Постанова № 40287894, 22.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року 11:15 № 2а-17237/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001872/1502 від 29.11.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 касаційну скаргу ТОВ «Стандартінвест» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно автоматизованого розподілу позовних заяв 22.07.2014 справу №2а-17237/12/2670 передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кобилянському К.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2014 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 23.07.2014.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми від’ємного значення з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб’єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем положень п. 102.5 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивач позбавлений законного права на віднесення сум до від’ємного значення ПДВ більш ніж через 1095 днів з дня виникнення такого права. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд протокольно замінив неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

29 листопада 2012 відповідачем на підставі акту перевірки № 1532/1502 від 12.11.2012 прийнято податкове повідомлення – рішення № 001872/1502, яким позивачу за порушення п.п. 102.5, 200.1 Податкового кодексу України зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1718670,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, зменшення розміру від’ємного значення ПДВ ґрунтується на тому, що позивачем сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 1 718 670 грн. за 2008 рік, яке в подальшому включене до від'ємного значення наступного податкового періоду, а саме: вересень 2012, тобто більш ніж через 1095 днів, що настають за днем отримання права на формування такого від'ємного значення.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє такі твердження відповідача, враховуючи наступне.

Так, позивачем було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за вересень 2012 (а.с. 15 Том І), в якій було задекларовано залишок від'ємного значення попереднього (податкового) періоду у рядку 24 декларації в сумі 3 649 240 грн., згідно з даними додатку 2 до декларації, відображені наступні звітні податкові періоди та суми, в яких виникло від'ємне значення: 2008 рік - 1 700 352 грн.; 2008 рік - 18 318 грн.; 2009 рік - 25 185 грн.; 2009 рік - 26 790 грн.; 2009 рік - 31 172; 2010 рік - 4 601 грн.; 2010 рік - 475 грн.; 2010 рік - 86 975 грн. тощо.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В разі відсутності у платника податків податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного податкового періоду є складовою частиною суми від'ємного значення з ПДВ поточного звітного податкового періоду.

Інших правил формування податкового кредиту за рахунок залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних податкових періодів Податковий кодекс не містить.

Разом з тим, приписи п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України регламентують правовідносини з приводу отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Оскільки за змістом Податкового кодексу України від'ємне значення ПДВ не є тотожним бюджетному відшкодуванню з ПДВ, то зазначені положення ст. 200 Податкового кодексу України не можуть бути поширені на спірні правовідносини.

Підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України відсутні, адже, відповідно до зазначеної норми Кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Позивач у спірних правовідносинах жодних заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не подавав.

Вказані обставини підтверджені змістом декларації з ПДВ за вересень 2012 та актом перевірки від 12.11.2012 № 1532/1502.

Судження відповідача про вчинення ТОВ «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» податкового правопорушення вмотивовано виключно посиланням на п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

При цьому, з наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як у ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи, стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 102.5, 200.1 Податкового кодексу України в частині формування суми від’ємного значення з ПДВ за 2008 в сумі 1718670 грн. та, як наслідок, завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2012 року в цій же сумі.

А тому, прийняте на підставі такого протиправного висновку оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва ДПС від 29.11.2013 № 001872/1502.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» (код ЄДРПОУ 33301588) судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський