Рішення № 40285328, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11983/14 18.08.14

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ, ЄДРПОУ 20474912

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ, ЄДРПОУ 22229921

про стягнення 2 698,29 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ про стягнення 2 698,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування згідно з договором №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. добровільного страхування транспортних засобів, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право вимоги до відповідача.

Відповідач у відзиві №1541 від 24.06.2014р. проти вимог, викладених у позовній заяві, надав заперечення в частині стягнення франшизи в розмірі 500 грн. При цьому, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» визнало позовні вимоги в сумі 2 198 грн., у випадку надання позивачем завіреного банком платіжного доручення про сплату страхового відшкодування в розмірі 2 698 грн.

В судові засідання 09.07.2014р., 23.07.2014р., 18.08.2014р. відповідач не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, проте був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наявних в матеріалах справи поштових повідомлень №0103028814023, №0103030386926, №0103030389437.

Одночасно, ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Наразі, судом прийнято до уваги те, що з боку Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» клопотань про відкладення розгляду справи надано не було. При цьому, за висновками суду, з 23.06.2014р. (дата отримання ухвали про порушення провадження) у відповідача було достатньо часу для подання витребуваних судом доказів.

Незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.16 «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 20.05.2011р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір №18243Г-а/11ДОФ добровільного страхування транспортних засобів, відповідно до якого застраховано наступний автомобіль:

марка/модель: Renault Megane Scenic,

реєстраційний номер: АН 3484 НК,

рік випуску: 2011р.

За змістом п.7 договору страховими ризиками є, зокрема, збитки, завдані транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.4 договору №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. вигодонабувачем зазначено Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк».

У разі пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспорної пригоди без вини водія вищезазначеним договором встановлено франшизу в розмірі 1 % від страхової суми, що складає 1 882 грн.

Строк дії вказаного правочину встановлено з 23.05.2011р., але не раніше дня здійснення страхувальником першого страхового платежу, та до 24:00 годин 22.05.2012р.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що страховий платіж був сплачений страховиком 23.05.2011р., а отже строк дії договору №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. добровільного страхування транспортного засобу розпочався саме з вказаної дати.

Виходячи зі змісту довідки №8951831 про дорожньо-транспортну пригоду, 29.01.2012р. о 12 год. 00 хвил. на перехресті вулиці К.Лібкнехта та проспекта Будівельників в населеному пункті Жовтневий, Маріупольського району Донецької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1.Renault, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, який і керував автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди, 2.Chevrolet, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, керування яким здійснював ОСОБА_5.

Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 990 вказаного Кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом п.22.1.3 договору №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. добровільного страхування наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк, які визначені договором.

Умовами п.25.1 вказаного правочину передбачено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акту, який складається страховиком.

Одночасно, в п.25.14 договору №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. зазначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особі, вказаній у листі вигодонабувача, окрім випадків, коли сума страхового відшкодування не перевищує 5 000 грн. (в цьому випадку страхове відшкодування виплачується без погодження з вигодонабувачем).

Пунктом 25.10 зазначеного договору передбачено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі станції технічного обслуговування на підставі рахунків станції технічного обслуговування.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2012р. ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-Страхування» направлено заяву про настання страхового випадку та виплату на рахунок станції технічного обслуговування страхового відшкодування.

Згідно з актом б/н від 30.01.2012р. огляду транспортного засобу автомобілю Renault, державний номер НОМЕР_1 було заподіяно наступні пошкодження: тріщина бампера заднього, деформація задньої поперечини.

Відповідно до рахунку-фактури №ANF8000461 від 08.02.2012р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс», вартість відновлюваного ремонту склала 4 580 грн.

Як вже зазначалось, договором №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. добровільного страхування транспортних засобів встановлено франшизу у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу в розмірі 1% від страхової суми, що складає 1 882 грн.

13.02.2012р. представниками позивача було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт №2012/V/MOD00659/VESKO3127, за змістом якого страхувальнику підлягає виплата страхового відшкодування в розмірі 2 698 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алекс».

Як встановлено судом, згідно з платіжним дорученням №926 від 14.02.2012р. на підставі страхового акту №2012/V/MOD00659/VESKO3127 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 2 698 грн.

При цьому, як вбачається з письмових пояснень без номеру та дати, які надійшли до суду від позивача 18.08.2014р., виплата страхового відшкодування була вчинена відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 13.02.2012р. та рахунку-фактури №ANF8000461 від 08.02.2012р., а посилання в вищезгаданих страховому акті та платіжному дорученні на інший рахунок-фактуру є помилковим.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За змістом п.25.20 договору №18243Г-а/11ДОФ від 20.05.2011р. добровільного страхування транспортних засобів до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Наявність вини ОСОБА_6 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.01.2012р., підтверджена постановою від 14.02.2012р. Жовтневого районного суду міста Маріуполя.

Наразі, відповідно до полісу №1806101 від 16.12.2011р., а також довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України №7/2-28/17494 від 27.06.2014р., цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Chevrolet, державний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт». При цьому, вказаним полісом встановлено франшизу в розмірі 500 грн.

29.08.2013р. представниками позивача було скеровано на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» заяву №1891/1 про виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, в якій Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» просить відшкодувати 2 698 грн. Про отримання вищевказаної заяви відповідачем свідчать наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103237219949.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, перерахування відповідачем страхового відшкодування не здійснено.

Виходячи з того, що в матеріалах справи міститься лише платіжне доручення №926 від 14.02.2012р., що підтверджує виплату позивачем страхового відшкодування в розмірі 2 698 грн., суд вважає вимогу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про стягнення з відповідача 2 698, 29 грн. необгрутнованою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку суми, яка підлягає відшкодуванню в порядку регресу не враховано розмір франшизи, в той час, як згідно з відомостями, що містяться в полісі №1806101 від 16.12.2011р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи складає 500 грн., виходячи з того, що в матеріалах справи міститься лише платіжне доручення №926 від 14.02.2012р., як підтверджує виплату позивачем страхового відшкодування в розмірі 2 698 грн., з огляду на те, що виконання зобов'язання з оплати страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» виконано не було, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» підлягають частковому задоволенню на суму 2 198 грн.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ про стягнення 2 698,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м.Київ, Оболонський район, пров.Балтійський, буд.20, ЄДРПОУ 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Кив, Подільський район, вул.Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 2 198 грн., а також судовий збір в сумі 1 488, 26 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 18.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 26.08.2014р.

Суддя М.О. Любченко