Постанова № 40285553, 27.08.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа № 922/1422/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.

при секретарі Передрій Г.С.

участю представників сторін:

від позивача - Дмітрішина Д.М. - за довіреністю від 02.12.13 р. № 276;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харебави Т.Б. - довіреність від 23.06.14 р. б/н,

від відповідача - Галагузи М.С. - за довіреністю від 12.05.14 р. б/н;

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК"(вх. № 1916 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі №922/1422/14,

за позовом Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕС ІНТЕГРА", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіЕс Консалтінг", м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СіЕс Консалтінг", в якій просив суд стягнути з відповідача збитки у вигляді витрат в сумі 421600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі №922/1422/14 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд, обґрунтовуючи прийняте ним рішення, зазначає про відсутність протиправної поведінки (факту порушення договору) з боку відповідача, а також вини та причино-наслідкового зв'язку між правопорушенням і завданими збитками, що свідчить про відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Також, на думку господарського суду першої інстанції, стягувана позивачем сума не є збитками в розумінні наведених норм права, оскільки між фінансовими санкціями, застосованими Національним банком України до позивача у зв'язку із порушенням валютного законодавства і договірними зобов'язаннями між позивачем та відповідачем, та, відповідно, відповідальністю за їх порушення, не має ніякого взаємозв'язку, адже правова природа адміністративної (штраф Національного банку України) та цивільної відповідальності (збитки) є різною.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "ТЕРРА БАНК", не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі № 922/1422/14 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СіЕс Консалтінг" на користь позивача збитки у вигляді витрат, які останній мусить понести, в сумі 421600,00 грн.; стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" витрати зі сплати судового збору.

Позивач, обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на п. 8 договору про виконання робіт та надання послуг в галузі інформатизації з супроводу та розвитку програмного комплексу систем автоматизації банківської діяльності від 01.03.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СіЕс Консалтінг", відповідно до якого відповідач несе відповідальність перед скаржником в повному обсязі за будь-які збитки, заподіяні останньому у зв'язку з використанням або неможливістю використання програмного забезпечення або будь-яких його компонентів.

На думку апелянта, під час виконання умов договору відповідачем було допущено недоліки у виконаних роботах, а саме не було проведено належного налаштування підсистеми програмного комплексу «Статзвітність», а випущенні відповідачем релізи програмного забезпечення за замовчуванням не забезпечували реалізацію функції автоматичного формування та відображення статистичної звітності.

За таких обставин, на думку позивача, в діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка, вина та причинно-наслідковий зв'язок з виникненням збитків у вигляді витрат, які позивач має понести в зв'язку зі сплатою покладеного на нього адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, скаржник посилається на позбавлення місцевим господарським судом, який відмовив в проведенні інженерно-технічної (комп'ютерно-технічної) експертизи, права позивача на доведення належними доказами факту протиправності поведінки відповідача шляхом проведення відповідної судової експертизи.

18.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЕС ІНТЕГРА» подані письмові пояснення щодо апеляційної скарги від 15.08.2014р., в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача зазначила про законність та обґрунтованість рішення господарського суду від 26.06.2014р. у справі № 922/1422/14 та просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін. (т.2 а.с. 96-98)

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕС ІНТЕГРА», обґрунтовуючи свою позицію у справі, вказує, що відповідно до зазначеного вище договору від 01.03.2012р. здійснення налаштувань програмного забезпечення не входять в обов'язки відповідача та не регулюються умовами договору від 01.03.2012р. №TERRA/KONS/12-B2-SUP.

Крім того, апелянт зазначає, що після завершення тестування замовник (позивач) за власним рішенням, але з врахуванням отриманих від виконавця інструкцій, встановлює реліз програмного забезпечення на промислове оточення, інформуючи про це виконавця (відповідача).

Таким чином, на думку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у відповідача відсутня протиправна поведінка, вина, причинно-наслідковий зв'язок між порушенням і завданими збитками, що свідчить про відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

18.08.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «СіЕс Консалтінг» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі № 922/1422/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (т.2 а.с. 99-102).

На думку відповідача, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності потреби та доцільності у призначенні інженерно-технічної експертизи у справі, у зв'язку з чим правомірно відмовив з задоволенні клопотання позивача про проведення у справі судової експертизи.

