Постанова № 40282891, 26.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 р. Справа № 815/3379/13-а

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ПрокуратураПашаєв Г.В. (посвідчення)ФДМУСтогнійчук С.О. (довіреність)ДПІОнищенко О.В. (довіреність)ТОВ СОК „Магнолія"Горобець В.В. (довіреність)ТОВ «Плазма Ойл»Веренчук В.О. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС до ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія", третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" - ТОВ «Плазма Ойл» про стягнення заборгованості за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2452501,67 грн. відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено. Надано ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" у розмірі 2452501,67 грн., у тому числі по податку на прибуток приватних підприємств 1915550,12 грн. та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів 536951,55 грн. за рахунок продажу майна платника податків - ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія", що перебуває у податковій заставі.

Прокурор м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову позивачу відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

26 серпня 2014 року ТОВ «Плазма Ойл» надано до суду апеляційної інстанції клопотання про залучення останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія". Клопотання ТОВ «Плазма Ойл» було задоволено та залучено останнього в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія".

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.05.2012р. по 31.05.2012р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, валютного законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 15.06.2012 року №3457/22-3/32971681.

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.1.6 п.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток приватних підприємств, п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.135.1 та п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1514512грн.; 2) п.п.7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 688 677грн.; 3) п.4.2 ст.4, п.п.6.3.1, пп.6.3.2, п.п.6.3.3, п.п.6.3.4 п.6.3, п.п.8.1.1 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.16.1 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено у 1 кв.2009 p.- 4 кв.2010 p. заниження податку з доходів фізичних осіб сумі 7960,32грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.06.2012р. за №0000632230/0 з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 855574 грн. (з яких 684517грн. - за основним платежем, по штрафним (фінансовим) санкціям - 171030грн.), яке було отримане директором відповідача 22.06.2012р.; та №0000612230/0 по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1793393грн. (з яких 1514512грн. - за основним платежем, по штрафним (фінансовим) санкціям - 278881грн.), яке було отримане директором TOB 22.06.2012р.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені та скасовані в передбаченому законодавством порядку не були, а отже визначені ними суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкції підлягають сплаті. Доказів сплати визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями сум відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідачем було самостійно визначено суми податку до сплати згідно поданих до ДПІ декларацій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) від 19.07.2012р. №9041401412 на суму 1019568грн., від 19.12.2012р. №94331 на суму 32грн.; та по податку на прибуток приватних підприємств від 09.08.2012р. №64813 на суму 73213грн.; від 08.11.2012р. №90167 на суму 93559грн.

Доказів сплати у повному обсязі сум податку, самостійно визначених відповідачем у поданих деклараціях суду не надано. Наявність та розмір податкового боргу відповідачем визнано та підтверджується даними облікових карток платника у матеріалах справи.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №1701 від 03.07.2012р., яка була отримана відповідачем 11.07.2012р.

Рішенням в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про опис майна у податкову заставу №15323/10/19.01 від 10.04.2013р. вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія».

На підставі вищевказаного рішення складено акт опису майна №4/19-01 від 15.04.2013р., яким податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія» у податкову заставу, що складається із 24 об'єктів.

Акт опису підписаний представником ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія».

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.89.1.1 та пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 91.1 ст. 91 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.91.3 ст.91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абз. 1-2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Як зазначалося раніше, рішенням в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про опис майна у податкову заставу №15323/10/19.01 від 10.04.2013р. вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія».

На підставі вищевказаного рішення складено акт опису майна №4/19-01 від 15.04.2013р., яким податковим керуючим проведено опис майна ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія» у податкову заставу, що складається із 24 об'єктів.

Проаналізувавши зміст наведеної правової норми, яка регулює порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведені лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95.2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке уже знаходилось на виконанні державної виконавчої служби або у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження факту наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке уже знаходилось на виконанні державної виконавчої служби або у податковому органі.

З урахуванням наведеного, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи та докази позивача про відсутність коштів у відповідача, оскільки право на стягнення коштів з відповідача за рішенням суду не було реалізовано позивачем згідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію виклав Вищий адміністративний суд Україні у своєму рішенні по справі № К/999/10685/12.

Крім того, суд першої інстанції в супереч вимогам ст.ст. 89.2, 89.5 Податкового кодексу України та ст. 4 закону України „Про заставу" не перевірив право власності на майно на яке застосовано право податкової застави.

