Постанова № 40286637, 27.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" серпня 2014 р. № 820/14351/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі Головного управління у Харківській області, в якому позивач просить суд: 1.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002292201 від 26.05.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елекстропривід-ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 160 002,75 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 937 731,00 грн. та за штрафними санкціями 222 271,75 грн. 2.Покласти на відповідача витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» зазначило, що під час організації та проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем порушено вимоги Податкового кодексу України. Крім того, висновки, викладені в Акті перевірки, є безпідставними, не відповідають дійсним обставинам та суперечать нормам чинного законодавства, оскільки висновки податкової інспекції щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції на підставі актів перевірок контрагентів, не є підставою для визнання недійсними договорів, адже юридичні особи контрагенти ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» є належним чином зареєстровані, знаходяться на обліку в податковій, зареєстровані платниками ПДВ.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позиву заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову, але письмових заперечень до суду не надав.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Київському районі Головного управління у Харківській області на підставі направлення на перевірку від 26.03.2014р. № 424, виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, у зв'язку з припиненням юридичної особи, та наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.03.2014р. № 405, була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.03.2011 року по 25.03.2014 року, валютного законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2013 року.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 945 548 грн.

На підставі акту перевірки № 948/20-31-22-01-07/36033329 від 10.04.2014 р. було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002292201 від 26.05.2014 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елекстропривід-ЛТД» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 169 774,00 грн., в тому числі за основним зобов'язанням 945 548,00 грн. та за штрафними санкціями 224 226,00 грн.

Згідно наданого до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елекстропривід-ЛТД» зареєстроване 08.09.2008 року, ідентифікаційний код 36033329, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 40, на даний час в стані припинення не перебуває.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в порушення ст. 75 Податкового кодексу України відповідач для встановлення факту порушення податкового законодавства України не звертався до контрагентів позивача з метою проведення зустрічної перевірки, а керується витягами з актів щодо неможливості перевірки взаємовідносин «ТОВ «Промислова спілка «Балтимор» з іншими контрагентами, до списку яких не входить позивач. Так само відповідачем встановлено факт неможливості проведення зустрічної перевірки по ПП «Промтранспоставка», ТОВ «Гатиора», хоча насправді зустрічна перевірка взаємовідносин позивача з вказаними підприємствами не проводилась, а тому висновки щодо неможливості проведення зустрічної перевірки передчасні. Отже, висновки податкової інспекції щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції на підставі актів перевірок контрагентів, не є підставою для визнання недійсними договорів, адже юридичні особи контрагенти ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» є належним чином зареєстровані, знаходяться на обліку в податковій, зареєстровані платниками ПДВ. Тому позивач не погоджується з висновками відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 937 731,00 грн. та нарахуванням штрафних санкцій на суму 234 432,75 грн.

Надаючи оцінку доводам представника позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст договорів позивача з ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність наданих Позивачеві послуг та продажу товарів з боку ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка».

Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

Окрім того, відповідачем не наведено доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача, так і ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадових осіб як позивача, так і ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

На час складення податкових накладних відомості про контрагентів позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.

Що стосується посилань податкового органу в своєму акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу в акті перевірки № 948/20-31-22-01-07/36033329 від 10.04.2014р. щодо відсутності підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами позивача ґрунтуються лише на актах податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промислова спілка Балтимор», ПП «Промтранспоставка» і ТОВ «Гатіора» щодо підтвердження їх господарських відносин з платниками податків, до списку яких не входить позивач, згідно з якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій по ланцюгу з постачальником та покупцями.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами лише на підставі акту Про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» досліджені не були.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів Позивача не вказує на факт нікчемності укладених між позивачем та ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» правочинів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. 198 Податкового кодексу України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії і відображених в акті № 948/20-31-22-01-07/36033329 від 10.04.2014р. на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд наголошує на такому.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Ці відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).Суд звертає увагу, що в акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Усі операції за договорами, укладеними між ТОВ «Електропривід ЛТД» та його контрагентами підтверджуються первинними документами, зокрема податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними.

Позивач також надав до суду дані бухгалтерського обліку, що підтверджують факт оприбуткування придбаних товарів на склад, докази подальшого використання зазначених товарів та докази фактичної сплати грошових коштів за отриманий товар та надані послуги.

Зокрема, між ТОВ «Гатіора» у якості постачальника та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід ЛТД» у якості Покупця було укладено договір поставки №01-08 від 01.08.2012 року, відповідно до якого продавець зобов'язується здійснити поставку, а покупець - прийняти та оплатити запасні частини до агрегатів і тепловозів (Продукція) у кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях до договору.