Також, відповідач вказує на правомірність висновку місцевого господарського суду щодо відсутності обставин, які підтверджують порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СіЕс Консалтінг» прийнятих на себе зобов'язаннь за договором, укладеним між сторонами, вину відповідача, оскільки позивачем не доведено, що саме факт допущення недоліків з боку відповідача у виконаних роботах по договору, викладений в акті планової перевірки Національного банку України від 14.02.2014р. № 09-104/4БТ, призвів до втрат, які мусить понести позивач, а також інших елементів складу правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

14.08.2014р. Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» подано клопотання про призначення судової експертизи у справі, в якому позивач просив суд апеляційної інстанції призначити проведення інженерно-технічної (комп'ютерно-технічної) експертизи у справі № 922/1422/14 на предмет відповідності програмного комплексу «АБС Б2» вимогам діючих нормативно-правових актів, зокрема - Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004р. № 555 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 29.11.2004р. № 1511/10110, а також Правилам організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, які затверджені постановою Національного банку України від 19.03.2003р. № 124 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.05.2003р. № 353/7674, та здатності програмного комплексу на автоматичне відображення статистичної інформації в складі статзвітності по операціям з купівлі-продажу валюти відповідно до вимог наведених актів з урахуванням закладених в базову версію комплексу та його нових релізів технічних параметрів.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Дослідивши наявні матеріали справи, предмет позову, правові підстави його пред'явлення та у зв'язку з відсутністю у суду питань, які потребують спеціальних знань, колегія суддів дійшла висновку про недоцільність проведення судової експертизи, у зв'язку з достатністю наданих сторонами письмових доказів у справі для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання позивача про проведення інженерно-технічної (комп'ютерно-технічної) експертизи у справі № 922/1422/14.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі № 922/1422/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили суд рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014р. у справі № 922/1422/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, а також заслухавши пояснення та доводи учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

16.10.2008р. між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЕС ІНТЕГРА" укладений ліцензійний договір № B2 INT TERRA 08 про надання невиключного права на використання Програмного Комплексу (ліцензійний договір), відповідно до якого позивачеві було надано невиключне право на використання програмного комплексу систем автоматизації банківської діяльності (т.1, а.с. 22-26).

01.03.2012р. між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СіЕс КОНСАЛТІНГ" (виконавець) укладений договір №TERRA/KONS/12-B2-SUP про виконання робіт та надання послуг в галузі інформатизації з супроводу та розвитку Програмного Комплексу систем автоматизації банківської діяльності (договір) (т.1, а.с. 10-21).

Відповідно до п. 2.1 даного договору виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню контрольно-профілактичних робіт у галузі інформатизації з супроводу і розвитку програмного забезпечення, що експлуатується замовником.

Згідно з п. 2.2 цього договору супровід програмного забезпечення включає виконання наступних робіт у інформатизації: розробка програмного забезпечення у вигляді виконання його доопрацювань, пов'язаних із змінами нормативних документів, за умови, що дані зміни стосуються тієї функціональності програмного забезпечення, правом на використання якої володіє замовник, і в тій частині вимог нормативних документів, які припускають однозначність процесів і форм представлення облікових одиниць програмного забезпечення; розробка програмного забезпечення у вигляді виправлення програмних помилок, що виявляються користувачами процесі його експлуатації; надання інформації (документації) про функціонування програмного забезпечення за фактом внесення змін/доповнень до комплекту діючої документації на програмне забезпечення у зв'язку з будь-якими поточними програмними змінами та доопрацюванням програмного забезпечення виконавцем; консультування замовника з питань експлуатації діючого програмного забезпечення в існуючій функціональності.

