Постанова № 40289223, 28.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2014 року Справа № 904/3835/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представники позивача: Калмикова І.В.

представник відповідача: Володько О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м.Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 р. у справі № 904/3835/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб", м.Дніпропетровськ,

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ,

про стягнення 366 566,72 грн.;

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" суму 360 144,34 грн. - основного боргу, 3944,70 грн. - пені, 623,45 грн. - 3 % річних, 1854,23 грн. - інфляційних втрат та судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. по справі №904/3835/14 (суддя -Рудовська І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" 360 144,34 грн. - основного боргу, 3944,70 грн. - пені, 623,45 грн. - 3 % річних, 1854,23 грн. - інфляційних втрат, 7331,33 грн. - судового збору.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. у справі № 904/3835/14, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/3835/14 від 01.07.2014р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегафарб» відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 12.08.2014р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.08.2014р. у зв'язку з неявкою представника відповідача. При цьому, відповідачем 11.08.2014р. було направлено на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.08.2014р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін. По справі оголошено перерву до 28.08.2014р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 28.08.2014р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

10.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (покупець) укладено Договір поставки № 511140066 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою.

Відповідно до п. 2.4. Договору, сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Зі змісту пункту п. 4.1. Договору вбачається, що розрахунки за цим Договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору. При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

При цьому сторони погодили строки оплати за товар за видатковими накладними 1902МФ0001 від 19.02.1014р. у Специфікації №4, 0303МФ0001 від 03.03.2014р. у Специфікації №5, 1303МФ0002 від 13.03.2014р., 1403МФ0001 від 14.03.2014р., 0104МФ0001 від 01.04.2014р. у Специфікації №6, відповідно яких строки оплати поставленого товару складає 60 календарних днів після факту здійснення поставки.

По видатковим накладним №0403МФ0001 від 04.03.2014р. та №1703МФ0002 від 17.03.2014р., сторонами не підписувались Специфікації, в зв'язку із чим не погоджувались строки оплати в межах Договору. Проте, згідно із ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що строк виконання грошового зобов'язання, що впливає з правовідносин купівлі - продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитись в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Зважаючи на ст.692 ЦК України, позивач встановив строк оплати поставок без Специфікацій у відповідних рахунках - фактурах.

Сторони узгодили, що цей Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.14р., а в частині не виконаних зобов'язань по Договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару на загальну суму 360144,34 грн. підтверджується наявними у матеріалах видатковими накладними: № 1902МФ0001 від 19.02.2014 р. (на суму 56188,80 грн.); № 0303МФ0001 від 03.03.2014 р. (на суму 103100,40 грн.); № 0403МФ0001 від 04.03.2014 р. (на суму 1125,00 грн.); № 1303МФ0002 від 13.03.2014 р. (на суму 51842,40 грн.); № 1403МФ0001 від 14.03.2014 р. (на суму 22123,30 грн.); № 1703МФ0002 від 17.03.2014 р. (на суму 2250,00 грн.); № 0104МФ0001 від 01.04.2014 р. (на суму 123514,44 грн.) - копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 35, 39, 43, 46, 50, 53, 57).

Але відповідач свої зобов'язання по оплаті товару за Договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 360 144,34 грн., що і є причиною виникнення спору.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту ст. 525, 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 360 144,34 грн., строк оплати прострочено починаючи з 21.04.2014р., а докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні, тому позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню, тобто в частині стягнення основного боргу, рішення суду обґрунтоване та законне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Згідно з п. 7.5. Договору, у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим Договором, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Зважаючи на те, що розрахунок здійснено виходячи з конкретного розміру облікової ставки НБУ, а пункт 7.5 Договору не змінено та не визнано недійсним, то колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги стосовно того, що сторони не узгодили конкретний розмір пені.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом було вірно враховано те, що спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 №543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п. 7.5. Договору, позивачем відповідачу нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період з 21.04.2014 р. по 02.06.2014 р. в розмірі 3944,70 грн. Судова колегія враховує, що розрахунок суми пені здійснено виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 9,5% (Постанова НБУ №212 від 14.04.2014р.), що не протирічить ст. 231 ГК України та відповідає змісту п.7.3 Договору, за період з 21.04.2014р. по 02.06.2014р. включно, в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу 3 % річних в сумі 623,45 грн. за період з 21.04.2014р. по 02.06.2014р. включно. Цей розрахунок було перевірено при перегляді справи в суді апеляційної інстанції і суд дійшов висновку, що сума розрахована правильно.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку ціни позову, інфляційні втрати нараховувались позивачем на суму боргу, що виник на підставі видаткової накладної №1902МФ0001 від 19.02.2014р. за період квітень 2014р. При цьому, відповідно до умов договору та специфікації №4 строк для оплати товару складає 60 календарних днів. Отже, період прострочки оплати товару, поставленого по видатковій накладній №1902МФ0001 від 19.02.2014р., починається з 21.04.2014р.

Рекомендації щодо порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ містяться в листі Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р, відповідно до якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому заборгованість, що виникла з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з урахуванням даного місяця, а заборгованість, що виникла з 16 по 32 число - індексується починаючи з наступного місяця.

Оскільки період виникнення заборгованості по видатковій накладній №1902МФ0001 від 19.02.2014р. починається з 21.04.2014р., то дана заборгованість не індексується за квітень 2014р. Отже, судом першої інстанції неправомірно стягнуто з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 854,23 грн. і в цій частині рішення суду необхідно скасувати.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому необхідно пропорційно розподілити між сторонами суму судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

Таким чином, рішення суду необхідно скасувати частково в зв'язку неправильним застосуванням норм матеріального права., відмовивши в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат (п.4 ч.1 ст.104 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,104,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м.Дніпропетровськ, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 року по справі №904/3835/14, - скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 1-А; код ЄДРПОУ 33019296) 360 144,34 грн. (триста шістдесят тисяч сто сорок чотири грн. 34 коп.) - основного боргу, 3944,70 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок чотири грн. 70 коп.) - пені, 623,45 грн. (шістсот двадцять три грн. 45 коп.) - 3 % річних. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 1-А; код ЄДРПОУ 33019296) суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 7 294, 24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафарб" (49038, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 1-А; код ЄДРПОУ 33019296) на користь Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м.Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; код ЄДРПОУ 05393116) суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 18,54 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 29.08.2014р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.А. Сизько