Ухвала суду № 40284101, 28.08.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/760/14-к 28.08.2014 28.08.2014 28.08.2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі колегії суддів судової палати в кримінальних справах:

Пісного І.М. Фаріонової О.М. Кваші С.В.

секретаря судового засідання: Змунчілової І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12014150030000082, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- за ч. 2 ст. 125 КК України,

за участі:

прокурора: Брек Г.С.

потерпілого: ОСОБА_5

Провадження № 11-кп/784/523/14 Головуючий у першій інстанції: Лисенко М.Є.

Категорія: ч. 2 ст. 125 КК України Доповідач в апеляційній інстанції: Пісной І.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції

Обвинуваченим ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати вирок суду першої інстанції через відсутність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відмовити в задоволенні позовних вимог потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт. Вироком суду ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь фінансового управління ГУ ДКСУ в Миколаївській області на лікування потерпілого ОСОБА_5 284,69 грн., а на користь потерпілого ОСОБА_5 631 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_4 послався на те, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковані його дії за ч. 2 ст. 125 КК України, які слід було розцінювати, як завдання шкоди особою у разі здійснення нею права на самозахист (ст. 1169 ЦК України). Вважає, що при кваліфікації його дій не враховано, що першим мав намір нанести удар саме ОСОБА_5, на що обвинувачений мав захищатися. Це підтвердили всі очевидці конфлікту. Крім того, не було взято до уваги те, що потерпілий спровокував конфлікт, палив в громадському місці. Стверджує, що стороною обвинувачення не було доведено, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння.

Виклад позиції інших учасників судового провадження

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор прокуратури Снігурівського району, Вишневський В.О. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4, а вирок суду першої інстанції залишити без зміни. Стверджує, що під час судового розгляду судом були досліджені всі обставини справи, дана оцінка зібраним доказам. Твердження обвинуваченого про те, що він був тверезий в момент конфлікту, а також про самозахист від дій потерпілого, спростовуються, на думку прокурора, показаннями потерпілого та свідків події. Вважає, що судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії обвинуваченого та призначено йому покарання з врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_4, а також пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4, а вирок суду першої інстанції залишити без зміни. Вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, що підтверджується його показаннями та показаннями свідків. Вказав, що ніяких підстав завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_4 в нього не було, і в ОСОБА_4 не виявлено жодних ушкоджень. Факт вживання обвинуваченим алкоголю перед конфліктом вважає доведеним показаннями допитаних свідків.

Обставини, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.204. близько 03 години ОСОБА_4 знаходився в приміщенні ТОВ «ПРОМРЕНАТ», що розташоване по вул. Інгулецькій, 8 в м. Снігурівка та, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав робити зауваження ОСОБА_5, щоб той припинив палити. Між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_5 удар головою та не менше двох ударів кулаком в обличчя. Спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, рани на губах, перелому кісток спинки носа без зміщення, перелому коронки 2 верхнього зуба справа. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 40 від 24.02.2014р., перелом і рани на губах відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Синці на обличчя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Перелом коронки 2 верхнього зуба справа відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило незначну стійку втрату працездатності.

Дії ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та незначну втрату працездатності потерпілого ОСОБА_5.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та потерпілого про залишення вироку суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного висновку.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку, а саме показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_13, крім того, письмовими матеріалами: протоколом огляду місця події(а.с. 82-86), висновком судово-медичної експертизи № 40 від 24.02.2014р.(а.с. 88-89), згідно якого тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_5 утворилися внаслідок неодноразового впливу тупих твердих предметів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 04.01.2014р. за заявою потерпілого ОСОБА_5 до ЄРДР було внесено дані про спричинення ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень (витяги з кримінального провадження на а.с. 72-74). Згідно обвинувального акту, затвердженого прокурором прокуратури Снігурівського району Миколаївської області Вишневським В.О., умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України та 24.04.2014р. обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування направлено до Снігурівського райсуду для розгляду по суті. В разі відсутності події чи складу кримінального правопорушення, або відсутності достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, кримінальне провадження підлягало б закриттю (відповідно до вимог ст. 284 КПК України).

Все це свідчить про достатність підстав і доказів, тим паче, з врахуванням часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4, для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України. Тому, доводи апелянта про те, що він невинуватий у завданні потерпілому тілесних ушкоджень, а його дії слід розцінювати як самозахист, не заслуговують на увагу та спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів.

З приводу тверджень обвинуваченого про те, що потерпілий першим мав намір нанести удар, внаслідок чого ОСОБА_4 мав захищатися та вдарити потерпілого, то при ухваленні вироку, судом першої інстанції, при призначенні покарання обвинуваченому, було враховано, крім іншого, і поведінку потерпілого, який спровокував конфліктну ситуацію. Проте, як вірно дійшов висновку суд першої інстанції, доказів того, що ОСОБА_4 діяв з метою самозахисту, або будь-яких тілесних ушкоджень, завданих йому потерпілим, не виявлено. А показаннями свідків, на які посилається апелянт, підтверджено тільки намір потерпілого завдати удар ОСОБА_4.

Питання ж притягнення потерпілого ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за паління в громадському місці, взагалі не є предметом розгляду даного кримінального провадження і виходить за межі повноважень апеляційного суду.

Щодо посилань апелянта на те, що при призначенні покарання, як обтяжуючу обставину судом враховано вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння, то з матеріалів справи слідує, що даний висновок досудовим та судовим слідством зроблено на підставі показань потерпілого та свідків, які вказали, що 01.01.2014р. святкували Новий рік, всі вживали алкогольні напої. Крім того, призначаючи ОСОБА_4 покарання, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме, молодий вік, вчинення злочину вперше; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, не одружений, утриманців не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Враховуючи викладені дані, ОСОБА_4 призначено покарання в мінімально можливому розмірі годин громадських робіт, а саме 150, в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Оскільки підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції не виявлено, а вина обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, доведена сукупністю доказів, зібраних в матеріалах справи, то й підстав для відмовлення потерпілому ОСОБА_5 в задоволенні його цивільного позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення. Вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Судді

І.М.Пісной О.М.Фаріонова С.В.Кваша