Відповідно до п. 2.3 договору розвиток програмного забезпечення складається з виконання наступних робіт/надання наступних послуг у сфері інформатизації (за винятком обумовлених в п.2.2 договору): розробка програмного забезпечення у вигляді удосконалення (модифікації) існуючих форм звітів, роботи систем і підсистем програмного забезпечення і процесу здійснення операцій в програмному забезпеченні, а також створення нових форм звітів, що генеруються програмним забезпеченням, і нових підсистем програмного забезпечення; розробка програмного забезпечення у вигляді доопрацювання програмного забезпечення для забезпечення можливості здійснення нових операцій в програмному забезпеченні; розробка програмного забезпечення у випадках, не обумовлених п.п. 2.3.1-2.3.2 договору, роботи (послуги) з тестування програмного забезпечення, по обробці даних, по наданню консультацій з питань інформатизації і інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем у зв'язку з експлуатацією програмного забезпечення, що пов'язано з розвитком програмного забезпечення.

В розділі 3 цього договору детально регламентовано порядок виконання робіт та послуг, визначених договором, а також порядок взаємодії замовника та виконавця під час такого виконання.

Так, зокрема, в пп. 3.3.1 договору вказано, що виконавець виконує роботи, передбачені п.2.2.1 цього договору, на підставі заявок замовника з описом постановки завдання і з посиланням на відповідні нормативні документи. За відсутності заявки і/або постановки замовника, виконавець зобов'язаний виконувати дані доопрацювання за власною постановкою, погодженою із замовником на підставі отриманих від замовника нормативних документів.

Згідно з п.п. 3.5.1 цього договору по роботам (послугам), що відносяться до пункту 2.3 цього договору (розвиток Програмного забезпечення), замовник за допомогою системи БТТ направляє заявку виконавцеві, з описом необхідних робіт (послуг) і бажаним терміном їх виконання і висилає за адресою електронної пошти уповноваженому представникові виконавця в електронному вигляді запит на виконання робіт з розвитку.

Пунктом 3.6.1 договору від 01.03.2012р. встановлено порядок випуску нових релізів програмного комплексу, а в п.п. 3.6.1.5 п. 3.6.1 договору вказано, що релізи встановлюються замовником заздалегідь на дослідне оточення, в якому база даних має бути точною копією бази даних Промислового оточення. Після установки оновлення замовник проводить звірку структури об'єктів бази даних (метаданих) згідно вказівок виконавця. Якщо в результаті порівняння виявлені відмінності, замовник повідомляє про них службу підтримки і супроводу виконавця.

Відповідно до п.п. 3.6.1.8 договору після завершення тестування замовник за власним рішенням, але з врахуванням отриманих від виконавця інструкцій, встановлює реліз програмного забезпечення на промислове оточення, інформуючи про це виконавця.

Згідно з п. 6.1 договору виконавець щомісячно, не пізніше останнього календарного дня місяця, в який здійснювався супровід, передає замовникові акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) з супроводу Програмного забезпечення за цей місяць.

Пунктом 6.2 встановлено, що за відсутності письмової мотивованої відмови замовника від підписання акту протягом 10 робочих днів після передачі акту, роботи (послуги) вважаються прийнятими замовником в місяці такого супроводу.

Згідно з п. 6.1 договору виконавець щомісячно, не пізніше останнього календарного дня місяця, в який здійснювався супровід, передає замовникові акт здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг з супроводу програмного забезпечення за цей місяць.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що за відсутності письмової мотивованої відмови замовника від підписання акту протягом 10 робочих днів після передачі акту, роботи (послуги) вважаються прийнятими замовником в місяці такого супроводу.

Відповідно до п. 3.1.3 договору виконавець не несе відповідальності за можливі збитки замовника або за непрацездатність системи або окремих її модулів, пов'язані з невиконанням інструкцій і рекомендацій, переданих службою підтримки виконавця відповідальним особам замовника засобами, передбаченими п. 3.1.1.

Пунктом 8.6 договору встановлено,що виконавець не несе відповідальності за появу і наслідки помилки в програмному забезпеченні в наступних випадках: помилка, яка виникла в результаті дій або бездіяльності замовника (відповідальних осіб замовника), таких як, ігнорування застережливих повідомлень системи, недотримання інструкцій і рекомендацій служби підтримки і супроводу, інструкцій і рекомендацій, викладених в документації до програмного забезпечення; помилка, яка виникла в результаті інших помилок, про які замовник не повідомив виконавця вчасно; помилка, яка полягає в недотриманні або є наслідком недотримання вимог нормативних документів, про які замовник не повідомив виконавця вчасно.

Актом планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України від 14.02.2014р. № 09-104/4БТ встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003р. № 124 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.05.2003р. № 353/7674 в частині приховування та перекручення інформації у статистичній звітності за формами №№ 552,555 (т.1 а.с. 27-29).

В ході перевірки встановлено, що у статистичній звітності за формами №№ 552, 555 не відображено інформацію про здійснення в рамках генеральної угоди про загальні умови проведення операцій на міжбанківському ринку від 06.06.2006р. № 06/10 банком на міжнародному валютному ринку власні операції з конвертації іноземної валюти з ЗАО АКБ «ИНТЕРПРОМБАНК» (Російська Федерація).

З протоколів порушення валютного законодавства від 03.03.2014р. №№ 73ПР-БТ - 92ПР-БТ та постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 12.03.2014р. №№75БТ - 94 БТ вбачається, що в ході перевірки встановлено 248 випадків порушень норм валютного законодавства.

Також, в протоколах порушення валютного законодавства відсутні пояснення посадових осіб Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» щодо підстав виникнення причин порушень, зазначених в протоколах.

01.04.2014р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕс Консалтінг», в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕс Консалтінг» на користь Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» збитки у вигляді витрат, які останній мусить понести для відновлення свого порушеного права, в сумі 421600,00 грн.

Предметом позову у даній справі є стягнення збитків, які позивач має понести у зв'язку з накладенням на нього адміністративно-господарського штрафу, з метою відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, враховуючи приписи вказаних нормативно-правових актів, а також виходячи зі змісту роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. № 02-5/215 (зі змінами та доповненнями) колегія судів зазначає, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є сукупна наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка винної особи, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення винною особою зобов'язання, а не якихось інших обставин; вина.

Колегія суддів, дослідивши умови договору на виконання робіт та надання послуг в галузі інформатизації з супроводу та розвитку програмного комплексу систем автоматизації банківської діяльності від 01.03.2012р. №TERRA/KONS/12-B2-SUP, встановила, що на виконавця (відповідача у справі) покладено обов'язок щодо виконання робіт з супроводу та розвитку програмного забезпечення у вигляді його доопрацювань, пов'язаних зі змінами нормативних актів Національного банку України, виправлення програмних помилок, консультування, удосконалення програмного забезпечення тощо.

Відповідно до вказаних умов договору обов'язок налаштування (встановлення) релізів програмного забезпечення покладається саме на замовника (позивач у справі), а в разі необхідності - вжиття заходів щодо отримання додаткової (консультативної) інформації від відповідача (п.п. 3.6.1.5, 3.6.1.8 договору).

Крім того, відповідно до п.п. 6.3, 6.5, 6.6 договору підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, роботи (послуги) підтверджує факт прийняття замовником виконаних робіт за договором, а також в разі відсутності письмової мотивованої відмови замовника від підписання акту протягом 10 робочих днів після передачі акту, робот(послуг).

Згідно актів прийому-передач робіт в сфері інформатизації з супроводження програмного комплексу АБС Б2 № 1-12, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених їх печатками (замовника та виконавця), вбачається, що виконавцем протягом січня-грудня 2013 року виконані роботи в сфері інформатизації з супроводу Програмного комплексу АБС Б2 згідно додаткової угоди від 29.12.2012р. №7 до договору від 01.03.2012р. № TERRA/KONS/12-B2-SUP. Вказані акти підписані представниками сторін без жодних зауважень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт неналежного виконання відповідачем умов договору.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем неналежного виконання відповідачем умов зазначеного договору, що свідчить про відсутність протиправної поведінки відповідача як необхідного елементу правопорушення, яка спричинила покладення на позивача такої міри відповідальності як сплата адміністративно-господарського штрафу.