Реальність здійснення операцій за цим договором підтверджується наступними первинними документами:

У січні 2013 року на загальну суму 875 634,00 грн.:

- видаткові накладні №738 від 07.01.2013 р.; №739 від 31.01.2013 р.;

- податкові накладні №738 від 07.01.2013 р.; №739 від 31.01.2013 р.;

У лютому 2013 року на загальну суму 1 072 310,88 грн.:

- видаткові накладні №102 від 05.02.2013 р.; №233 від 12.02.2013 р.;№ 336 від 21.02.2013 р.;

- податкові накладні №102 від 05.02.2013 р.; №233 від 12.02.2013 р.;№ 336 від 21.02.2013 р.;

У березні 2013 року на загальну суму 86 824,20 грн.:

- видаткові накладні №150 від 05.03.2013 р.; №567 від 22.03.2013 р.;

- податкові накладні №150 від 05.03.2013 р.; №567 від 22.03.2013 р.;

У жовтні 2013 року на загальну суму 380 115,76 грн.:

- видаткові накладні №177 від 07.10.2013 р.; №381 від 18.10.2013 р.;№ 288 від 21.10.2013 р.;

- податкові накладні №177 від 07.10.2013 р.; №381 від 18.10.2013 р.;№ 288 від 21.10.2013 р.;

У листопаді 2013 року на загальну суму 691 783,92 грн.:

- видаткові накладні №79 від 04.11.2013 р.; №210 від 12.11.2013 р.;№ 413 від 20.11.2013 р.; №794 від 29.11.2013 р.;

- податкові накладні №79 від 04.11.2013 р.; №210 від 12.11.2013 р.;№ 413 від 20.11.2013 р.; №794 від 29.11.2013 р.;

У грудні 2013 року на загальну суму 1 419 248,40 грн.:

- видаткові накладні №273 від 09.12.2013 р.; №229 від 10.12.2013 р.;№ 571 від 18.12.2013 р.; №572 від 20.12.2013 р.;

- податкові накладні №273 від 09.12.2013 р.; №229 від 10.12.2013 р.;№ 571 від 18.12.2013 р.; №572 від 20.12.2013 р.;

У січні 2014 року на загальну суму 807 662,18 грн.:

- видаткові накладні №195 від 10.01.20143 р.; №901 від 22.01.2014 р.;№ 290 від 23.01.2014 р.; №902 від 27.01.2014 р.;

- податкові накладні №195 від 10.01.20143 р.; №901 від 22.01.2014 р.;№ 290 від 23.01.2014 р.; №902 від 27.01.2014 р.;

Для транспортування запасних частин до вузлів та агрегатів тепловозів, отриманих від ТОВ «Гатіора», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» уклало договори на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 10.01.2013 року №01/01/2013 р. з ФОП ОСОБА_1, а також від 03.02.2014 року з ФОП ОСОБА_2

На виконання договорів з ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 складено товарно-транспортні накладні №07/01/01-13 від 07.01.2013; 31/01/01-13 від 31.01.2013; №05/02/01-13 від 05.02.2013; №12/02/01-13 від 05.02.2013; №21/02/01-13 від 21.02.2013; б/н від 05.03.2013; б/н від 22.03.2013; №07/10/04-13 від 07.10.2013; №18/10/03-13 від 18.10.2013; №21/10/03-13 від 21.10.2013; №04/11/05-13 від 04.11.2013; №12/11/04-13 від 12.11.2013; №20/11/04-13 від 20.11.2013; №29/11/02-13 від 29.11.2013; б/н від 10.12.2013; б/н від 10.12.2013; б/н від 10.12.2013; б/н від 20.12.2013; б/н 10.12.2013; №10/01/01-14 від 10.01.2014; №22/01-14 від 22.01.2014; № 27/01-14 від 23.01.2014; №27/01-14 від 27.01.2014, а також акти надання послуг №9 від 28.02.2013; №10 від 29.03.2013; №21 від 30.10.2013; №26 від 29.11.2013; №1 від 31.01.2014;

На підтвердження оприбуткування товарів, придбаних за договором поставки №01-08 від 01.08.2012 року позивачем надано копії витягів з журналу оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем також надані до суду копії видаткових, товарно-транспортних накладних, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних у ТОВ «Гатіора» товарів Публічному акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (видаткові накладні №9 від 24.01.2013 р.;№10 від 29.01.2013 р. за договором 20/2012/2244 від 04.12.2012 р.) та Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» (видаткові накладні №11, №12 від 01.02.2013 р., №13 від 06.02.2013 р., №18 від 13.02.2013 р., №20,21 від 22.02.2013 р., №26, 28 від 06.03.2013 р., №33,35,36 від 25.03.2013 р., №157,158,159,160 від 07.10.2013 р., №161,163 від 09.10.2013 р., №173 від 18.10.2013 р., №183,184,185,186 від 04.11.2014 р., №204,205 від 22.11.2013 р., №207,208 від 29.11.2013 р., за договором №360 від 24.01.2013 року), а також копії накладних-вимог, що підтверджують використання придбаних запасних частин для ремонтних робіт на замовлення.