Так, Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2011 у справі № 19-12-17/140-09-4489, на яке посилається Прокуратура в своїй апеляційній скарзі:

- у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-оздоровчий комплекс "Магнолія" відмовлено;

- позовні вимоги Дочірнього підприємства "Транс Океан Тур" задоволено: визнано за Дочірнім підприємством "Транс Океан Тур" право власності на цілісний майновий комплекс "Санаторно - оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками "Магнолія" загальною площею 8892,9 кв.м, який складається в цілому з: літ. "А" лікувальний корпус площею 5297,4 кв.м., літ. "а" площею 23,2 кв.м., літ."- лікувальний корпус площею 2240,7 кв.м., літ. "А2"лікувальний корпус площею 565,6 кв.м., літ. "В" лікувальний корпус, площею 564,5 кв.м., літ. "Ж" адміністративна будівля, площею 201,5 кв.м., літ. "Ц1"- охорона, №1,2,6 огорожа, мостіння І, розташований на земельній ділянці площею 16316 кв.м. за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 65/1;

- позовні вимоги підприємства з іноземними інвестиціями у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" задоволено: визнано за підприємством з іноземними інвестиціями у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС" право власності на цілісний майновий комплекс "Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками "Магнолія" загальною площею 1382,6 кв.м., що складається з: літ. "Г" спальний корпус площею 941,5 кв.м., літ. "Н" будинок садівника площею 19,9 кв.м., літ. "Д" спальний корпус, площею 164,1 кв. м., літ. "Т" гараж, "И" майстерня склад площею 129,6 кв.м., літ. "С"- навіс, літ. "Ф" гараж, "О" трансформаторна, літ. "К" контейнер, літ. "Ц"- охорона, літ. "К1"- навіс, літ. "М" склад площею 75,3 кв.м., літ. "Ф1"навіс, літ. "Л" склад площею 52,2 кв. м., літ. "П" сарай, II, III, IV- теплиця, огорожі № 3, 5, 4, мостіння І, розташований на земельній ділянці площею 14084 кв.м за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 65/2;

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейм Груп" задоволені: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фейм Груп" право власності на цілісний майновий комплекс "Санаторно - оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками "Магнолія", що складається в цілому з: літ. "З" господарський корпус, пл. 297,6 кв. м, літ. "Э" сарай, літ. "Я" туалет, літ. "Ю" туалет, мостіння І, загальною площею 297,6 кв. м., що розташований на земельній ділянці площею 4070 кв.м, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 65/3.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 у справі № 19-12-17/140-09-4489 вищезазначене рішення господарського суду Одеської області залишено без змін, а апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Фонду державного майна України - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 у справі № 19-12-17/140-09-4489 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 залишено без змін.

Одеським апеляційним господарським судом в його Постанові від 30 липня 2013 року по справі № 3-15-16/32-10-969 також зазначено, що власниками „Санаторно-оздоровчого комплексу „Магнолія" є товариство з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Підприємство з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", Дочірнє підприємство „Транс океан тур". При цьому, правомірність набуття ними права власності констатована чинним рішенням суду, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, у справі № 19-12-17/140-09-4489. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Підприємства з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", Дочірнього підприємства „Транс океан тур" оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку.

За викладених в вказаній вище Постанові від 30 липня 2013 року по справі № 3-15-16/32-10-969 обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2009р. цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія" та повернення вказаного майна державі, в особі Фонду державного майна України, є необґрунтованими, такими, що базуються на невірно обраному способі захисту, а також такими, що спростовані поданими з боку відповідача та третіх осіб доказами.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2013 року касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013р. у справі №3-15-16/32-10-969 господарського суду Одеської області повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013 року скасовані заходи до забезпечення позову по справі № 3-15-16/32-10-969 щодо накладення арешту на цілісний майновий комплекс „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія".

Суд апеляційної інстанції протязі всього розгляду справи вимагав від сторін по справі надати правовстановлюючі документи на спірне майно. Запитами від 24.12.2013 року та Ухвалами від 15 липня 2014 року, суд апеляційної інстанції витребував у сторін по справі, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, міського бюро технічної інвентаризації документи які б підтверджували право власності на майно на яке застосовано право податкової застави. Разом з тим, означені документи до суду надані не були.

Відповідно до п. 4 ст. 334 Цивільного Кодексу України, - права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Реєстрація за ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" майна, що є предметом акту опису № 4/19-01 від 15.04.2013 р., станом на дату його складання, - відсутня (Лист Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції № 12.7 -2673РС від 13.08.2014 року).

Тобто, майно, що є предметом акту опису № 4/19-01 від 15.04.2013р. лише перебувало на балансі ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" та останній не мав на нього права власності про що вже зазначалось вище.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, оскільки позивачем не виконано всіх приписів Податкового кодексу України щодо дотримання процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку, а суд першої інстанції не здійснив належну перевірку дій позивача при складанні акту опису майна та не встановив належного власника спірного майна, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про стягнення заборгованості за рахунок продажу майна, яке перебуває у податковій заставі є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, оскаржувану позивачем постанову суду першої інстанції не можна вважати такою, що прийнята відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування з постановленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі № 815/3379/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 27 серпня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль