Ухвала суду № 40288686, 26.08.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/628/14-к

Провадження № 11-кп/779/265/2014

Категорія ч. 1 ст. 263 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Стефанів Н.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Стефанів Н.С.

суддів: Томенчука Б.М., Фіцака Т.Д.,

секретар судового засідання Гладун О.Б.,

номер кримінального провадження, внесеного 06.01.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 12014090010000031,

про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пановичі Бережанського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

з участю:

прокурора Рибки Л.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що вилучений в нього обріз зберігав як сувенір та не мав умислу на незаконне зберігання вогнепальної зброї, оскільки дана зброя є не придатною до використання як бойова, поломаною, дуло покрите корозією, в продажу немає патронів відповідного калібру, судом безпідставно відхилено клопотання про призначення додаткової експертизи.

Крім того обріз вилучено працівниками міліції під час проведення перевірки умов зберігання мисливської гладкоствольної зброї з порушеннями закону та його прав.

Вважає, що його безпідставно визнано винуватим і призначене судом покарання є надто суворим. Просить вирок суду скасувати, визнати його невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор заперечив доводам апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга містить суперечності, вина обвинуваченого в суді першої інстанції доведена повністю та призначене покарання відповідає вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу та просить його виправдати, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Оскаржуваний вирок суду вказаним вимогам закону не відповідає.

Як встановив та зазначив у вироку суд першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу за таких обставин. 05 січня 2014 року під час проведення перевірки умов зберігання мисливської гладкоствольної зброї у ОСОБА_2, працівниками Івано-Франківського МВ УМВС було виявлено та в подальшому при проведенні огляду місця події вилучено вогнепальну бойову гладкоствольну зброю - обріз, який обвинувачений 22.06.2012 року знайшов на горищі одного із будинків на території Дніпропетровської області та з метою її зберігання доставив її за місцем свого проживання, де зберігав його без передбаченого законом дозволу.

Свій висновок про винуватість ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтував сукупністю досліджених доказів, а саме: письмовим доказом - протоколом огляду місця події від 05.01.2014 року, висновком експерта №003 від 07.01.2014 року, показаннями експерта.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості у вчиненні злочину є необґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 84 КПК України доказами визнаються лише фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку.

Із матеріалів кримінального провадження видно, що відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 06.01.2014 року.

Із даних протоколу огляду місця події від 05.01.2014 року вбачається, що дана процесуальна дія була проведена слідчим у житлі ОСОБА_2 АДРЕСА_1, що в м. Івано-Франківську, ще до моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під час огляду було вилучено предмет, зовні схожий на обріз мисливської рушниці. В подальшому цей предмет було піддано судово-балістичному експертному дослідженню, на висновок якого про визнання вилученого предмета вогнепальною бойовою багатоцільовою гладкоствольною зброєю, суд першої інстанції послався як на доказ винуватості обвинуваченого.

Частина 3 статті 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, здобутих незаконним шляхом.

КПК України встановив судовий контроль за досудовим розслідуванням, що передбачає обов'язкове надання дозволу слідчого судді на проведення процесуальних дій за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або самого прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Пункт 1 ч. 2 ст. 87 КПК України зобов'язує суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Суд першої інстанції не проаналізував з точки зору допустимості надані стороною обвинувачення докази та не дав їм належної оцінки, не врахував ту обставину, що слідчим проведено огляд житла та вилучення предмета з порушенням порядку, встановленого КПК України, з клопотанням про тимчасовий доступ до вилучених речей слідчий чи прокурор до слідчого судді не звертався.

Європейський суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» різновид доктрини «плодів отруєного дерева»: коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими. Положення ч. 1 ст. 87 КПК України, повністю відповідають практиці Європейського суду з прав людини щодо допустимості доказів.

Крім того, огляд місця події відбувся 05.01.2014 року в період з 22 год. 55 хв. до 23 год. 05 хв., тобто в нічний час. Як пояснив в судовому засіданні обвинувачений, він надав письмову згоду на огляд житла в зв'язку з тим, що працівники дозвільної системи проводили перевірку умов зберігання зареєстрованої за ним мисливської гладкоствольної зброї.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що докази, надані стороною обвинувачення, а саме: протокол огляду місця події від 05.01.2014 року, висновок експерта №003 від 07.01.2014 року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 87 та ч. 5 ст. 101 КПК України, є недопустимими.

За таких обставин, вирок місцевого суду, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не можна вважати законним і обґрунтованим, а тому вирок слід скасувати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Відповідно вимог ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Процесуальні витрати за проведення експертизи слід здійснити за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 409, 412, 417 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково, вирок Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2014 року щодо нього скасувати.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України закрити

Процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 489 гривень здійснити за рахунок Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий Н.С. Стефанів

Судді: Б.М. Томенчук

Т.Д. Фіцак