Оплата послуг за договором поставки підтверджується платіжними дорученнями №2235,2236 від 03.01.2013 року, №2254 від 16.01.2013 р., №2258 від 18.01.2013 р., №2285 від 21.01.2013 р., №2299 від 24.01.2013 р., №2311 від 01.02.2013 р., №2333 від 08.02.2013 р., №2342 від 13.02.2013 р., №2359 від 22.02.2013 р., №2367 від 25.02.2013 р., №2405 від 26.03.2013 р., №2412 від 28.03.2013 р., № 2425 від 04.04.2013 р., №2460 від 23.04.2013 р., №2466 від 24.04.2013 р., №2474 від 25.04.2013 р., №2483 від 06.04.2013 р., №2498 від 13.05.2013 р., №2514 від 17.05.2013 р., №2526 від 22.05.2013 р., №2544 від 31.05.2013 р., №2560 від 06.06.2013 р., №3064 від 12.11.2013 р., №3070 від 13.11.2013 р., №3084 від 15.11.2013 р., №3096 від 20.11.2013 р., №3130 від 29.11.2013 р., №3194 від 18.12.2013 р., №3239 від 10.01.2014 р., №3253 від 16.01.2014 р., №3294 від 30.01.2014 р., №3309 від 31.01.2014 р., №3325 від 04.02.2014 р., №3319 від 04.02.2014 р., №3330 від 05.02.2014 р., №3341 від 07.02.2014 р., №2328 від 06.02.2014 р., №3362 від 10.02.2014 р.

Між ТОВ «Промислова спілка Балтимор» у якості постачальника та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід ЛТД» у якості постачальника укладено договір поставки №30/03 від 30.03.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується здійснити поставку, а покупець - прийняти та оплатити запасні частини до агрегатів і тепловозів (Продукція) у кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях до договору, а також Договір про надання послуг №29/03 від 29.03.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Промислова спілка Балтимор» зобов'язалося надати послуги з ремонту колісних пар .

Реальність здійснення операцій за договором поставки підтверджується наступними первинними документами:

- податковою накладною №26 від 04.04.2011 року;

- видатковою накладною №26 від 04.04.2011 року.

На підтвердження транспортування запасних частин до вузлів та агрегатів тепловозів, отриманих від ТОВ «Промислова спілка Балтимор» за договором поставки, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» надало копію товарно-транспортної накладної №111/04 від 04.04.2011 року.

Реальність здійснення операцій за договором поставки підтверджується податковою накладною №62 від 12.04.2011 року та актом виконаних робіт №62 від 12.04.2011 року.

На підтвердження оприбуткування товарів, придбаних за договором поставки №30/03 від 30.03.2011 року, а також врахування наданих послуг за договором №29/03 від 29.03.2011 року позивачем надано копії витягів з журналу оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем також надані до суду копії видаткових, товарно-транспортних накладних, що підтверджують подальшу реалізацію придбаних у ТОВ «Промислова спілка Балтимор» товарів Публічному акціонерному товариству «АрселорМіттал Кривий Ріг» (видаткові накладні №30,31,32,33 від 05.04.2011 р. за договором №4600021491/1207 від 16.03.2011 року).

Відремонтовані за договором про надання послуг №29/03 від 29.03.2011 року колісні пари було використано позивачем при наданні послуг з ремонту на замовлення Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», що підтверджується актом надання послуг №36 від 13.04.2011 року, актом приймання-передачі від 13.04.2011 року та товарно-транспортною накладною, відповідно до якої відремонтовані частини тепловозу було відправлено замовнику.

Оплата послуг за договорами поставки та надання послуг підтверджується платіжними дорученнями №821 від 25.08.2011 року та №822 від 25.08.2011 року.

У червні 2011 року Приватним підприємством «Промтранспоставка» було надано разову транспортно-експедиційну послугу за замовленням ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» на загальну суму 900,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №П-110610/12, а також податковою накладною №119 від 10.06.2011 року.

Оплата даної послуги підтверджується платіжним дорученням №639 від 22.06.2011 року.

Таким чином, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» надало усі необхідні документи, що підтверджують товарність (реальність) господарських операцій, тому дії ДПІ У Київському районі м. Харкова зі складання податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та штрафних санкцій є неправомірними, а вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ТОВ "Гатіора", ПП "Промтранспоставка» за період з 26.03.2011 року по 25.03.2014 року.

Податковим органом не доведено належними допустимими доказами факту неможливості здійснення контрагентами ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електропривід-ЛТД» господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладними, накладними, товарно-транспортним накладним, платіжним дорученням, якими позивач доводить реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002292201 від 26.05.2014 року в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1160002 (один мільйон сто шістдесят тисяч дві гривні) грн. 75 коп., в тому числі за основним зобов'язанням у розмірі 937731 (дев'ятсот тридцять сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 00 коп. та за штрафними санкціями у розмірі 222271 (двісті двадцять дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 75 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД" код ЄДРПОУ 36033329 сплачений судовий збір у розмірі 407 (чотириста сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 серпня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.