Згідно з п.п. 3.1.3 договору виконавець не несе відповідальності за можливі збитки замовника або за непрацездатність системи або окремих її модулів, пов'язані з невиконанням інструкцій і рекомендацій, переданих службою підтримки виконавця відповідальним особам замовника засобами, передбаченими п. 3.1.1.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про належне виконання позивачем інструкцій, які надані виконавцем, відповідно до умов договору. А отже, матеріалах справи відсутні докази належного використання замовником (позивачем у справі) Програмного забезпечення та не доведено вину відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з акту планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» від 14.02.2014р. № 09-104/4БТ, у ході перевірки встановлено, що у статистичній звітності за формами №№ 552, 555 не відображено інформацію про здійснення в рамках генеральної угоди про загальні умови проведення операцій на міжбанківському ринку від 06.06.2006 р. № 06/10 банком на міжнародному валютному ринку власні операції з конвертації іноземної валюти з ЗАО АКБ «ИНТЕРПРОМБАНК» (Російська Федерація). Зазначені форми статистичної звітності про валютні операції складені на паперових носіях Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та підписані виконуючим обов'язки голови правління та головним бухгалтером Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» або особами, які виконували їх обов'язки, а також надіслані до Головного управління Національного банку України по м.Києву і Київській області.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 22.1 Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003р. № 124 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.05.2003р. № 353/7674, територіальні управління і установи Національного банку України (далі, - Правила), банки, інші фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку України, яким надано генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, та підприємства (що мають рахунки в іноземних банках), складають статистичну звітність за формами та в порядку, визначеному Правилами, що додаються до вказаних Правил (Форми статистичної звітності банків та підприємств).

Згідно з п. 2.4 Правил голова правління (ради директорів) і головний бухгалтер (начальник підрозділу) несуть відповідальність за достовірність, повноту та своєчасність надання згідно із законодавством України.

Зазначені Правила встановлюють порядок складення статистичної звітності за вказаними формами, які містяться в Розділі 2 зазначених Правил, а саме, - поясненнях щодо заповнення форми №552 «Звіт про надходження від нерезидентів та продаж безготівкової іноземної валюти» та поясненнях щодо заповнення форми № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти».

Колегія суддів зазначає, що вище вказані нормативно-правові акти покладають обов'язок щодо перевірки складених форм статистичної звітності на відповідність вимогам діючого законодавства саме на посадових осіб банку.

З акту планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України від 14.02.2014р. № 09-104/4БТ вбачається, що форми статистичної звітності про валютні операції складені на паперових носіях Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА БАНК» та підписані виконуючим обов'язки голови правління та головним бухгалтером Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» або особами, які виконували їх обов'язки, а отже при їх складанні дані посадові особи зобов'язані були встановити їх відповідність вимогам Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003р. № 124 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.05.2003р. № 353/7674.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між роботою Програмного забезпечення, розробленого відповідачем на підставі договору від 01.03.2012р., та неправильним заповненням статистичної звітності на паперових носіях посадовими особами банку, що підтверджує відсутність факту вини відповідача в покладеній на позивача адміністративно-господарської відповідальності.

На думку колегії суддів, посилання позивача на акт планової перевірки Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України від 14.02.2014р. № 09-104/4БТ, який, на думку апелянта, встановлює факт допущення з боку відповідача недоліків у виконаних роботах по договору, є необґрунтованим, оскільки зазначений акт перевірки є документом, який встановлює факт порушення вимог валютного законодавства саме позивачем як суб'єктом господарської діяльності у справі, на якого поширюються вимоги щодо додержання відповідних нормативно-правових актів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях відповідача причинного зв'язку між поведінкою відповідача в межах договірних відносинах, які існували між сторонами, та виникненням витрат, які апелянт мусить понести у зв'язку з порушенням валютного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності позивачем факту спричинення саме діями відповідача порушення правил валютного законодавства та відсутності в діях відповідача таких елементів складу правопорушення для притягнення особи до відповідальності за завдані нею збитки, як вини, протиправної поведінки та причинного зв'язку між його поведінкою та завданими збитками, на які посилається позивач у справі, а отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання позивача на порушення місцевим господарським судом норм процесуального прав, у зв'язку з відмовою у проведенні експертизи, є необґрунтованим, оскільки за приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, питання, які позивач просив поставити на вирішення експерта, не впливають на вирішення спору, а у суду були наявні всі необхідні докази для вирішення даного спору, а отже, господарський суд першої інстанції з метою дотримання норм процесуального права, обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а також при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014 р. у справі №922/1422/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, то витрати заявника апеляційної скарги по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, 102, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.06.2014 р. у справі №922/1422/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 22.08.2014р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.