основне покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції даної статті, та обрати його у виді громадських робіт .

При обранні обвинуваченому ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику обвинуваченого з місця проживання, а також визнання ним своєї вини та відсутність судимостей та стан його здоров'я.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, повне відшкодування завданої ним шкоди та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також думку представника потерпілого щодо призначення покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку, що при обранні обвинуваченому міри покарання слід застосувати ст.. 69 КК України та призначити основне покарання, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання , не зазначеного в санкції даної статті, та обрати його у виді громадських робіт .

Суд вважає, що саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення засуджених та попередження інших злочинів.

Судові витрати, пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи, покласти на обвинувачених.

Долю речових доказів вирішити у відповідності з ч. 9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370,374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та обрати йому покарання по цьому закону з застосуванням ст..69 КК України у виді 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та обрати йому покарання по цьому закону з застосуванням ст..69 КК України у виді 100 годин громадських робіт.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Лебединського УК/м. Лебедин 24060300 код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, банк отримувача (ГУДКСУ) у Сумській області, Код Банку МФО 837013, номер рахунку 31114115700010 ККД 2406300, найменування ККД інші надходження кошти за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 98 грн. 28 коп. в рівних частинах: по 49 грн. 14 коп. з кожного.

Речові докази: 20 листів восьми хвильового шиферу, які знаходяться під зберігальною розпискою у представника потерпілого ОСОБА_4, вважати повернутими власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя: А. О. Гура