Ухвала суду № 40288043, 28.08.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/1054/14-к 28.08.2014 08.08.2014 28.08.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

суддів: Значок І.С., Пустовара М.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12014150120000259 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 червня 2014 року, яким обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 05.11.2010 року Братським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого09.08.2013 року умовно-достроково на 7 місяців 22 дні;

- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю:

секретаря Чоботаренко Т.І.

прокурора Іванова А.О.

судового розпорядника Алексишинець М.П.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене покарання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

____________

Провадження № 11-кп/784/527/14 Головуючий у 1-й інстанції: Падалка В.О.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області витрати за проведення експертизи в розмірі 491 грн. 40 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Узагальнені доводи апелянта.

Посилається на те, що проживає зі своєю матір'ю та трьома її дітьми, для яких він є єдиним годувальником.

Зазначає, що потерпілу не бив кулаком в обличчя, що може підтвердити свідок ОСОБА_4, який знаходився неподалік від місця злочину, та просить викликати його в судове засідання і допитати в якості свідка.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 15.04.2014 року о 23 годині, знаходячись поряд з будинком № 5 по бульвару Шкільному в м. Южноукраїнську Миколаївської області, наздогнав потерпілу ОСОБА_5 та відкрито заволодів належною їй жіночою сумкою, в якій знаходилися мобільний телефон «Самсунг С5230" з сім - картою мобільного оператора "Лайф", грошові кошти в сумі 175 грн., чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 270 гривень.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині ніким з учасників процесу не оскаржується.

Що стосується покарання, то воно призначено обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, а також пом'якшуючої покарання обставини - щирого каяття.

Врахувавши всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого, суд призначив ОСОБА_1 покарання у розмірі, близькому до мінімального, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 186 КК України та, на думку суду апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Підстав вважати, що воно є надмірно суворим та явно не справедливим, немає.

Посилання апелянта на те, що він єдиний годувальник у своїй родині, є неспроможними, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що ОСОБА_1 був працевлаштований та утримував свою матір та її дітей.

Доводи про те, що він потерпілу не бив в обличчя, що може підтвердити ОСОБА_4, судом апеляційної інстанції не розглядаються, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції про зазначені обставини не вказував, вину у пред'явленому обвинувачені визнав повністю, клопотань про допит свідків не заявляв, погодився з недоцільністю дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому, зміст та процесуальні наслідки дослідження судом доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України судом йому були належно роз'яснені і він погодився на дослідження доказів у цьому обсязі, а відтак був обізнаний, що буде позбавлений можливості оскаржувати фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку.

За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 червня 2014 року у відношенні ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той же строк з дня вручення копії ухвали.

Головуючий

Судді: